Ухвала суду № 33079884, 30.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" липня 2013 р. м. Київ К/9991/43631/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Костенка М.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2011р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2012р.

у справі №2а-11209/10/1370

за позовом Приватного підприємства «Вест Маркет» (надалі - ПП «Вест Маркет»)

до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова (надалі - ДПІ у Франківському районі м.Львова)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У листопаді 2010р. позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова №0010101530/0 від 27.10.2010р.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2011р. залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2012р., позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова №0010101530/0 від 27.10.2010р.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ПП «Вест-Маркет», як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), перебуває на обліку в ДПІ у Франківському районі м.Львова.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПП «Вест-Маркет» за серпень 2010р., про що складено акт № 5341/15-2/35968912 від 26.10.2010р.

Висновками перевірки вказано на порушення позивачем п.п. 7.7.2, 7.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 5.12 наказу ДПА України «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість» від 15.06.2005 року №213, п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20.05.2010р. №2275-VI.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.10.2010р. №0010101530/0, яким ПП «Вест Маркет» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010р. у розмірі 687955,0 грн.

Судами встановлено, що спір виник щодо правомірності включення ПП «Вест-Маркет» до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у зв'язку з проведенням господарських операцій.

Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на час правовідносин, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Із аналізу положень статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» випливає, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Тобто, Закон України «Про податок на додану вартість» пов'язує виникнення у платника податку на додану вартість (надалі - ПДВ) права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, положення пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам.

Суми, невідшкодовані платнику податків вважаються бюджетною заборгованістю.

Матеріали справи свідчать про реальне здійснення господарських операцій, сплата позивачем ПДВ на митниці, про що свідчать вантажно-митні декларації.

Суди встановили, що позивач надав податковому органу всі належним чином оформлені документи, передбачені законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування, що є підставою для одержання такого відшкодування.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ М.І. Костенко