Ухвала суду № 33080009, 20.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2013 року м. Київ К-41041/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Муравйова О.В. Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року

у справі № 2а-20061/10/0570

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Костянтинівський хлібокомбінат»

до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року, позов Відкритого акціонерного товариства «Костянтинівський хлібокомбінат» (позивач) до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (відповідач) задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000762342/0-15183 від 30 липня 2010 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Костянтинівський хлібокомбінат» витрати із сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Костянтинівська ОДПІ Донецької області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Костянтинівський хлібокомбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої складено акт № 662/23-2-00376030 від 15 липня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000762342/0-15183 від 30 липня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 558 020,40 грн. (465 017,00 грн. - основний платіж, 93 003,40 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 5.9 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) у зв'язку із заниженням валових доходів в рядку 01.2 «приріст балансової вартості запасів» декларації з податку на прибуток за перший квартал 2010 року на суму в розмірі 1 860 067,00 грн. внаслідок невключення до балансової вартості запасів на кінець звітного періоду (31 березня 2010 року) вартості запасів по рахунку 283 «Товари передані на комісію», які залишились непроданими в першому кварталі 2010 року.

Крім того, судами встановлено, що між позивачем та Закритим акціонерним товариством «Слов'янськолія» укладено договір купівлі-продажу № 0903/10-1/8411 від 01 березня 2010 року, на підставі якого ВАТ «Костянтинівський хлібокомбінат» придбано 323,49 тонн олії соняшникової нерафінованої на суму в розмірі 2 232 081,00 грн.

09 березня 2010 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» укладено договір комісії № 09/03/10/2, відповідно до умов якого ТОВ «ТК «Урожай» зобов'язано заключати від свого імені, але за рахунок та в інтересах позивача зовнішньоекономічні договори, направлені на реалізацію належної ВАТ «Костянтинівський хлібокомбінат» продукції виробництва ЗАТ Слов'янськолія».

Відповідно до акту прийому-передачі товару № 1 від 21 березня 2010 року до договору комісії № 09/03/10/2 від 09 березня 2010 року позивач передав комісіонеру 323,49 тонн олії соняшникової.

В подальшому, між ТОВ «ТК «Урожай», що діяв на підставі договору комісії № 09/03/10/2 від 09 березня 2010 року, та Lauffer sа (Швейцарія, Женева) укладено контракт № К09/03/10 від 09 березня 2010 року на поставку олії соняшникової нерафінованої, належної ВАТ «Костянтинівський хлібокомбінат».

Згідно з пунктом 10.13 глави 10 вказаного контракту право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати 100 відсоткової оплати за товар, за умови підписання акту прийому-передачі товару між представниками експортера та експедитора.

18 березня 2010 року Lauffer sа (Швейцарія, Женева) сплачено на рахунок ТОВ «ТК «Урожай» 1 830 720,19 грн. відповідно до валютного меморіального ордеру № S106059ІСР031810 від 18 березня 2010 року та 1 821 229,79 грн. відповідно до валютного меморіального ордеру № S106423ІСР031810 від 18 березня 2010 року.

19 березня 2010 року нерезидент звернувся до ТОВ «ТК «Урожай» з листом та просив призначення платежу за вказаними меморіальними ордерами вважати «за олію соняшникову нерафіновану за контрактом № К09/03/10 від 09 березня 2010 року».

21 березня 2010 року ТОВ «ТК Урожай» передало на виконання своїх зобов'язань за контрактом № К09/03/10 від 09 березня 2010 року, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніколаєвське підприємство «Термінал-Укрхарчозбутсировина» прийняло на зберігання олію соняшникову нерафіновану в кількості 323,49 тонн відповідно до акту прийому-передачі.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 5.9 статті 5 Закону № 334/94-ВР платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

Згідно з частинами 1, 2 статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

З огляду на викладене, слід погодитись з висновком судових інстанцій про те, що фактично право власності на олію соняшникову нерафіновану за контрактом № К09/03/10 від 09 березня 2010 року від позивача до Lauffer sа (Швейцарія, Женева) перейшло в березні 2010 року, а відтак у контролюючого органу були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Муравйов О.В.

Степашко О