Постанова № 33076668, 06.08.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/2062/13-a

категорія 10.2.3

06 серпня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Липи В.А.

розглянувши у письмовому провадженні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Чуднівського районного центру зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний фонд Терещенка" про стягнення 839,07 грн.,-

встановив:

У березні 2013 року Чуднівський районний центр зайнятості звернувся до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний фонд Терещенка" суму зайво виплаченої матеріальної допомоги по безробіттю в розмірі 839, 07 грн.

У обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що безпосередньо з вини Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний фонд Терещенка", а саме: внаслідок надання товариством недостовірних відомостей про розмір заробітної плати ОСОБА_1 (довідка від 25.06.2012 року № 211), який був взятий на облік як безробітний, останньому було безпідставно нараховане та виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 839,07 грн. У силу вимог норм абз. 3 пп. 2 ч. 2 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ТОВ "Аграрний фонд Терещенка" повинно відшкодувати суму переплачених державою коштів у розмірі 839,07 грн. до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. На підставі вищевикладеного та з огляду на те, що вжиття заходів врегулювання спору в досудовому порядку (направлення претензії з проханням сплатити суму заборгованості) позитивних результатів не дали, орган державної служби зайнятості був змушений звернутися до суду із даним позовом.

Представник позивача просив справу розглядати в порядку письмового провадження. Надав відповідну заяву.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином. Про причини неявки до суду не повідомив. На попередньому судовому засіданні надав письмові заперечення, посилаючись на які просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні, відповідно до частини 6 статті 128 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Законом України "Про зайнятість населення", Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266, якою затверджений Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 20.11.2000 року № 307, яким затверджений Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.

Як передбачено п. 7 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення", зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Пункти 4, 21 частини 2 ст. 22 Закону України "Про зайнятість населення" встановлюють, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань здійснюють реєстрацію безробітних, ведуть облік наданих їм послуг; забезпечують надання соціальних послуг та виплату матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

У розумінні ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення", безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Частиною 1 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено, що статусу безробітного може набути:

1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;

2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам";

3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 43 ЗУ "Про зайнятість населення").

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення", зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

Пунктом 1.3 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності (далі - Порядок № 307), затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 20.11.2000р. № 307, передбачено, що допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - центри зайнятості), за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.

У відповідності до п. 22 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001р. № 1266 (далі - Порядок № 1266), довідка про середню заробітну плату (дохід) видається роботодавцем за вимогою застрахованої особи або робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на підставі платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату (дохід).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 виданий 16.02.2005 року Чуднівським РВ УМВС України в Житомирській області, місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) був зареєстрований у вересні 2012 року в Чуднівському районному центрі зайнятості як такий, що шукає роботу.

26 вересня 2012 року ОСОБА_1 до Чуднівського районного центру зайнятості була подана заява про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

Наказом Чуднівського районного центру зайнятості ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначено йому допомогу по безробіттю.

При визначенні розміру допомоги по безробіттю для ОСОБА_1 до уваги була взята довідка від 25.06.2012 року № 211 про середню заробітну плату (дохід) (для розрахунку виплат на випадок безробіття), видана останнім роботодавцем громадянина - ТОВ "Аграрний фонд Терещенка" (ідентифікаційний код 34868532).

Пунктом 26 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001р. № 1266, визначено, що робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування мають право перевіряти обґрунтування видачі довідок про середню заробітну плату, достовірність зазначених у них відомостей шляхом звіряння даних, зазначених у довідках, з відомостями про нараховану заробітну плату на підприємствах, в установах чи організаціях або з базою даних персоніфікованого обліку застрахованих осіб Пенсійного фонду та базою даних ДПА.

В силу норм абз. 1, 2, 3 п.2 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі - Закон), роботодавець зобов'язаний подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в установленому порядку відповідно до законодавства відомості, зокрема, про розмір заробітної плати та використання робочого часу працівників.

Достовірність зазначених у документах даних перевіряється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. У разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Роботодавець несе відповідальність відповідно до законодавства за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання або неналежного виконання обов'язків, визначених частиною другою цієї статті.

Абзацом 2 п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009р. № 60/62, постановою Правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009р. № 7-1, передбачено, що якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів повертаються роботодавцем. Виплата коштів, недоотриманих особою внаслідок зниження суми страхових виплат, здійснюється за рахунок коштів Фонду.

У пункті 7 цього Порядку встановлено, що рішення про повернення коштів роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку (п. 9 цього Порядку).

Так, згідно Акта розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 26.02.2013 року № 1, Чуднівським районним центром зайнятості встановлено, що ОСОБА_1 - протягом періоду з 30.03.2009 року по 01.06.2012 року перебував у трудових відносинах з ТОВ "Аграрний фонд Терещенка". При цьому перевіряючим встановлено, що дані довідки про середню заробітну плату від 25.06.2012 року № 211, виданої ОСОБА_1 не співпадають з даними бухгалтерських документів ТОВ "Аграрний фонд Терещенка", що були надані до перевірки, та не відповідають вимогам Порядку № 1266. Розбіжність виникла тому, що в довідку було включено компенсацію за невикористану відпустку в сумі 2021,60 грн.

На виконання рекомендацій працівників органу державної служби зайнятості ТОВ "Аграрний фонд Терещенка" видало ОСОБА_1 нову довідку про середню заробітну плату (дохід) (для розрахунку виплат на випадок безробіття) від 26.02.2013 року № 125 з уточненими даними.

Відповідно до нового розрахунку суми матеріального забезпечення на випадок безробіття для ОСОБА_1, на підставі уточненої довідки, сума такого забезпечення становить 10606,35 грн.

На підставі вище викладеного 01.03.2013 року Чуднівським районним центром зайнятості було прийняте рішення, оформлене наказом від 01.03.2013 року № 11 "Про повернення зайво виплаченого матеріального забезпечення внаслідок подання недостовірних відомостей про доходи", про визнання виплаченого ОСОБА_1 матеріального забезпечення у розмірі 839,071 грн. безпідставним та таким, що підлягає стягненню з вини роботодавця.

01 березня 2013 року Чуднівським районним центром зайнятості на адресу місцезнаходження відповідача (вулиця Чуднівська, 56, с. Троща, Чуднівський район, Житомирська область) була направлена претензія на суму 839,07 грн., яка була залишена товариством без реагуванням.

У встановлений строк вказана сума коштів відповідачем сплачена не була, що стало підставою звернення Чуднівського районного центру зайнятості до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 39 Закону, спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Аналогічна норма міститься у п. 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, згідно якої у разі неповернення коштів, незаконно виплачених в якості допомоги по безробіттю у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, в тому числі докази щодо оскарження вищевказаних рішень та дій працівників органів державної служби зайнятості у встановленому законодавством порядку, відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, та враховуючи те, що на час розгляду даної справи судом, відповідачем не повернуті кошти в розмірі 839,07 грн., суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму коштів на користь позивача.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 86, 94, 128, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позовні вимоги Чуднівського районного центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний фонд Терещенка" на користь Чуднівського районного центру зайнятості суму зайво виплаченої матеріальної допомоги по безробіттю в розмірі 839, 07 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Липа