Ухвала суду № 33054319, 14.08.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/908/13-ц

Провадження № 22ц/779/2062/2013

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бородовський С.О.

Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Васильковського В.М., Меленко О.Є.

секретаря - Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 02 липня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 02 липня 2013 року (з додатковим рішенням від 02 липня 2013 року) частково задоволено позов публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором в сумі 28649грн. 71 коп. - стягнуто з відповідача в користь позивача 9000 грн. заборгованості та 229 грн. 40коп. судового збору, в іншій частині позову - відмовлено. Рішення суду в частині задоволення позову мотивовано тим, що відповідач визнав позов в частині отримання кредитних коштів в розмірі 9000грн., які на виконання договірних зобов'язань підлягають поверненню. У стягненні іншої заборгованості відмовлено з підстав відсутності обґрунтованого розрахунку процентів, пені та відсутності доказів наявності збитків у формі віндикаційних витрат.

ОСОБА_2 оскаржив рішення в апеляційному порядку, вважаючи його незаконним та необгрунтованим. Апелянт зазначає, що позивач не представив доказів надання відповідачу кредитних коштів, і заперечує факт їх одержання. Вказує на невірну оцінку судом договору від 22.07.2010 року, укладеного між ним та ФСК «Прикарпаття», за яким останній гарантував погашення всієї суми кредиту. Вважає, що ФСК «Прикарпаття» слід було залучити до участі у справі. Вказує на суперечності в розрахунках заборгованості. Просив рішення скасувати, постановити нове, яким у позові відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.07.2010 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №Ю24.116.70678, за умовами якого банк надає позичальнику кредит в сумі 10440грн., а позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за кредитне обслуговування в 12 щомісячних внесків до 22 числа кожного місяця згідно графіка зі сплатою 24% річних за користування кредитними коштами та 1,90% від початкової суми кредиту щомісячно за кредитне обслуговування. На підтвердження видачі кредиту банком представлено ордер-розпорядження №1 про перерахування коштів в сумі 9551,60 грн. на особовий рахунок на підставі вказаного договору. З розрахунку заборгованості, наданого банком, вбачається, що заборгованість по поверненню кредиту становить 6333,27 грн., по відсотках - 2076,26 грн., по пені - 20199,68 грн., віндикаційні витрати - 40 грн.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім

випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які

беруть участь у справі, виникає спір.

Оскільки відповідач при розгляді справи в суді першої інстанції підтвердив отримання кредитних коштів і визнав позов в сумі 9000грн., то в цій частині позовні вимоги не підлягали доведенню.

Щодо позовних вимог в іншій частині, а саме щодо стягнення пені та віндикаційних витрат, то суд обгрунтовано відмовив в їх задоволенні, оскільки позивач не представив розрахунку пені та не довів підстави стягнення віндикаційних витрат.

Щодо оцінки договору від 22.07.2010 року, укладеного між ОСОБА_2 та ФСК «Прикарпаття», то слід відмітити, що наявність вказаних правовідносин, не впливає на вирішення даного спору, оскільки не спростовує договірних зобов'язань за кредитним договором від 22.07.2010 року, які виникли саме у відповідача.

Рішення законне і обґрунтоване, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 02 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: О.Є Меленко

В.М. Васильковський