Ухвала суду № 33079883, 30.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" липня 2013 р. м. Київ К/9991/11416/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Костенка М.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Морозива»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2012р.

у справі №2а-2570/2648/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Морозива» (надалі - ТОВ «Світ Морозива»)

до Державної податкової інспекції у м.Чернігові (надалі - ДПІ у м.Чернігові)

про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення, -

встановив:

У квітні 2011р. позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернігові від 01.03.2011р. №0000922320, №0000932320, та від 11.05.2011р. №0002112320.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011р. позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано податкові повідомлення рішення ДПІ у м. Чернігові від 01.03.2011р. № 0000922320, від 11.05.2011р. №0002112320. Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.03.2011р. №0000932320 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 94680,00грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2012р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято у справі нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Світ Морозива» відмовлено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011р.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Світ Морозива» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р., про що складено акт №90/23/32399905 від 10.02.2011р.

За висновками акту перевірки позивачем порушено п.5.1, п.п.5.2.1, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого було занижено податок на прибуток всього на суму 248703 грн., а також п.п.7.4.4 п.7.4ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 182027 грн.

На підставі зазначених висновків були прийняті податкові повідомлення-рішення від 01.03.2011р.: №0000922320 якими збільшено податкове зобов'язання з податку на прибутку сумі 118413,00грн. у т.ч. за основним платежем - 94730грн. та штрафні санкції 23683грн. та №0000932320 з ПДВ у сумі 94731грн. у т.ч. основний платіж - 75785грн., штрафні санкції - 18946 грн.

В порядку процедури апеляційного узгодження, податкове повідомлення-рішення №0000932320 ДПА в Чернігівській області скасовано в частині нарахування 51грн. В зв'язку з цим ДПІ у м.Чернігові прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.05.2011р. №0002112320 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 94680грн. у т.ч. за основним платежем - 75744грн., за штрафними санкціями - 18936 грн.

Так, в ході проведеної перевірки податковий орган дійшов висновку, що віднесення позивачем до складу валових витрат здійснених витрат на оплату маркетингових послуг не є такими, що підтверджують використання таких послуг в господарській діяльності позивача. Адже, позивач не надав належних доказів вивчення виконавцем, дослідження та аналізу споживчого попиту, зокрема, щодо характеру та об'єму зібраної інформації; яким саме чином надавались маркетингові послуги, чим підтверджується надання таких послуг (матеріальне вираження) тощо.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (замовником) та контрагентами-виконавцями, а саме: ЗАТ «РК«Євротек», ТОВ «ЕКО» та ПП «Союз-Лідер» було укладено договори про надання маркетингових послуг, послуг з передпродажної підготовки товару. Відповідно до змісту предмету цих договорів виконавець приймає на себе зобов'язав надавати замовникові послуги з маркетингового дослідження ринку товар, що поставляється замовником за договором поставки та інші послуги. Замовник зобов'язується такі послуги оплатити. В цих договорах зазначено, що маються на увазі маркетингові послуги та послуги передпродажної підготовки товару в т.ч. такі послуги, як зазначав позивач, необхідні були для збору та аналізу інформації з метою дослідження споживчого ринку та виявлення факторів попиту споживачів на товар з метою мінімізації ризиків у господарській діяльності замовника, а також збільшення інших фінансових показників ТОВ «Світ Морозива».

За умовами договорів факт надання послуг засвідчується підписами уповноваженими представниками сторін звітів та актів виконаних робіт.

До матеріалів справи позивачем додано копії звітів та актів виконаних робіт, а також податкові накладні, виписані контрагентами та копії платіжних доручень на підтвердження проведеної оплати за виконані маркетингові послуги.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», в редакції на час правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Однак, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону обумовлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства до складу валових є документальне підтвердження таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю платника.

Відповідно до вимог п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

При цьому слід зазначити, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Позичав стверджував, що отримані маркетингові послуги використані ним у власній господарській діяльності в ході формування найсприятливіших ринків та каналів збуту, що призводить до більших обсягів продажу, а результати аналізу споживчого попиту в ході надання маркетингових послуг дає можливість максимально успішно проводити пошук потенційних споживачів у майбутньому.

Разом з тим, надані позивачем документи, не дають суду можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності позивача, а лише фіксують господарські операцій із ЗАТ «РК«Євротек», ТОВ «ЕКО» та ПП «Союз-Лідер». Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що ці контрагенти одночасно є покупцями продукції позивача, що здійснюють її роздрібну реалізацію через свої торгівельні точки.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не надано належним чином складених документів, які б підтверджували надання маркетингових та консультаційних послуг безпосередньо пов'язаних з статутною діяльністю підприємства позивача, модернізацією основних виробничих процесів, прийняття управлінських рішень щодо ефективності використання наявних потужностей та запобігання зайвих витрат, а тому такі витрати безпідставно включено до складу валових витрат відповідних періодів. Так само, приймаючи до уваги, відсутність підтвердження з боку позивача реальності здійснених господарських операцій щодо отримання маркетингових послуг, включення до складу податкового кредиту суми ПДВ за такими податковими накладними є безпідставним.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Морозива» - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ М.І. Костенко