Рішення № 33075732, 19.08.2013, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1188/13-ц

Провадження № 2/192/411/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2013 року СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючої - судді Омелюх В.М.,

при секретарі - Савчуковій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Солоне цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 17 жовтня 2007 року між АТ «Брокбізнесбанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2175/507С про надання останній споживчого кредиту в сумі 20000 гривень 00 копійок строком на 36 місяців з виплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 33% річних зі строком повернення кредиту до 15 жовтня 2010 року, відповідно до умов якого позивач передав відповідачеві грошові кошти, а остання зобов'язалася в строки, обумовлені кредитним договором та згідно графіка повернути отримані кредитні кошти, своєчасно сплачувати кредит і відсотки за користування кредитом, а у випадку невиконання або неналежного виконання нею взятих на себе зобов'язань щодо сплати кредиту та відсотків на вимогу позивача достроково сплатити кредит, відсотки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення. Відповідачем несвоєчасно та не у повному обсязі виконувались взяті зобов'язання, внаслідок чого станом на 24 травня 2013 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 9959 гривень 14 копійок, по відсотках в сумі 4959 гривень 55 копійок та нарахована пеня за несвоєчасне здійснення платежів по кредиту та відсотках в сумі 5788 гривень 61 копійка, а всього - в сумі 20707 гривень 30 копійок.

Виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором забезпечувалось порукою відповідача ОСОБА_2 відповідно до укладеного 17 жовтня 2007 року договору поруки №2175 за умовами якого поручитель відповідає по зобов'язаннях позичальника за кредитним договором перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, що свідчить про те, що поручитель зобов'язався перед позивачем відповідати солідарно з позичальником у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язання за кредитним договором №2175/507С від 17 жовтня 2007 року.

Відповідачі не виконали взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами, в зв'язку з чим змушені звернутися до суду з позовом про розірвання кредитного договору та примусове стягнення заборгованості, відсотків та пені за кредитним договором.

Представник позивача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, надавши суду письмову заяву (а.с.26-27), відповідно до якої прохав розглядати справу у відсутність їх представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та прохав їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, які про день та час розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.24,25), в судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, як не надали заперечень щодо позову та доказів, що їх обґрунтовують.

В зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд у відповідності з ч.2 ст.197, ст.224 ЦПК України ухвалив здійснювати розгляд справи у відсутність сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та в зв'язку з неявкою належним чином повідомлених відповідачів за письмовою згодою позивача у порядку заочного провадження по наявним у справі доказах.

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.10, ст.60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, при цьому доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а відповідно до вимог ст.599 цього Кодексу зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і право на яку згідно ст. 550 ЦК України виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Однією із різновидностей зобов'язання є кредитний договір, укладений між сторонами, який відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що 17 жовтня 2007 року між АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», правонаступником якого є ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», як позикодавцем та відповідачем ОСОБА_1 як позичальником був укладений кредитний договір №2175/507С про надання останній споживчого кредиту в сумі 20000 гривень 00 копійок строком на 36 місяців з виплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 33% річних зі строком повернення кредиту до 15 жовтня 2010 року (а.с.3-4), відповідно до умов якого позивач передав відповідачеві грошові кошти, а остання зобов'язалася в строки, обумовлені кредитним договором та згідно графіка повернути отримані кредитні кошти, своєчасно сплачувати кредит і відсотки за користування кредитом, а у випадку невиконання або неналежного виконання нею взятих на себе зобов'язань щодо сплати кредиту та відсотків на вимогу позивача достроково сплатити кредит, відсотки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення.

Виконання умов кредитного договору забезпечувалось порукою фізичної особи - відповідача ОСОБА_2 відповідно до укладеного 17 жовтня 2007 року договору поруки №2175 (а.с.6), відповідно до умов якого поручитель відповідає по зобов'язаннях позичальника за кредитним договором перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, що свідчить про те, що поручитель зобов'язався перед позивачем відповідати солідарно з позичальником у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язання за кредитним договором №2175/507С від 17 жовтня 2007 року.

Відповідно до ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником, а у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки, а згідно ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до умов кредитного договору позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі та видав відповідачу ОСОБА_1 кредитну суму з каси банку, про що свідчать заяви на видачу готівки від 17 жовтня 2007 року (а.с.5), а відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконувала та у визначений договором строк до 15 жовтня 2010 року кредит не повернула, що свідчить про порушення позичальником в односторонньому порядку умов укладеної кредитної угоди, в зв'язку з чим згідно розрахунку позивача (а.с.11-15) станом на 24 травня 2013 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 9959 гривень 14 копійок, по відсотках в сумі 4959 гривень 55 копійок та нарахована пеня за несвоєчасне здійснення платежів по кредиту та відсотках в сумі 5788 гривень 61 копійка, а всього - в сумі 20707 гривень 30 копійок, яку суд у відповідності до ст.ст. 611,615 ЦК України вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_1 як позичальника.

В той же час, не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо розірвання укладеного між сторонами 17 жовтня 2007 року кредитного договору №2175/507С, оскільки відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, в той же час договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом лише при наявності одночасно всіх умов, передбачених п.1-п.4 ч.2 ст.652 ЦК України, наявність яких позивачем ні в позовній заяві не зазначена, ні в судовому засіданні не доведена. За умовами кредитного договору строк дії договору визначений до 15 жовтня 2010 року, а домовленості між сторонами про розірвання договору не досягнуто.

Крім того, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову до поручителя ОСОБА_1, так як згідно ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, оскільки відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання сторонами має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково, але таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред'явлення вимоги до поручителя є як направлення чи вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. В разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, а сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитором або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст.252 ЦК України, згідно якої строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Нормами ЦК України не передбачено можливості зміни зазначеного шестимісячного строку пред'явлення вимоги поручителю за згодою сторін.

Судом встановлено, що відповідно укладеного 17 жовтня 2007 року між АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору №2175/507С (а.с.3-4) та п.1.1 договору поруки (а.с.6) поручитель ОСОБА_2 надає поруку перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, укладеним між банком та позичальником ОСОБА_1 за своєчасне повернення нею кредиту в сумі 20000 гривень 00 копійок до 15 жовтня 2010 року згідно графіку погашення до кредитного договору; за сплату відсотків в сумі 11467 гривень 06 копійок по кредиту з кінцевим розрахунком не пізніше 15 жовтня 2010 року, а зазначене свідчить, що датою погашення кредиту є саме 15 жовтня 2010 року, при цьому ні в позовній заяві не зазначено, ні в судове засідання не надано позивачем ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» суду будь-яких доказів щодо направлення поручителю ОСОБА_2 передбаченим договором поруки способом повідомлення про невиконання у встановлений в кредитному договорі строк боржником своїх зобов'язань перерахувати суму коштів, яку вимагає кредитор, на вказані ним рахунки, а до суду позивач звернувся лише 30 травня 2013 року (а.с.2), тобто з пропуском визначеного ч.4 ст.559 ЦК України шестимісячного строку, в зв'язку з чим суд вважає, що положення п.5.3 договору поруки про те, що договір поруки діє до повного погашення заборгованості боржником та поручителем перед кредитором суперечать зазначеним вимогам, внаслідок чого є нікчемними та не тягнуть для поручителя передбачених договором поруки наслідків.

Крім того, в зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору, який було сплачено позивачем при зверненні з позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257-259, 267, 526-530, 536, 543, 549-551, 553-559, 572-593, 598, 610-615, 624, 625, 638-654, 1046-1056-1 ЦК України; ст.ст. 10, 11, 57, 60, п.6 ч.3 ст.79, 88, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" за кредитним договором №2175/507С від 17 жовтня 2007 року заборгованість за кредитом в сумі 9959 (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривень 14 копійок, по відсотках в сумі 4959 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривень 55 копійок, пеню за несвоєчасне здійснення платежів по кредиту та відсотках в сумі 5788 (п'ять тисяч сімсот вісімдесят вісім) гривен 61 копійка, а всього - в сумі 20707 (двадцять тисяч сімсот сім) гривень 30 копійок, відмовивши в задоволенні решти позову.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" з ОСОБА_1 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку, а строк на апеляційне оскарження рішення суду починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

ГОЛОВУЮЧА: суддя