Ухвала суду № 33068817, 13.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1769/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

13 серпня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Федорової Г.Г., Файдюк В.В.

при секретарі - Мельниченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормник» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2013 р. ТОВ «Комбікормник» звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наступного:

Так, судом першої інстанції встановлено, що Прилуцькою ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Комбікормник» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Шоковіта» за вересень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 22.02.2013 року № 150/22-14223117.

При проведенні перевірки встановлено, що позивачем порушено вимоги: п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.2, 198.6. ст. 198, п. 201.1 ст. 201, Податкового кодексу України, ст.. 626, ст.. 629, ст.. 655, ст.. 664 ЦК України ТОВ «Комбікормник» встановлено заниження податку на додану вартість в розмірі 24812,69 грн., а саме за вересень 2012 року в сумі 24812,69 грн.

Згідно акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000122201 від 11 березня 2013 року, згідно якого ТОВ «Комбікормник» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 31015,86 грн. (за основним платежем - 24812,69 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 6203,17 грн.).

Вищевказані повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до Державної податкової служби у Чернігівській області, рішенням останньої № 772/10/10-215 від 12.04.2013 р. було залишено без змін податкове повідомлення-рішення Прилуцької ОДПІ № 0000122201 від 11 березня 2013 року, а скаргу ТОВ «Комбікормник» - без задоволення.

Перевіркою було встановлено, що ТОВ «Комбікормник» за період з 01.09.2012 по 30.09.2012 року отримало від ТОВ «Шоковіта» макуху соняшникову на загальну суму 124063,44 грн. в тому числі ПДВ 24812,69 грн. на підставі договору № 03092 від 03.09.2012 року (а.с. 46).

Судом також встановлено, що поставку товару ТОВ «Комбікормник» було здійснено на підставі видаткових накладних № РН-0000003 від 06.09.2012 року (макуха соняшникова у кількості 30,100 т); № РН-0000023 від 26.09.2012 року (макуха соняшникова у кількості 31,280 т) (а.с. 156).

Перевезення макухи соняшника до ТОВ «Комбікормник» підтверджується товаро-транспортними накладними 05.09.2012 року та 19.09.2012 року (а.с. 48,49).

ТОВ «Шоковіта» було здійснено проплату за поставлений товар в безготівковій формі відповідно до платіжних доручень № 399 від 06.09.2012 року; № 400 від 06.09.2012 року; № 407 від 20.09.2012 року; № 413 від 21.09.2012 року та № 419 від 26.09.2012 року (а.с. 50-54) та підтверджується виписками із банківського рахунку позивача в ПАТ «БТА Банк» за вересень 2012 року на загальну суму оплати за товар ТОВ «Шоковіта» 148 876,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 24 812,69 гри. (а.с. 55-61)

Крім цього, ТОВ «Шоковіта» було виписано ТОВ «Комбікормник» податкові накладні: №370 від 06.09.2012 та №1221 від 20.09.2012р. на зальну суму з ПДВ 148 876,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 24 812,69 грн. (а.с. 157-158).

Позивач підтвердив,що отриману макуху соняшника ним було використано у власній господарській діяльності, а саме у виробництві комбікормів, що підтверджується накладними-вимогами на відпуск сировини (кукурудза, макуха соняшникова,сіль, пшениця, віко-овес, тощо) зі складу на виробництво комбікормів: №93 під 06.09.2012р.; №94 від 07.09.2012 р.; №95 від 10.09.2012 р.; №96 від 11.09.2012 р.; №97 від 12.09.2012 р.; №98 від 13.09.2012 р.; №99 від 14.09.2012 р.; №100 від 17.09.2012р.; №101 від 18.09.2012 р.; №102 від 19.09.2012 р.; №103 від 20.09.2012 р.;№104 від 21.09.2012 р.; №105 від 22.09.2012 р.; №106 від 24.09.2012 р.; №107 від 25.09.2012 р.; №108 від 26.09.2012 р.; №109 від 27.09.2012 р.; 110 від 28.09.2012 р.; №111 від 01.10.2012 р.; №112 від 02.10.2012 р.; №113 від 03.10.2012 р.; №114 від 04.10.2012 р.; №115 від 06.10.2012 р.; №116 від 08.10.2012 р.; №117 від 09.10.2012 р.; №118 від 10.10.2012 р.; №119 від 11.10.2012 р.; №120 від 12.10.2012 р.; №121 від 15.10.2012 р.(а.с. 62-90) та рапортами про виробництво комбікормів і використання сировини на комбікормовому заводі з 06.09.2012 по 15.10.2012 (а.с. 91-133).

Також встановлено, що Прилуцька ОДПІ зробила висновки про відсутність здійснення реальної поставки товару між позивачем та його контрагентом на підставі висновків акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012р. №7206/229/33421689 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Шоковіта» під час здійснення господарських відносин з БПП «СУРА», за період вересень 2011р., ТОВ "КОМПАНІЯ "ХІМАГРОСЕРВІС" за період листопад 2011 р.». Зазначеним актом встановлено, що у ТОВ «Шоковіта» відсутнє виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. Перевіркою встановлено, що постачальник товару ТОВ «Комбікормник» - ТОВ «Шоковіта» за період вересень, листопад 2011 рік сформував податковий кредит від підприємств БПП «СУРА», ТОВ «КОМПАНІЯ «ХІМАГРОСЕРВІС», які за твердженнями органів державної податкової служби не придбавали товар у 2011-2012 роках, в свою чергу й не могли здійснювати реалізацію товару, робіт, послуг в адресу ТОВ «Шоковіта».

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з виснвоком суду першої інстанції, що акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська не є підставою для встановлення порушення з боку позивача, оскільки позивач не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська під час проведення перевірки не було досліджено бухгалтерських документів, складених за результатами взаємовідносин позивача та ТОВ «Шоковіта», не давалась оцінка реальності господарських операцій між цими суб'єктами. Навпаки, в ході судового засідання позивачем було доведено реальність здійсненої ТОВ «Шоковіта» поставки макухи соняшника, а саме позивачем було оплачено поставлений товар, поставку макухи ТОВ «Комбікормник» підтверджено необхідними первинними бухгалтерськими документами, позивачем надано документи, що свідчать про використання ТОВ «Комбікормник» у власній господарській діяльності товару поставленого ТОВ «Шоковіта».

Крім того, чинним податковим законодавством не передбачено право Прилуцької ОДПІ при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

За правилами статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення витрат за договором поставки до витрат підприємства та включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Таким чином,судом першої інстанції встановлено,що вищезазначені первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ТОВ «Комбікормник» та ТОВ «Шоковіта».

Згідно п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За правилами пункту 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні.

Отже, судом першої інстанції встановлено, що податкові накладні відповідають вимогам Податкового кодексу України, а тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом вказаної норми податковий кредит вважається сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Отже на підставі викладеного, враховуючи те, що судом першої інстанції було вірно встановлено, що проведенні господарські операції між позивачем та його контрагентами відповідають нормам чиного законодавства, правочин укладений між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Шоковіта» спричинив реальні юридичні наслідки для ТОВ «Комбікормник», даний товар був оплачений позивачем та використаний позивачем у власній господарській діяльності.

Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено наявність всіх підтверджуючих проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом первинних бухгалтерських документів, суд вважає, що позивачем доведено, що правочин, укладений між ним та його контрагентом - ТОВ «Шоковіта» спричинив реальні юридичні наслідки для ТОВ «Комбікормник».

В судовому засіданні встановлено факт оплати поставленого позивачу товару, такий товар було використано позивачем у власній господарській діяльності. На виконання вимог Податкового кодексу України ТОВ «Комбікормник» отримано належним чином оформлені податкові накладні, які є підставою для зарахування сум ПДВ до складу податкового кредиту, а тому колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Прилуцькою ОДПІ неправомірно донараховано ТОВ «Комбікормник» податок на додану вартість, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000122201 від 11.03.2013 року підлягають задоволенню.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, та не можуть бути підставами для її скасування.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, тому підстави для скасування рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Н.М. Троян

Судді Г.Г. Федорова

В.В. Файдюк

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Федорова Г. Г.