Постанова № 33076648, 20.08.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5452/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 26560 грн.

Позивач до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно, в матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності (аркуші справи 31, 38).

Представник відповідача також до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (аркуші справи 32-37).

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України суд має право розглянути справу у письмовому провадженні, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладені приписи КАС України, суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Керуючись зазначеними приписами КАС України, враховуючи реорганізацію податкового органу, суд вважає за необхідне замінити неналежного позивача Державну податкову інспекцію у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на належного - Державну податкову інспекцію у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Виконавчим комітетом Одеської міської ради 04.03.2004 року здійснена державна реєстрація фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії НОМЕР_2 (аркуш справи 21).

На обліку платника податків відповідач знаходиться у Державній податковій інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, що підтверджується Довідкою №599 від 10.03.2004 року (аркуш справи 23).

Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси у період з 26.04.2010 року по 05.05.2010 року проведено перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки №2313/17-1/НОМЕР_1 від 05.05.2010 року (аркуші справи 5-14).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення відповідачем п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п.2 ст. 2, ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме не проведення через реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів суми торгової виручки у розмірі 5000 грн., здійснення торгівельної діяльності за готівкові кошти без придбання торгового патенту.

На підставі виявлених порушень Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси винесено рішення №0000134171 від 17.05.2010 року, яким застосовано до відповідача штрафні санкції у сумі 1560 грн., №0000135171 від 17.05.2010 року - у сумі 25000 грн. (аркуші справи 16, 17).

Зазначені рішення направлені на адресу відповідача поштовим зв'язком, проте повернуті на адресу відправника у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, а тому вони були розміщені на дошці оголошень у податковому органі (аркуші справи 18-20).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 року (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно із ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 року реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; автомат з продажу товарів (послуг) - це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Приписи ст. 11 Закону України Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 року передбачають, що терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95 від 06.07.1995 року суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язанні проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведенні у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно із п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95 від 06.07.1995 року (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» №98/96-ВР від 23.03.1996 року (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) торговий патент придбавається суб'єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені у частині першій статті 1 цього Закону. Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до частини четвертої цієї статті. Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється.

Згідно із ч.ч.1, 4, 5 ст. Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» №98/96-ВР від 23.03.1996 року (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів, та оплата вартості торгового патенту на здійснення торговельної діяльності провадиться щомісячно до 15 числа місяця, який передує звітному.

Як вбачається з письмових пояснень щодо виявлених порушень фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не заперечує здійснення торгівельної діяльності за готівкові кошти без придбання торгового патенту в першому кварталі 2010 року (аркуш справи 15).

Крім того, відповідач зазначив, що в І кварталі 2010 року сума виручки від здійснення торгівельної діяльності склала 5000 грн.

Таким чином, оскільки відповідачем не проводились через реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів суми торгової виручки у розмірі 5000 грн., здійснювалась торгівельна діяльність за готівкові кошти без придбання торгового патенту, що ним фактично не заперечується, позивачем вірно зроблено висновок щодо порушення відповідачем вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п.2 ст. 2, ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а відтак застосовано штрафні (фінансові) санкції згідно рішень №0000134171 від 17.05.2010 року, №0000135171 від 17.05.2010 року.

Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Одеської області вжито заходи щодо погашення заборгованості, а саме на адресу відповідача направлено податку вимогу №800 від 13.12.2012 року на суму 26560 грн. (аркуш справи 24), проте заборгованість відповідачем не сплачено, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, враховуючи несплату відповідачем штрафних санкцій до цього часу, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до приписів ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 26560 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 26560 грн., а саме у розмірі 25000 грн. на р/р №31112104700009, код 21080900, до ГУДКСУ в Одеській області, банку отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код 37607526, у розмірі 1560 грн. на р/р 31418541700009, код 21080900, до ГУДКСУ в Одеській області, банку отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код 38016923.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Л.І. Свида