Рішення № 33059674, 29.07.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/15897/12

Провадження № 2/752/405/13

РІШЕННЯ

Іменем України

29.07.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді Калініченко Л.С., при секретарі - Руденко М.М., Колесник В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІГ-Жашківський цукровий завод» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (АТ «Укрексімбанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІГ-Жашківський цукровий завод» (ТОВ «ВІГ - Жашківський цукровий завод) про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як солідарних з ТОВ «ВІГ-Жашківський цукровий завод» боржників, заборгованості за Кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної угоди №151310N3 від 20.10.2010 р., в розмірі 44 488 057,46 грн. станом на 23.07.2013 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ТОВ «ВІГ-Жашківський цукровий завод» не виконав взятих на себе зобов'язань перед позивачем, а тому з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як солідарних з ТОВ «ВІГ-Жашківський цукровий завод» боржників, має бути стягнута відповідна сума заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, та просив суд задовольнити позов, з підстав, викладених у позовній заяві, в подальшому 29.07.2013 р. в судове засідання не з»явився, надав до суду заяву про слухання справи за його відсутності, за наявними у справі документами, та зазначив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог заперечувала, зазначивши, що позов є необґрунтованим та безпідставним, в подальшому в судові засідання, призначені на 03.06.2013 р. та 29.07.2013 р. не з»явилася, причини неявки суду не повідомила, у зв»язку з чим, суд вважає за можливе розглядати справу за її відсутності.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явилися, хоча про час ті місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.10.2010 р. між АТ «Укрексімбанк» та ТОВ «ВІГ- Жашківський цукровий завод» (Позичальником) укладено Генеральну кредитну угоду №151310N3, із змінами і доповненнями, внесеними відповідними додатковими угодами (далі - Генеральна угода №151310N3).

З метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «ВІГ-Жашківський цукровий завод» за Кредитним договором №151310К22 від 20.10.2010 р. та Кредитним договором №151311К3 від 03.03.2011 р., укладеними в рамках Генеральної угоди №151310N3, між АТ «Укрексімбанк», ТОВ «ВІГ-Жашківський цукровий завод» та:

- ОСОБА_1 було укладено Договір поруки №151310Р20 від 20.10.2010 р.;

- ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №151310Р21 від 20.10.2010 р.

Відповідно до ст. 1, п. 3. 1 ст. 3 зазначених вище Договорів поруки поручителі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов'язались перед АТ «Укрексімбанк», як кредитором, солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання ТОВ «ВІГ-Жашківський цукровий завод» зобов'язань за Генеральною угодою №151310N3 щодо відшкодування суми кредиту, процентів, комісій, штрафних санкцій, а також всіх та будь-яких витрат, пов'язаних з наданням та обслуговуванням кредиту.

Відповідно до п. 3. 2 ст. 3 Договорів поруки у випадку невиконання Позичальником Основного зобов'язання, передбаченого відповідними положеннями Кредитних договорів, укладеними в рамках Генеральної угоди №151310N3, кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у Поручителя та/або Позичальника, як у солідарних боржників.

Умовами Договорів поруки встановлено, що Поручителі за порушення Позичальником зобов'язань за Кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної угоди №151310N3 несуть солідарну відповідальність та відповідають перед позивачем в тому ж обсязі, що і Позичальник.

У зв'язку з невиконанням Позичальником своїх зобов'язань за Кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної угоди №151310N3, Банком до Поручителів було направлено повідомлення про порушення зобов'язань №158-03/2069 від 13.03.2012 р., №158-03/3608 від 27.04.2012 р., №158-03/2070 від 13.03.2012 р., №158-03/3610 від 27.04.2012 р., вимоги про дострокове погашення заборгованості №195-01/4841 від 11.06.2012 р. та №195-01/4840 від 11.06.2012 р.

Однак, вказані вище повідомлення та вимоги Банку залишені Поручителями без задоволення.

Згідно із ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відтак, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно відповідають перед позивачем за виконання ТОВ «ВІГ - Жашківський цукровий завод» зобов'язань за Кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної угоди №151310N3 від 20.10.2010 р. (Генеральної угоди №151310N3).

Відповідно до умов п. 1.1 Генеральної угоди №151310N3, зазначена угода регулює засади співпраці між Банком та Позичальником щодо фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності Позичальника. Метою Генеральної угоди № 151310N3 є визначення загальних умов фінансування інвестиційної, торгово-закупівельної, виробничої та іншої діяльності Позичальника, яка здійснюється відповідно до Генеральної угоди шляхом укладення Кредитних договорів (п.1.2 Генеральної угоди №151310N3).

Відповідно до положень та умов Генеральної угоди №151310N3 Банк проводить Кредитні операції в межах лімітів, визначених п. 4.5 Генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов Кредитних договорів, укладених в рамках цієї Генеральної угоди. Згідно з умовами Генеральної угоди Позичальник взяв на себе обов'язок своєчасно та у повному обсязі погашати Банку заборгованість за Кредитом, сплачувати проценти за користування Кредитом та інші платежі за Кредитним договором (пп. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Генеральної угоди №151310N3 ).

В рамках Генеральної угоди №151310N3 між позивачем та ТОВ «ВІГ- Жашківський цукровий завод» було укладено:

1. Кредитний договір №151310К22 від 20.10.2010 р., із змінами і доповненнями (Кредитний договір №151310К22).

На виконання п. 3.1, пп.пп. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору №151310К22 Банк відкрив ТОВ «ВІГ - Жашківський цукровий завод» відновлювану кредитну лінію (надав кредит) ліміт якої становить 20 200 000, 00 (двадцять мільйонів двісті тисяч, 00) грн., з терміном погашення кредиту - 19.10.2015 р., зі сплатою процентів за користування кредитом в порядку та в розмірі, встановлених пп. 3.2.4 п.3.2 ст. 3 та п.3.5 ст. 3 Кредитного договору №151310К22, а також зі сплатою комісії за управління кредитом в розмірі, встановленому пп. 3.2.5 п.3.2 ст. 3 Кредитного договору №151310К22.

Відповідно до умов Кредитного договору №151310К22 Позичальник взяв на себе зобов'язання погасити кредит, сплачувати проценти за користування кредитом, комісію за управління кредитом, а також виконувати інші зобов'язання за Кредитним договором №151310К22 (п.п. 3.1, 3.2, 3.4 ст. 3, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 та п. 5.1 ст. 5 Кредитного договору №151310К22).

2. Кредитний договір №151311К3 від 03.03.2011 р., із змінами і доповненнями (Кредитний договір №151311К3).

На виконання п. 3.1, пп.пп. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору №151311К3 Банк відкрив ТОВ «ВІГ - Жашківський цукровий завод» невідновлювану кредитну лінію (надав кредит) ліміт якої становить 30 000 000, 00 (тридцять мільйонів, 00) грн., з терміном погашення кредиту - 19.10.2015 р., зі сплатою процентів за користування кредитом в порядку та в розмірі, встановлених пп. 3.2.4 п.3.2 ст. 3 та п.3.5 ст. 3 Кредитного договору №151311К3, а також зі сплатою комісії за управління кредитом в розмірі, встановленому пп. 3.2.5 п.3.2 ст. 3 Кредитного договору №151311К3.

Відповідно до умов Кредитного договору №151311К3 Позичальник взяв на себе зобов'язання погасити кредит, сплачувати проценти за користування кредитом, комісію за управління кредитом, а також виконувати інші зобов'язання за Кредитним договором №151311К3 (п.п. 3.1, 3.2, 3.4 ст. 3, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 та п. 5.1 ст. 5 Кредитного договору №151311К3).

Згідно з наданим позивачем розрахунком, станом на 23.07.2012 р. заборгованість ТОВ «ВІГ-Жашківський цукровий завод» перед АТ «Укрексімбанк» за Кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної угоди №151310N3 становить 44 488 057, 46 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

В зв'язку з невиконанням Позичальником зобов'язань за Кредитними договорами за Генеральною угодою №151310N3, зокрема, щодо повернення Кредиту, сплати процентів за користування Кредитом, а також комісій, позивач надіслав на адресу Позичальника вимогу №195-01/4846 від 11.06.2012 р. про дострокове погашення заборгованості, в якій вимагав здійснити протягом 10 банківських днів з дати отримання зазначеної вимоги дострокове погашення заборгованості за Кредитними договорами за Генеральною угодою №151310N3.

Відповідно до п.п.3.6.2 п.3.6 ст. 3 Кредитних договорів за Генеральною угодою №151310N3 Позичальник зобов'язаний протягом 10 банківських днів з дати отримання письмової вимоги Банку про дострокове погашення, здійснити таке дострокове погашення Кредиту або його частини, процентів за користування Кредитом та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором.

Всупереч взятих на себе зобов'язань, Позичальником не погашено у встановлений строк заборгованість за Кредитними договорами за Генеральною угодою №151310N3. В зв'язку з цим, суд зазначає про наявність правових підстав для стягнення заборгованості за Кредитними договорами, нарахованими за користування Кредитом процентами, а також заборгованості за комісіями.

Наявність заборгованості ТОВ «ВІГ-Жашківський цукровий завод» перед позивачем за Кредитними договорами за Генеральною угодою №151310N3 підтверджується належними доказами - виписками по рахунках ТОВ «ВІГ-Жашківський цукровий завод», наданими позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальником не повернуто позивачу 9 200 000,00 грн. кредитних коштів за Кредитним договором №151310К22 та 30 000 000,00 грн. кредитних коштів за Кредитним договором №151311К3. Враховуючи те, що доказів погашення заборгованості позичальника відповідачами та третьою особою ТОВ «ВІГ-Жашківський цукровий завод» суду не надано, суд вважає, що стягнення з відповідачів 9 200 000,00 грн. кредитних коштів за Кредитним договором №151310К22 та 30 000 000,00 грн. кредитних коштів за Кредитним договором №151311К3 є обґрунтованим та правомірним.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ВІГ-Жашківський цукровий завод» своїх зобов'язань за Кредитними договорами №151310К22 та №151311К3, укладеними в рамках Генеральної угоди №151310N3 щодо своєчасної сплати процентів, комісій за його користування не виконало.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом встановлено, що позивач здійснив нарахування процентів за користування Кредитом відповідно до п.п. 3.2.4 п.3.2 ст. 3 Кредитних договорів. Доказів погашення нарахованих процентів за користування Кредитом відповідачами та третьою особою суду не надано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів за користування Кредитом, суд дійшов висновку щодо його вірності, а тому стягненню з відповідачів підлягають нараховані проценти за Кредитним договором №151310К22 в розмірі 1 359 555,53 грн., та нараховані проценти за Кредитним договором №151311К3 в розмірі 3 258 500,00 грн.

У відповідності до п.п. 3.2.5 п.3.2 ст. 3 Кредитного договору №151310К22, яким встановлено, що позичальник сплачує банку комісію за управління кредитною лінією у розмірі 0,0381%, та п.п. 3.2.5. п.3.2 ст. 3 Кредитного договору № 151311К3, згідно якого позичальник сплачує банку комісію за управління кредитною лінією у розмірі 0,0321% від ліміту кредитної лінії щомісяця, позивачем здійснено нарахування комісії за управління кредитом за вказаними Кредитними договорами.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок комісії за управління кредитною лінією, суд дійшов висновку щодо його вірності, а тому стягненню з відповідачів підлягають комісія за управління кредитною лінією за Кредитним договором №151310К22 в розмірі 30 728,92 грн., та комісія за управління кредитною лінією за Кредитним договором №151311К3 в розмірі 84 423,00 грн.

Також, у відповідності до п.п. 3.2.5.3 п.п. 3.2.5 п.3.2 ст. 3 Кредитних договорів, якими визначено, що при внесенні істотних змін до умов договору (за ініціативою позичальника) позичальник сплачує банку комісію у розмірі 0,006%, але не менше 400 грн., від ліміту кредитної лінії разово, позивачем нарахована комісія за зміну умов кредитного договору у зв'язку з укладенням 31.08.2011 р. додаткової угоди №151310К22-3 до Кредитного договору №151310К22 та додаткової угоди №151311К3-2 до Кредитного договору №151311К3.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок комісії за зміну умов кредитного договору, суд дійшов висновку щодо його вірності, а тому стягненню з відповідачів підлягає комісія за зміну умов кредитного договору за Кредитним договором №151310К22 в розмірі 552,00 грн., та комісія за зміну умов кредитного договору за Кредитним договором №151311К3 в розмірі 1 800,00 грн.

Крім цього, позивачем нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту, процентів та комісій.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із п.п. 3.5.1 п.3.5 ст. 3 Кредитних договорів позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі, визначеному у п. 3.2 цих договорів, у валюті кредиту. Такі проценти за користування кредитом нараховуються щомісяця, в останній банківський день місяця, на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів за користування кредитом на основі Банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - до 15 числа).

Щодо комісії за управління кредитною лінією, то відповідно до п.п. 4.1.2 п.4.1 ст. 4 Кредитних договорів, у разі прострочення будь-яких платежів за основним боргом за Кредитом комісія нараховується на суму фактичної заборгованості за Кредитом. Така комісія нараховується за період нарахування комісії за управління кредитною лінією у національній валюті, в останній банківський день місяця, і підлягає сплаті щомісяця з 1 по 7 число місяця, наступного за розрахунковим (у січні та травні - до 15 числа).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, станом на день розгляду справи в суді ТОВ «ВІГ-Жашківський цукровий завод» не виконало своїх зобов'язань у встановлені Кредитними договорами строки, Кредит та проценти за його користування не погашаються.

Згідно із ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що Кредитні договори за Генеральною угодою №151310N3 між позивачем та ТОВ «ВІГ-Жашківський цукровий завод» укладено в письмовій формі, зазначено розмір Кредиту та умови його надання.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Укладеними між позивачем та ТОВ «ВІГ-Жашківський цукровий завод» Кредитними договорами передбачена можливість стягнення пені у разі порушення зобов'язання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В пункті 7.2 ст. 7 Кредитних договорів визначено, що у разі невиконання зобов'язань згідно із п.п. 3.4.1, 3.5.1 ст.3, та статтею 4 цих договорів, позичальник сплачує банкові пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п. 3.2 Кредитних договорів, і підлягає сплаті у національній валюті України, на рахунок, зазначений в п. 3.8(б) Кредитних договорів.

П.п. 3.2.6 п.3.2 ст. 3 Кредитних договорів встановлено розмір пені за прострочення позичальником платежів за Кредитними договорами: подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з розрахунку заборгованості позичальника, позивачем було вірно нараховано пеню за несвоєчасне погашення кредиту за Кредитним договором №151310К22 - в розмірі 56 454,17 грн. та за Кредитним договором №151311К3 - в розмірі 183 272,92 грн., а також пеню за несвоєчасну сплату комісії за зміну умов договору за Кредитним договором №151310К22 - в розмірі 46,59 грн. та за Кредитним договором №151311К3 - в розмірі 151,93 грн., у зв'язку з чим відповідні суми підлягають стягненню з відповідачів.

В той же час, нарахування пені за несвоєчасне погашення процентів та комісії за управління кредитом було здійснене позивачем за період, який становить більше шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок пені за несвоєчасне погашення процентів, суд встановив, що за Кредитним договором №151310К22 вона становить 60 017,80 грн., а за Кредитним договором №151311К3 - 145 903,95 грн. у зв'язку з чим зазначені суми підлягають стягненню з відповідачів.

Здійснивши перерахунок пені за несвоєчасне погашення комісій за управління кредитом, суд встановив, що за Кредитним договором №151310К22 вона становить 1 353,60 грн., а за Кредитним договором №151311К3 - 3 772,69 грн. у зв'язку з чим зазначені суми підлягають стягненню з відповідачів.

Крім того, у зв'язку з простроченням зобов'язань за Кредитними договорами по сплаті кредиту, процентів, комісій, позивачем нараховані 3% річних.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відтак, суд приходить до висновку, що оскільки, ТОВ «ВІГ-Жашківський цукровий завод» прострочено виконання грошового зобов'язання, та перевіривши наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення 3% річних, то нарахування позивачем 3% річних є правомірним.

Таким чином, з відповідачів, крім іншого, підлягають стягненню 23 742,42 грн. 3% річних за Кредитним договором №151310К22 та 67 547,54 грн. за Кредитним договором №151311К3.

Отже, беручи до уваги вищенаведені норми права, укладені Договори поруки №151310Р20, №151310Р21, згідно яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виступають поручителями за зобов'язаннями ТОВ «ВІГ-Жашківський цукровий завод», передбачених Кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної угоди №151310N3, та наявність встановленої судом заборгованості, суд вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» обґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що відповідачами та третьою особою не надано доказів, що підтверджують виконання ними своїх зобов'язань, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними позивачем належними та допустимими доказами, відповідачами належним чином не спростованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, суду зазначає, що оскільки позивачем допущені помилки при визначенні періоду нарахування пені за несвоєчасне погашення процентів та пені за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитом, позов підлягає задоволенню частково, всього у сумі 44 477 823,06 грн.

В задоволенні іншої частини позову, а саме - в стягненні 10 234,40 грн., з яких 2 938,88 грн. - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом та 67,17 грн. - пеня за прострочення сплати комісії за управління кредитом за Кредитним договором №151310К22, а також 7 043,77 грн. - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом та 184,58 грн. - пеня за прострочення сплати комісії за управління кредитом за Кредитним договором №151311К3, суд вважає за необхідне відмовити.

Крім того, суд бере до уваги надані позивачем пояснення по справі, відповідно до яких заборгованість ТОВ «ВІГ - Жашківський цукровий завод» за Кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної угоди №151310N3 від 20.10.2010 р. в розмірі 44 488 057, 46 грн. вже була досліджена судами України, встановлено наявність даної заборгованості та перевірена їх правильність.

Так, 24.01.2013 р. Господарський суд Київської області ухвалив рішення у справі №7/060-12 (далі - Рішення) за позовом АТ «Укрексімбанк» до Приватного підприємства «Референт», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВІКО», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ «ВІГ-Жашківський цукровий завод», про стягнення заборгованості в розмірі 44 488 057, 46 грн.

Рішенням суду позовні вимоги Банку були задоволені частково, стягнуто на користь АТ «Укрексімбанк» 44 477 823, 06 грн., в стягненні 10 234,40 грн. нарахованої пені Господарський суд Київської області відмовив. 03.04.2013 р. Київський апеляційний господарський суд виніс постанову, якою, зокрема, рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2013 р. у справі №7/060-12 залишив без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Частиною 1 статті 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За наведених норм закону та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як солідарних з ТОВ «ВІГ-Жашківський цукровий завод» боржників, заборгованості за Кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної угоди №151310N3 від 20.10.2010 р.

Судові витрати розподіляються судом відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 543, 549, 551, 553, 554, 610, 625, 630, 1046, 1049, 1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІГ-Жашківський цукровий завод» про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (01004, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (24002, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), як солідарних з Товариством з обмеженою відповідальність «ВІГ-Жашківський цукровий завод» боржників, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 127, код ЄДРПОУ 00032112) заборгованість за Кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди №151310N3 від 20.10.2010 р., в розмірі 44 477 823,06 (сорок чотири мільйони чотириста сімдесят сім тисяч вісімсот двадцять три) грн. 06 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (01004, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (24002, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 127, код ЄДРПОУ 00032112) судовий збір в розмірі 3218,26 (три тисячі двісті вісімнадцять) грн. 26 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя