Постанова № 3307212, 17.12.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2008 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Горбань Т.І.

Суддів: Мамчура Я.С.

Попович О.В.

при секретарі Лисенко М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва та суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Господарського суду м. Києва від 26.04.2005 року в адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про звернення стягнення на активи та за зустрічним позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, Управління Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва та Київської міської ради, третя особа Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва звернулася до суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особиОСОБА_1про стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу.

Представник суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом , в якому просить:

1)визнати незаконними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Києва по виданню та направленню ОСОБА_1 повідомлення - рішення №702/23-10/НОМЕР_1 від 08.05.2002р., №1285/26-10 від 02.10.2002р., податкової вимоги №2/87 від 03.06.2003р., рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №4815/С/24-308 від 09.08.2004р.;

2)визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №702/23-10/НОМЕР_1 від 08.05.2002р.;

3)визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №1285/26-10 від 02.10.2002р.;

4) визнати незаконною та скасувати другу податкову вимогу ДПІ у

Шевченківському районі м. Києва №2/87 від 03.06.2003р.;

5)визнати незаконним та скасувати рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №4815/С/24-308 від 09.08.2004р.;

6)відшкодувати СПД ОСОБА_1 завдані йому збитки (реальні збитки та упущену вигоду) у розмірі 189032,05 грн.;

7)відшкодувати СПД ОСОБА_1 завдану йому майнову шкоду у розмірі 103232,05 грн.;

8)стягнути з ДПІ у Шевченківському районі м. Києва суми сплаченого ним державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

27 січня 2005 року представник СПД ОСОБА_1. звернувся до суду з заявою про доповнення предмета зустрічного позову у справі та попросив суд відшкодувати завдану СПД ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1000000 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.04.2005 року позовні вимоги ДПІ у Шевченківському районі м. Києва до СПД-ФО ОСОБА_1. про стягнення 140673, 63 грн. залишено без розгляду. Позовні вимоги (зустрічний позов) СПД-ФО ОСОБА_1. до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Києва №702/23-0/НОМЕР_1 від 08.05.2002р., визнано недійсним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №1285/26-10 від 02.10.2002р., визнано недійсною другу податкову вимогу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №2/87 від 03.06.2003р., стягнуто з Державного бюджету України на користь СПД-ФО ОСОБА_1. 103232,05 грн., стягнуто з ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на користь СПД-ФО ОСОБА_1.1235,32 грн. судових витрат. Стягнуто з СПД-ФО ОСОБА_1. до Державного бюджету України 1700 гривень державного мита.

 В частині позовних вимог СПД -ФО ОСОБА_1. до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним листа про надання відповіді ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 4815/С/24-308 від 09.08.2004 р. провадження у справі припинено. В частині визнання незаконними дій ДПІ у Шевченківському районі м. Києва по наданню та направленню податкових повідомлень -рішень № 702/23-10/НОМЕР_1, № 1285/26-10, податкової вимоги № 2/87, листа № 4815/С/24-308 провадження у справі припинено. У задоволенні іншої частини позовних вимог СПД-ФО ОСОБА_1. до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва просить скасувати рішення та постановити нове, яким провадження в частині позовних вимог ДПІ про стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу ОСОБА_1. припинити за відсутності предмету спору, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1. відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник СПД-ФО ОСОБА_1. - ОСОБА_2просить частково скасувати рішення господарського суду м. Києва від 26.04.05 року в частині всіх незадоволених зустрічних позовних вимог СПД-ФО ОСОБА_1., а також в частині тих його зустрічних вимог, щодо яких було припинено провадження у справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити вказані вимоги повністю, частково скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 26.04.05 року в частині залишення позову ДПІ у Шевченківському районі м. Києва до СПД- ФО ОСОБА_1. без розгляду та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю, посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи, суперечать нормам матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, апелянта суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1., його представника, які підтримали доводи, викладені в своїй апеляційній скарзі, представника Головного управління Державного казначейства України у м. Києві, яким було замінено як правонаступником Управління Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва, що підтримав позицію ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга СПД-ФО ОСОБА_1.підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4)порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що в період з 25.04.2002р. по 26.04.2002р. ДПІ у Дарницькому районі м. Києва проведено тематичну перевірку з питання правильності нарахування та повноти сплати орендної плати на землю СПД-ФО ОСОБА_1. за період з 01.01.2000р. по 01.05.2002р.

За результатами вказаної перевірки складено Акт №31 від 26.04.2002р., а 08.05.2002р. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення - рішення №702/23-10/НОМЕР_1, яким СПД ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання згідно до підпункту 7.2 статті 7 Закону України „Про плату за землю»  в розмірі 89374,89 грн.

Вказане повідомлення - рішення було вручено СПД ОСОБА_1 11.06.2002р.

02.10.2002р. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення - рішення №1285/26-10, яким до СПД ОСОБА_1. було застосовано штраф в розмірі 44687,44 грн. відповідно до податкового зобов'язання в сумі 89374,89.

В обґрунтування своїх позовних вимог ДПІ у Шевченківському районі м. Києва посилається на те, що 17.05.2002р. податкове повідомлення - рішення №702/23-10/20517157954 від 08.05.2002р. надіслано на адресу СПД ОСОБА_1., 18.05.2002р. вручено йому особисто, а визначене йому податкове зобов'язання в передбачені строки СПД ОСОБА_1 не сплатив.

Однак ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не було подано жодних доказів на підтвердження того, що рекомендованим листом СПД ОСОБА_1 було направлено саме податкове повідомлення - рішення №702/23-10/20517157954 від 08.05.2002р.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи належних доказів надсилання СПД ОСОБА_1 вказаного повідомлення - рішення, суд першої інстанції не погодився з твердженнями ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про те, що податкове зобов'язання, визначене повідомленням - рішенням №702/23-10/20517157954 від 08.05.2002р., є узгодженим.

Ухвалою суду від 20.12.2004р. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва зобов'язано надати суду письмове пояснення стосовно проведення відповідної перевірки та докази на підтвердження узгодження відповідного податкового зобов'язання.

Ухвалою суду від 27.01.2005р. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва повторно зобов'язано надати суду докази на підтвердження узгодження відповідного податкового зобов'язання.

Вказані вимоги суду ДПІ у Шевченківському районі м. Києва виконані не були.

Ухвалою суду від 15.02.2005р. суд зобов'язав ДПІ у Шевченківському районі виконати вимоги ухвали суду від 27.01.2005р.

Проте ДПІ у Шевченківському районі м. Києва вимог суду, викладених в ухвалах, не виконала, поважних причин невиконання вимог ухвали не надала.

Внаслідок чого позовна заява ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про стягнення з СПД ОСОБА_1. 140673,63 грн. була залишена обґрунтовано судом першої інстанції без розгляду, так як відповідно до пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Хоча згідно з ч.2 ст.81 ГПК України суд мав винести ухвалу про залишення позову без розгляду, а він прийняв з цього приводу постанову, однак це процесуальне порушення не призвело до неправильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив зустрічні позовні вимоги СПД ОСОБА_1. про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №702/23-10/НОМЕР_1 від 08.05.2002р. та №1285/26-10 від 02.10.2002р. з огляду на наступне.

Вищевказаними повідомленнями - рішеннями ДПІ у Шевченківському районі м. Києва СПД ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання та застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «орендна плата за землю».

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Між СПД ОСОБА_1. та Київською міською Радою було укладено догавір тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 14.07.1999р. на 8 років земельної ділянки розміром 0,0149 га, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1договір тимчасового довгострокового користування на умовах оренди від 14.07.1999р. строком на 49 років земельною ділянкою розміром 0,1404 га, розташованої за адресоюАДРЕСА_1

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Умовами зазначених договорів оренди землі (п. 6) передбачена за несвоєчасну сплату орендної плати сплата пені у розмірі 0,3% від суми недоїмки за кожний день прострочення. За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано вважає, що застосування до СПД ОСОБА_1. штрафних санкцій за прострочення сплати орендної плати врегульовано договорами, а отже при застосуванні таких санкцій слід керуватися виключно умовами договорів, а не нормами податкового законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою.

Таким чином, орендна плата не є податковим зобов'язанням в розумінні Закону України « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Крім того, ні Законом України „Про державну податкову службу в Україні», яким регламентуються права органів державної податкової служби в Україні, ні іншими нормативно - правовими актами України не передбачено права чи функції органів державної податкової служби щодо контролю за своєчасним внесенням орендної плати.

З червня 2003 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було винесено другу податкову вимогу №2/87 за платежем „орендна плата" на суму податкового боргу в розмірі 39256,56 грн.

Станом на день розгляду спору податкове зобов'язання, вказане в податковій вимозі, є оскарженим в судовому порядку, не є узгодженим, а отже, і не є податковим боргом.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що зустрічні позовні вимоги СПД ОСОБА_1. про визнання недійсною другої податкової вимоги ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №2/87 від 03.06.2003р. задоволені обґрунтовано.

Суд врахував, що СПД ОСОБА_1 на час існування правовідносин між ним і Київрадою, заснованих на договорах оренди землі, був платником єдиного податку і відповідно до Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку за звітності суб'єктів малого підприємництва" був звільнений від сплати податку на землю.

Згідно пункту 1 статті 80 ГПК України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Так як оспорюване СПД ОСОБА_1. „рішення №4815/С/24-308» фактично є листом, змістом якого є надання відповіді, не має обов'язкового характеру та не породжує будь-яких правових наслідків стосовно СПД ОСОБА_1., а отже не є рішенням за змістом та формою в розумінні Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", то суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог СПД ОСОБА_1. про визнання недійсним рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №4815/С/24-308 від 09.08.2004р.

У зв»язку з вищенаведеним в частині зустрічних позовних вимог СПД ОСОБА_1. про визнання незаконними дій ДПІ у Шевченківському районі м. Києва по виданню і направленню листа №4815/С/24-308 провадження слід припинити.

Однак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про припинення провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог СПД ОСОБА_1. про визнання незаконними дій ДПІ у Шевченківському районі м. Києва по виданню та направленню відповідних податкових повідомлень - рішень, виходячи з того, що спір в цій частині не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідний спосіб захисту передбачений положеннями статті 20 Господарського кодексу України, згідно з якою кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення:

присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування

штрафних санкцій: застосування оперативно-господарських санкцій; застосування

адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

СПД ОСОБА_1 обрав такий інший спосіб захисту свого цивільного права, який прямо передбачений пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, де зазначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Завдання СПД ОСОБА_1 шкоди в розмірі 103232,05 грн. підтверджується платіжним дорученням №35 від 10.08.2004р. меморіальними ордерами №1 від 19.12.2002р., №1710/1 від 15.01.2003р., №164/3 від 06.02.2003р., №164/3 від 20.03.2003р.

Вказану шкоду СПД ОСОБА_1 було завдано внаслідок прийняття ДПІ у Шевченківському районі м. Києва податкових повідомлень - рішень №702/23-10/НОМЕР_1 від 08.05.2002р. та №1285/26-10 від 02.10.2002р., правомірність прийняття яких ДПІ у Шевченківському районі доведено не було, тому суд першої інстанції відповідно до положень статті 56 Конституції України, де вказано, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, та згідно з положеннями статті 1173 Цивільного кодексу України, де зазначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою АР Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів, дійшов правильного висновку про обґрунтованість вказаних позовних вимог.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог СПД ОСОБА_1. про відшкодування йому моральної шкоди у розмірі 1000000 грн, посилаючись на те, що СПД ОСОБА_1. не було доведено причинно - наслідкового зв'язку між діями органів державної податкової служби та настанням шкідливих наслідків, а отже спричиненням шкоди його фізичному та психічному здоров'ю.

Колегія cуддів апеляційного суду вважає даний висновок помилковим з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч.2 вищезгаданої статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв 'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров 'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв 'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв 'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі, гідності, а також: ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 довів суду першої інстанції, що його права були порушені з боку ДПІ у Шевченківському районі м. Києва. Причому, суд першої інстанції, частково задовольняючи позов ОСОБА_1., фактично визнав неправомірність дій та рішень ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

На думку суду апеляційної інстанції, з урахуванням характеру правопорушення, глибини страждань СПД ОСОБА_1., а також з урахуванням вимог розумності та справедливості його позовні вимоги в цій частині слід задовольнити частково в розмірі 10000 грн.

СПД ОСОБА_1 відповідно до позовної заяви вказує, що завдані йому збитки складаються з наступних витрат:

- оплата юристу ОСОБА_3 юридичних послуг в розмірі 10800 грн.;

- оплата адвокату ОСОБА_2 послуг по наданню правової допомоги в розмірі 75000 грн.;

- стягнення коштів на виконання рішення Господарського суду м. Києва у справі №21/320 в розмірі 5 72 04,8 8 грн.;

- сплата 46027,17 грн. відповідно до повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

 Щодо стягнення коштів на виконання рішення Господарського суду м. Києва у справі №21/320 в розмірі 57204,88 грн. та сплати 46027,17 грн. відповідно до повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, то в цій частині позовні вимоги досліджувалися, що викладено в даному рішенні.

Суд першої інстанції правомірно не погодився з твердженнями СПД ОСОБА_1. щодо того, що оплата послуг юриста в розмірі 10800 грн. та адвоката в розмірі 75000 грн. є завданими йому збитками, так як відповідно до положень статті 44 ГПК України вони є судовими витратами.

Також суд першої інстанції вірно зазначив, що вказані суми коштів не можуть бути стягнуті з ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, оскільки СПД ОСОБА_1. не надано доказів фактичної сплати 75000 грн. адвокатуОСОБА_2 При цьому суд вказав, що такими доказами могли бути відповідне платіжне доручення, квитанція, інші документи, що підтверджують перерахування чи внесення коштів на відповідний рахунок. Крім того, відповідно до пункту 2.1 статті 2 договору №4/12 від 04.12.2002р. про надання правової допомоги (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи) СПД ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити адвокатуОСОБА_2 гонорар (75000 грн.) протягом 5 днів з моменту повного виконання доручення. Згідно умов вказаного договору адвокат зобов'язується виконувати наступне доручення: представляти інтереси СПД ОСОБА_1. в судах у справах №21/320 та 29/297 в Господарському суді м. Києва. За таких обставин судові витрати, передбачені вказаним договором, але фактично не понесені, пов'язані з розглядом іншого спору, що розглядається Господарським судом м. Києва.

 СПД ОСОБА_1. не було доведено факту понесення витрат у розмірі 10800 грн. (сплачено ПП ОСОБА_3) в зв'язку з розглядом даної справи.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи, судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва відмовити.

Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 26.04.2005 року скасувати та прийняти нову постанову , якою позовні вимоги ДПІ у Шевченківському районі м. Києва до СПД ОСОБА_1 про стягнення 140673,63 грн. залишити без розгляду.

Позовні вимоги (зустрічний позов) Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №702/23-10/2051715794 від 08.05.2002р.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №1285/26-10 від 02.10.2002р.

Визнати недійсною другу податкову вимогу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №2/87 від 03.06.2003р.

Стягнути з Державного бюджету України (рахунок №33219815500011 в УДК у м. Києві, МФО 820019, код ОДПО 26077968, КЕКД 13050800) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (Ідентифікаційний код в ДРФО НОМЕР_1, АДРЕСА_2, поточний рахунок №НОМЕР_2 у ВАТ „Родовід банк", МФО 321712) 103232 (Сто три тисячі двісті тридцять дві )гривні 05 копійок.

В частині позовних вимог Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1. до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним листа про надання відповіді ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №4815/С/24-308 від 09.08.2004р. провадження у справі припинити.

Визнати незаконними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Києва по виданню та направленню податкових повідомлень-рішень №702/23-10/2051715794, №1285/26-10, другої податкової вимоги №2/87.

В частині визнання незаконними дій ДПІ у Шевченківському районі м. Києва по виданню і направленню листа №4815/С/24-308 провадження припинити.

Стягнути з ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (04107, м. Київ, вул. Багговутівська,26) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (Ідентифікаційний код в ДРФО НОМЕР_1, АДРЕСА_2, поточний рахунок №НОМЕР_2 у ВАТ „Родовід банк", МФО 321712)10000 (Десять тисяч ) гривень на відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1. до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва відмовити.

Стягнути з ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 1235 (Одну тисячу двісті тридцять п»ять) гривень 32 коп. судових витрат.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на користь ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 1700 (Одну тисячу сімсот) гривень судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя

судді:

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

17 грудня 2008 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Горбань Т.І.

Суддів: Мамчура Я.С.

Попович О.В.

при секретарі Лисенко М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва та суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Господарського суду м. Києва від 26.04.2005 року в адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про звернення стягнення на активи та за зустрічним позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, Управління Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва та Київської міської ради, третя особа Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва відмовити.

Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 26.04.2005 року скасувати та прийняти нову постанову , якою позовні вимоги ДПІ у Шевченківському районі м. Києва до СПД ОСОБА_1 про стягнення 140673,63 грн. залишити без розгляду.

Позовні вимоги (зустрічний позов) Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №702/23-10/2051715794 від 08.05.2002р.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №1285/26-10 від 02.10.2002р.

Визнати недійсною другу податкову вимогу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №2/87 від 03.06.2003р.

Стягнути з Державного бюджету України (рахунок №33219815500011 в УДК у м. Києві, МФО 820019, код ОДПО 26077968, КЕКД 13050800) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (Ідентифікаційний код в ДРФО НОМЕР_1, АДРЕСА_2, поточний рахунок №НОМЕР_2 у ВАТ „Родовід банк", МФО 321712) 103232 (Сто три тисячі двісті тридцять дві )гривні 05 копійок.

В частині позовних вимог Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1. до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним листа про надання відповіді ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №4815/С/24-308 від 09.08.2004р. провадження у справі припинити.

Визнати незаконними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Києва по виданню та направленню податкових повідомлень-рішень №702/23-10/2051715794, №1285/26-10, другої податкової вимоги №2/87.

В частині визнання незаконними дій ДПІ у Шевченківському районі м. Києва по виданню і направленню листа №4815/С/24-308 провадження припинити.

Стягнути з ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (04107, м. Київ, вул. Багговутівська,26) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (Ідентифікаційний код в ДРФО НОМЕР_1, АДРЕСА_2, поточний рахунок №НОМЕР_2 у ВАТ „Родовід банк", МФО 321712)10000 (Десять тисяч ) гривень на відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1. до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва відмовити.

Стягнути з ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 1235 (Одну тисячу двісті тридцять п»ять) гривень 32 коп. судових витрат.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на користь ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 1700 (Одну тисячу сімсот) гривень судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя

судді: