Постанова № 33076654, 25.07.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 806/3553/13-a

категорія 8.2.6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Семенюк М.М.,

при секретарі - Лисайчуку А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал"

до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2013 року №0000032200,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 08.02.2013 року №0000032200. В обґрунтування позову зазначає, що перевірка проведена без належних на то підстав; висновки, викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам, а інформація, використана інспекторами, не містить жодного доведеного факту; податковий орган не може нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем; припущення відповідача щодо нікчемності правочинів не базуються на законодавстві; акт складений з порушеннями Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов (т.2 а.с.31-32).

Проаналізувавши досліджені докази у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з висновків акту від 25.01.2013 року № 14/22-12/30477405 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань взаємовідносин ТОВ «ПАПІР-МАЛ» (код ЄДРПОУ 30477405) з ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) щодо документального підтвердження господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень 2012 р." (т.1 а.с.46-55), перевіркою встановлено відсутність надання ФОП ОСОБА_1 за жовтень 2012 року товарів платнику податків ТОВ "Папір-Мал" та відсутність продажу товарів ФОП ОСОБА_1, що свідчить про укладення угод без мити настання реальних наслідків. Отже, відповідно до п.215.1, п.215.2 ст. 215, п.203.1, п.203.5 ст. 203 Цивільного кодексу України зазначені правочини є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Позивач на вказаний акт надав заперечення (т.1 а.с.56-69), у відповіді на яки (т.1 а.с.70-71) відповідач вказав, що висновки, викладені в акті перевірки є правомірними.

08.02.2013 року відповідачем, на підставі акту перевірки від 25.01.2013 року № 14/22-12/30477405 встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 та п. 187.1 ст. 187, п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України і прийнято податкове повідомлення рішення № 0000032200 (т.1 а.с.73), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 70595,43 грн. (основний платіж - 56476,34 грн., штрафні санкції - 14119,09 грн.).

На вказане податкове повідомлення-рішення позивачем подавались скарги (т.1 а.с.74-86, 95-108), однак рішенням Державної податкової служби у Житомирській області від 13.03.2013 року (т.1 а.с.87-94), Міністерства доходів і зборів від 15.04.2013 року (т.1 а.с.109-112) оскаржуване рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно п. 54.3.2 ст. 54.3 Податкового кодексу України Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Як вбачається зі змісту ст. 86 Податкового кодексу України, п. 7 Розділ ІV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 року № 984 (далі - Порядок), за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Тобто підставою для прийняття податкового повідомлення рішення є акт перевірки, який складається, відповідно до п.86.1 ст. 86 ПК України, у разі встановлення під час перевірки порушень.

Згідно п. 3 Розділу 1 Порядку, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктами 4, 5, 6 Розділу 1 Порядку передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п. 6 Розділу 3 Порядку, висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином:

6.1. Зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

6.2. Виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Акт перевірки від 25.01.2013 року № 14/22-12/30477405 не відповідає вищевказаним вимогам Порядку. Так у висновках акту перевірки, як і в описовій його частині, не зазначено опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів та виявлені порушення не відображені у гривнях у розрізі податків.

Враховуючи те, що в акті перевірки не зазначені порушення податкового законодавства на яки в оскаржуваному рішенні посилається відповідач, суд вважає, що останній не міг збільшувати позивачу суму грошового зобов'язання на підставі такого акту.

Посилання представника відповідача на те, що листом від 05.03.2013 року № 1270/22-12 (т.2 а.с.39-40) були виправлені матеріали акту не свідчать про те, що акт перевірки від 25.01.2013 року № 14/22-12/30477405 відповідає вимогам Порядку, а навпаки засвідчують його невідповідність. При цьому суд звертає увагу на те, що згідно п.7 Розділу 1 Порядку, в акті (довідці) документальної перевірки, розрахунках та інших матеріалах не допускаються різного роду виправлення цифрових показників, дат та інших даних, і що вказані виправлення були вчинені після прийняття оскаржуваного рішення.

Твердження податкового органу щодо нікчемності угод позивача з ФОП ОСОБА_1 є безпідставними, виходячи з наступного.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Відповідач, посилаючись на те, що ТОВ "Папір-Мал" здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, яки не виконують свої податкові зобов'язання, пришов до висновку, що правочини укладені з ФОП ОСОБА_1 без мети настання реальних наслідків, а отже є нікчемними та не створюють юридичних наслідків.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, встановлений ст.228 ЦК України, зокрема, це - правочини спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Таким чином, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Податковим органом не доведено, що господарські зобов'язання між позивачем та з ФОП ОСОБА_1 вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

На думку суду, при визнанні угоди нікчемною податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Податковим органом, не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження фіктивності здійснених позивачем господарських операцій. За таких обставин, висновок відповідача про фіктивність господарських операцій носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Факт отримання в жовтні 2010 року позивачем від ФОП ОСОБА_1 майна та правомірність формування за рахунок цих операцій податкового кредиту на суму 257341,45 грн. підтверджується договором купівлі-продажу №03.05/1 від 03.05.12р. (т.1 а.с.113-116), видатковими накладними за жовтень 2012 року (т.1 а.с.143-152), податковими накладними за жовтень 2012 року (т.1 а.с.194-203).

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач не довів правомірності прийнятого рішення, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 08.02.2013 року №0000032200.

Присудити Товариства з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" понесені ним судові витрати у розмірі 705,95 грн. з Державного бюджету України, зобов'язавши орган Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 30 липня 2013 р.