Ухвала суду № 33080013, 20.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2013 року м. Київ К/9991/16089/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Муравйова О.В. Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року

у справі № 2а-8112/10/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Укрінвест К»

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток-Укрінвест К» (позивач) звернулось до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (відповідач) про визнання недійсним рішення № 0002582340 від 18 жовтня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано правомірністю застосування податковим органом до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року апеляційну скаргу ТОВ «Восток-Укрінвест К» задоволено. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Скасовано рішення № 0002582340 від 18 жовтня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права ставиться питання про скасування постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року та залишення без змін постанови Луганського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції - залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової адміністрації в Луганській області проведено перевірку газозаправної станції, що належить позивачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 0311/12/32/23/33425663 від 13 серпня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0002582340 від 18 жовтня 2010 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 47 531,75 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 9, 13 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з незабезпеченням щоденного друку фіскальних звітних чеків, а також невідповідністю суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на суму в розмірі 9 438,35 грн.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 7 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199, (далі - Вимоги) усі режими роботи реєстратора, крім тих, що забезпечують усунення причин блокування, повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

При цьому в примітках до Вимог визначено, що підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, газозаправна станція, що належить позивачу, працює цілодобово з перервою на одну годину, а відтак друк фіскальних звітних чеків за 06 серпня 2010 року - 07 серпня 2010 року о 09 год. 05 хв., за 07 серпня 2010 року - 08 серпня 2010 року о 09 год. 14 хв., за 08 серпня 2010 року - 09 серпня 2010 року о 09 год. 06 хв. слід визнати правомірним.

Що стосується встановленого податковим органом під час проведення перевірки порушення пункту 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР, то, як встановлено Донецьким апеляційним адміністративним судом, 06 серпня 2010 року з каси підприємства видано грошові кошти в розмірі 8 874,45 грн., а 09 серпня 2010 року - в розмірі 563,90 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 288/1 та № 291/1, а також відповідними записами в касовій книзі за 06 серпня 2010 року та 09 серпня 2010 року, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави для застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 47 191,75 грн.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську відхилити, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Муравйов О.В.

Степашко О.І.