Постанова № 33076402, 04.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 р. Справа № 804/6983/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФТЕХІНСТРУМЕНТ" до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Авіс Фарм» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Профтехінструмент» (далі ТОВ «Профтехінструмент»), в якому позивач просить:

- визнати дії Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо порядку проведення перевірки, за результатами якої складено акт №1096/220/34810550 від 10.04.2013 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Профтехінструмент» (код ЄДРПОУ 34810550) з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Авіс Фарм» (код ЄДРПОУ 34985675) за грудень 2012 року», протиправними;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000972200 форми «Р» від 30.04.2013 року, яким юридичній особі товариству з обмеженою відповідальністю «Профтехінструмент» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 102 791,00 грн., з яких 68 527 грн. - основний платіж, 34264 грн. - штрафні санкції;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Профтехінструмент» (код ЄДРПОУ 34810550) судові витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що податкове повідомлення-рішення №0000972200 форми «Р» від 30.04.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки винесено відповідачем у зв'язку з висновками, які зроблені із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового, господарського, цивільного законодавства, а саме: право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розпис копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Проте в порушення вищезазначених вимог закону, наказ про проведення документальної позапланової перевірки №440 від 08.04.2013 року та повідомлення №327/220/34810550 від 08.04.2013 року керівнику товариства не вручено. Суми податкового кредиту підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, виданими ТОВ «Авіс Фарм» і які в повному обсязі були досліджені під час перевірки. Всі податкові накладні в установленому законом порядку зареєстровані у Єдиному державному реєстрі податкових накладних (ЄДРПН), доступ до якого мають як податкові органи так і суб'єкти господарювання.

Ухвалою суду від 24.05.2013р. відкрито провадження у справі №804/6983/13-а, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 11.06.2013р.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання суду, докази чого наявні у справі. Судовий розгляд справи відкладено на 04.07.2013 року.

04.07.2013 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, але надав суду письмові заперечення на позовну заяву мотивуючи їх тим, що директору ТОВ «Профтехінструмент» направлено запит про надання документів та письмових пояснень від 21.02.2013 року №2635/10/152 (отриманого 21.02.13 року) по взаємовідносинам з ТОВ «Авіс Фарм» (код ЄДРПОУ 34985675) за грудень 2012 року. Відповідь підприємством надана 25.02.2013 року з додатками на 100 арк., але ТОВ «Профтехінструмент» не надано товарно-транспортні накладні, які були вказані в запиті Криворізької центральної МДПІ, що є підставою щодо проведення позапланової перевірки відповідно до п. 78.1.1 ст. 78 ПК України. До перевірки не було надано у повному обсязі первинних документів фінансово-господарської діяльності та документів, які б підтверджували присутність посадових осіб в місцях прийому-передачі товару, а саме: (товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання товару та інше); вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди, з метою штучного формування податкових зобов'язань та податкового кредиту. У ТОВ «Профтехінструмент» відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств - постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям. Перевіркою вставлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств - постачальників. Тобто, операції з поставки товарів (робіт, послуг) між ТОВ «Профтехінструмент» по ланцюгу із контрагентами - постачальниками не містять у суті і своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) та не спричиняють реального настання правових наслідків.

04.07.2013 року до суду надійшли заяви представника позивача та третьої особи про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.6 ст.128 цього Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути дану справу у письмовому проваджені на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

товариство з обмеженою відповідальністю «Профтехінструмент» зареєстровано виконавчим комітетом Криворізької міської ради 14.12.2006 року за №1 227 102 0000 007891. ТОВ «Профтехінструмент», зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №10000956 про реєстрацію платника податку на додану вартість. Основними видами діяльності товариства відповідно до КВЄД - є діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, неспеціалізована оптова торгівля.

В період з 09.04.2013 року по 10.04.2013 року Криворізькою центральною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Профтехінструмент» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Авіс Фарм» (код ЄДРПОУ 34985675) за грудень 2012 року.

По закінченню документальної позапланової невиїзної перевірки було складено акт №1096/220/34810550 від 10.04.2013 року, який був отримано ТОВ «Профтехінструмент» поштою 16.04.2013 року, в якому зафіксовані порушення:

- п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, ст.1, п.2 ст.3,ст..4, п.6 ст.8,п1 та п.2 ст.9 Закону України від 16.07.99 №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в МЮУ 05.06.95 за №168/704 документально не підстверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Авіс Фарм»;

- ст..185, п 186.1 ст.186, п.188.1 ст.188, п. 198.3, п. 198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 (зі змінами та доповненнями) в результаті чого в грудні 2012 року занижено податок на додану вартість на загальну суму 68 527 грн.

Не погодившись з порядком проведеної перевірки, висновками перевірки, фактами та даними, викладеними в акті перевірки, ТОВ «Профтехінструмент» 22.04.2013 року подало заперечення на акт перевірки, у яких просило скасувати висновки акту, оскільки з боку відповідача було порушено порядок проведення перевірки, врахувати наявність товарно-транспортних накладних, підтверджуючих транспортування товарів, придбаних у ТОВ «Авіс Фарм», платіжні доручення, відомості про рух товарів по складу.

За результатами розгляду заперечень, 29.04.2013 року відповідачем висновок по акту перевірки від 10.04.2013 року №1096/220/3481055 залишено без змін.

30.04.2013 року з посиланням на акт №1096/220/3481055 від 10.04.2013 року перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000972200 форми «Р», яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 102 791,0 грн., з яких 68 527 грн. - основний платіж, 34264 грн. - штрафні санкції.

Не погоджуючись з такими рішеннями Криворізької центральної МДПІ, позивач це податкове повідомлення-рішення просить визнати протиправним та скасувати.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд звертає увагу на наступному:

стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розпис копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У відповідності до вимог пункту 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Проте, в порушення вищезазначених вимог закону наказ про проведення документальної позапланової перевірки №440 від 08.04.2013 року та повідомлення №327/220/34810550 від 08.04.2013 року керівнику товариства не вручено. У акті зазначено, що копії цих документів направлено поштою (арк. акту 1, абз.2 п.1 вступна частина), а з урахуванням того, що перевірку розпочато 09.04.2013 року та закінчено 10.04.2013 року, то керівник товариства, або уповноважена особа підприємства фізично і теоретично не міг був повідомлений про проведення перевірки до її початку.

Доказів отримання позивачем наказу про проведення перевірки та повідомлення відповідачем суду не надано.

Таким чином, перевірку проведено без відома керівника ТОВ «Профтехінструмент» або уповноваженої особи товариства, що також підтверджується актом перевірки, де відомості про те, що перевірку проведено з відома керівника товариства - відсутні.

Так, згідно п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Так, підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Господарською операцією згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів, сертифікатів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

В підтвердження здійснення господарських операцій з придбання товарів у ТОВ «Авіс Фарм» до перевірки, а також під час розгляду заперечень були надані первинні документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку позивача і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, а саме: договір поставки від 03.12.2012 року №198/12, в якому позивач визначений як «Покупець», а «ТОВ «Авіс Фарм» як «Постачальник»; видаткові накладні, які засвідчують факт отримання та переходу права власності на товари від «Постачальника» до «Покупця», а саме: №813 від 03.12.2012 р., №814 від 06.12.2012 р., №954 від 10.12.2012 р., №1116 від 12.12.2012 року, №1051 від 17.12.2012 р., №1052 від 19.12.2012 р., №4648 від 24.12.2012 р., №1117 від 27.12.2012 р.; податкові накладні, наявність яких обов'язкова для формування податкового кредиту, а саме: №41 від 03.12.2012 р., №42 від 06.12.2012 р., №76 від 10.12.2012 р., №77 від 12.12.2012 року, №181 від 17.12.2012 р., №182 від 19.12.2012 р., №245 від 24.12.2012 р., №246 від 27.12.2012 р.; товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт транспортування товару, а саме: №813 від 03.12.2012 р., №814 від 06.12.2012 р., №954 від 10.12.2012 р., №955 від 12.12.2012 року, №1051 від 17.12.2012 р., №1052 від 19.12.2012 р., №1116 від 24.12.2012 р., №1117 від 27.12.2012 р.; платіжні доручення: №729 від 14.03.2013 року, №730 від 14.03.2013 р., №768 від 28.03.2013 року, №767 від 28.03.2013 року, №781 від 04.04.2013 року, №780 від 04.04.2013 року, №807 від 11.04.2013 р., №808 від 11.04.2013 року; рахунки-фактури; сертифікати відповідності та декларації на відповідність на товари; відомості про рух товарів по складу; первинні документи, які підтверджують подальшу реалізацію товару.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підставою для ведення бухгалтерського та податкового обліку господарської операції є первинні документи, які повинні відповідати законодавчо встановленим вимогам.

З аналізу вищенаведених норм права та наявних первинних документів можна зробити висновок, що всі первинні документи, надані позивачем, відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між сторонами з купівлі-продажу товарів.

Зазначені обставини повною мірою підтверджують рух активів позивача в процесі здійснення господарських операцій та зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку, що повністю підтверджує факт здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

З огляду на наведене, господарські операції з придбання у ТОВ «Авіс Фарм» є реальними, направленими на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами. Тобто, товариство з обмеженою відповідальністю «Профтехінструмент» мало право та вірно відобразило зазначену господарську операцію у бухгалтерському та податковому обліку, вірно визначило об'єкт оподаткування з податку на додану вартість та правомірно, у відповідності з вимогами Податкового кодексу України скористалось своїм правом на формування податкового кредиту по зазначеній господарській операції.

Посилання відповідача у відповіді на заперечення до акту перевірки на ті обставини, що у товарно-транспортних накладних, наданих для перевірки, зазначено автомобіль АЕ 9208 ЕВ, який знаходяться у власності ТОВ «АТМА-ПРЕСА», з яким у ТОВ «Авіс Фарм» не відображені взаємовідносини, а тому такі товарно-транспортні накладні не можуть підтверджувати транспортування товарів на адресу ТОВ «Профтехінструмент» - є надуманим та безпідставним, оскільки діяльність зазначених юридичних осіб знаходиться поза межами контролю ТОВ «Профтехінструмент», засоби контролю за діяльністю вказаних підприємств у ТОВ «Профтехінструмент» також відсутні, а факт доставки товару зазначеними відомостями не спростовується.

Слід зазначити, що суми податкового кредиту підтверджені належним чином оформленими податковими накладними виданими ТОВ «Авіс Фарм» і які в повному обсязі були досліджені під час перевірки. Всі податкові накладні в установленому законом порядку зареєстровані у Єдиному державному реєстрі податкових накладних (ЄДРПН), доступ до якого мають як податкові органи так і суб'єкти господарювання. Внесення зазначених відомостей продавцем - ТОВ «Авіс Фарм» ЄДРПН підтверджується витягами №16085424, 19095334, 16085141, 16085213, 16085251, 16085308, 16085316, в яких містяться дані у тому числі щодо дати внесення відомостей продавцем виданих податкових накладних.

Посилання відповідача на те, що ТОВ «Авіс Фарм» не відобразило зазначену господарську операцію у податкових деклараціях з ПДВ є безпідставними по відношенню до позивача, адже норми чинного законодавства, які регулюють порядок формування податкового кредиту, не передбачають позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту в разі порушення його контрагентами вимог податкового законодавства.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» ТОВ «Профтехінструмент» та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом податкового законодавства України ТОВ «Профтехінструмент» та його контрагенти є окремими платниками податку на додану вартість, тому межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі «Булвес» проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З приписів статей 71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, всупереч вказаній нормі, не доведено належними доказами правомірність висновків акту перевірки та прийнятого на його підставі рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що перевірка проведена податковим органом з порушенням вимог Податкового кодексу України, а висновки відповідача, викладені у акті перевірки, які слугували підставою для винесення спірного податкового повідомлення рішення, не мають жодного обґрунтування, які б спростовували достовірність відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином, можливість проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, наявність руху активів у процесі здійснення господарської операції, наявність зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, та які б підтверджували отримання позивачем товарів від іншої особи ніж сторона за правочином.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області державної податкової служби не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є необґрунтованими та протиправними, а тому підлягає скасуванню.

Від-так, позов слід задоволити в повному обсязі.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивачем, сплачено 1027,91 грн. судового збору, тому дана сума має бути стягнута на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2, 8-12, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Профтехінструмент» до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Авіс Фарм» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволити повністю.

Визнати дії Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо порядку проведення перевірки, за результатами якої складено акт №1096/220/34810550 від 10.04.2013 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Профтехінструмент» (код ЄДРПОУ 34810550) з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Авіс Фарм» (код ЄДРПОУ 34985675) за грудень 2012 року» - протиправними.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000972200 форми «Р» від 30.04.2013 року, яким юридичній особі товариству з обмеженою відповідальністю «Профтехінструмент» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 102 791,00 грн., з яких 68 527 грн. - основний платіж, 34264 грн. - штрафні санкції.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Профтехінструмент» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1027,91 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук