Ухвала суду № 33056157, 15.08.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 р. Справа № 31764/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Сапіги В.П., Яворського І.О.,

з участю секретаря судового засідання Саламахи О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об»єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року по справі № 2а-2132/10/0370 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нова лінія скла" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В C Т А Н О В И В:

ТзОВ "Нова лінія скла" звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0000422302/1 від 20.07.2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 4233179 грн.

В обґрунтування позовних вимог товариство посилається на хибність висновків, викладених у акті перевірки, вважає, що товариством правомірно віднесено до податкового кредиту та заявлено до бюджетного відшкодування суми коштів, сплачених внаслідок придбання нерухомого майна у ТзОВ "МЖК "Конкріт" ЛТД.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 20.07.2010 р. № 0000422302/1 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Нова лінія скла" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4233179 грн.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив відповідач - Луцька об»єднана державна податкова інспекція, яка покликаючись на те, що вказана постанова суперечить вимогам податкового законодавства, просить постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що враховуючи відсутність надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету та обставин, що виявлені в ході дослідження постачальників, які систематично не сплачували податки, ТзОВ «Нова лінія скла» не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ по постачальнику 1 ланки ТзОВ «МЖК «Конкріт» ЛТД.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що за результатами документальної невиїзної перевірки ТзОВ "Нова лінія скла" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТзОВ "МЖК "Конкріт" ЛТД" за період з 01.06.2007 року по 31.09.2008 року, Луцькою ОДПІ складено акт № 3946/23- 3/33559558 від 30.06.2010 р.

Вищевказаним актом встановлено, що ТзОВ "Нова лінія скла" придбано нерухоме майно у ТзОВ "МЖК "Конкріт" ЛТД, яке систематично не сплачувало податки, за юридичною адресою не знаходилось, проти посадових осіб порушено кримінальні справи. Діяльність ТзОВ "МЖК "Конкріт" ЛТД, його взаємозалежних осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань. Згідно акту товариство порушило п. 1.8 ст. 1, абз. "а" п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого товариству не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника в банку за квітень 2008 року в сумі 1 980 820 грн., за вересень 2008 року в сумі 2252359 по постачальнику 1 ланки TзOB "МЖК "Конкріт" ЛТД.

На підставі акту перевірки та за наслідками адміністративного оскарження Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0000422302/1 від 20.07.2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 4233179 грн.

Актом перевірки встановлено, що ТзОВ "Нова лінія скла" неправомірно включено до до податкового кредиту суми коштів, сплачених по операціях з придбання нерухомого майна у ТзОВ "МЖК "Конкріт" ЛТД , яке подавало до Луцької ОДПІ декларації з податку на додану вартість за 2007-2008 р. р., не декларувавши сум ПДВ, що підлягають до сплати в бюджет, при загальному обсягу продажу у 2007 році - 110 472 218 грн., у 2008 році - 11 032 506 584 грн. Постановою господарського суду Волинської області від 01.10.2009 р. ТзОВ "МЖК "Конкріт" ЛТД визнано банкрутом.

Судом першої інстанції також встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 22.01.2008 року позивачем придбано у TзOB "МЖК "Конкріт" ЛТД нерухоме майно вартістю 5928296 грн.

На підставі договору купівлі-продажу від 22.01.2008 року позивачем придбано у TзОB "МЖК "Конкріт" ЛТД нерухоме майно вартістю 7585857,50 грн.

22.01.2009 року TзOB "МЖК "Конкріт" ЛТД продало ТзОВ "Нова лінія скла" нерухоме майно вартістю 11884922,50 грн.

TзOB "МЖК "Конкріт" ЛТД на підставі укладених договорів купівлі-продажу 22.01.2008 року виписано податкові накладні № 5, № 6, № 7.

Згідно актів прийому-передачі нежитлових приміщень придбане майно передано TзOB "МЖК "Конкріт" ЛТД позивачу.

За придбане майно ТзОВ "Нова лінія скла" розрахувалось із TзOB "МЖК "Конкріт" ЛТД повністю, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.60-67).

Апеляційний суд погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для включення позивачем сум до складу податкового кредиту, є податкові накладні, складені в момент виникнення податкових зобов'язань.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктами 7.2.6, 7.4.5).

Тобто вказана норма цього Закону чітко встановлює випадки, коли платник податку не має права включити до податкового кредиту суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів, робіт (послуг), і таким випадком є факт відсутності у платника податку податкової накладної, тобто не підтвердження сум сплаченого податку податковими накладними.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит виникає, якщо ним у звітному періоді сплачені суми податку на додану вартість у ціні товару (робіт, послуг), який придбавається у продавця, та за наявності належним чином оформленої податкової накладної, яка не позбавлена правового значення і в тому разі, якщо контрагентом покупця товарів (робіт, послуг) не виконується зобов'язання щодо утримання та внесення податку до бюджету.

Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і

- правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно вищезазначених вимог договори, укладені позивачем та TзOB "МЖК "Конкріт" ЛТД, податкові накладні, виписані TзOB "МЖК "Конкріт" ЛТД, повністю відповідають вимогам законодавства, оскільки містять усі вищевказані реквізити.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за січень 2008 року 4233179 грн. податку на додану вартість, сплачених в ціні нерухомого майна, придбаного у TзOB "МЖК "Конкріт" ЛТД.

Крім того, аналіз вищенаведених норм дає підстави зробити висновок, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Колегія суддів вважає також правильними висновки суду першої інстанції стосовно того, що факт визнання банкрутом ТзОВ "МЖК "Конкріт" ЛТД і внесення 22.02.2010 року відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення юридичної особи не заслуговують на увагу, оскільки господарські операції з придбання нерухомого майна відбулись у січні 2008 року, коли ТзОВ "МЖК "Конкріт" ЛТД було діючим підприємством.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, відповідачем не наведено достатньо переконливих доводів про наявність обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника податків. З урахуванням наведеного, на думку апеляційного суду, оскаржувані податкові повідомлення - рішення не ґрунтуються на нормах права, внаслідок чого їх слід визнати протиправними та скасувати.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до переконання про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова Волинського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Луцької об»єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року по справі № 2а-2132/10/0370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді В.П. Сапіга

І.О. Яворський