Постанова № 33051451, 16.08.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2013 р. Справа № 920/385/13-г

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М. , суддя Могилєвкін Ю.О.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. від 14.08.2013 року (копія у справі)

відповідач - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Славяни» (вх.№1894С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 25.04.2013 по справі №920/385/13-г

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славяни», м. Суми

про стягнення 62 371,67 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року позивач, ФОП ОСОБА_3, звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на свою користь 52 371,67 грн. заборгованості за неналежне виконання умов договору поставки №012/057 від 01.08.2012 р., укладеного між сторонами у справі, а також 1720,50 грн. судового збору.

Після зміни позовних вимог, які були прийняті судом першої інстанції, позивач просив суд стягнути з відповідача 62371,67 грн. заборгованості та 1720,50 грн. судового збору. В обґрунтування поданих змін до позову позивач зазначив, що сума заборгованості в розмірі 52 371,67 грн., заявлялась позивачем до стягнення без урахування кредиту дебіторської заборгованості у розмірі 10000,00 грн., наявність якого передбачена пунктом 1 розділу 8 договору поставки №012/057 від 01.08.2012, укладеного між сторонами у справі, відповідно до якого позивач надає відповідачеві кредит в розмірі постійної суми простроченої дебіторської заборгованості в розмірі 10 000,00 грн. Даний кредит існує до припинення дії договору.

Рішенням господарського суду Сумської області від 25.04.2013 у справі №920/385/13-г (суддя Лущик М.С.) позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з ТОВ «Славяни» на користь ФОП ОСОБА_3 62371,67 грн. заборгованості та 1720,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідач ТОВ «Славяни» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 25.04.2013 у справі №920/385/13-г скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову ФОП ОСОБА_3 відмовити. При цьому, заявник апеляційної скарги зазначає, що на його думку, рішення суду першої інстанції прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача, ФОП ОСОБА_3, відзиву на апеляційну скаргу не надав, але в судовому засіданні просив рішення господарського суду Сумської області від 25.04.2013 у справі №920/385/13-г залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача не скористався своїм правом брати участь в судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 01.08.2012 між ТОВ «Славяни» (покупець - відповідач п справі) та ФОП ОСОБА_3 (постачальник - позивач по справі) було укладено договір поставки №012/057, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти та оплатити товар (продукти харчування).

Відповідно до п.1 розділу 8 зазначеного договору відповідач здійснює розрахунок за поставлений товар впродовж 30 календарних днів з дня отримання товару. При цьому позивач надає відповідачеві кредит у вигляді постійної суми простроченої дебіторської заборгованості в розмірі 10 000,00 грн.

Пунктом 2 розділу 11 сторони визначили, що договір поставки діє до 31.12.2012.

Позивач, свої зобов'язання за вказаним договором щодо поставки товару виконав на загальну суму 62371,67 грн., на підтвердження чого надав видаткові накладні: №№ РН-080158, РН-080159, РН-080160, РН-080161, РН-080162, РН-080163, РН-080164, РН-080165 від 06.12.2012, №№ РН-080216, РН-080217, РН-080218, РН-080219, РН-080224 від 07.12.2012, №№ РН-082286, РН-082287, РН-082289, РН-082290, РН-082295, РН-082296, РН-082298, РН-082299, РН-082301, РН-082302, РН-082303, РН-082304, РН-082305, РН-082308, РН-082309, РН-082310, РН-082311, РН-082321, РН-082322, РН-082323, РН-082324, РН-082326 від 14.12.2012, №№ РН-083808, РН-083809, РН-083810, РН-083812, РН-083813, РН-083814, РН-083815, РН-083816, РН-083817, РН-083818, РН-083819, РН-083820, РН-083821, РН-083822, РН-083823 від 20.12.2012, №№ РН-085073, РН-085074, РН-085148, РН-085149, РН-085150, РН-085151, РН-085152, РН-085153, РН-085154, РН-085155, РН-085156, РН-085157, РН-085164, РН-085165, РН-085166 від 26.12.2012, №№ РН-0001574, РН-0001575, РН-0001576, РН-0001751, РН-0001752, РН-0001753, РН-0001754 від 09.01.2013, №№ РН-0003741, РН-0003742, РН-0003744, РН-0003745, РН-0003748, РН-0003751, РН-0003754 від 16.01.2013, №№ РН-0003885, РН-0003886, РН-0003887, РН-0003888, РН-0003889, РН-0003890 від 17.01.2013 та кільцеві довіреності від 01.08.2012.

Дані первинні документи підтверджують факт поставки та факт отримання вказаного товару уповноваженою особою відповідача, містять відомості щодо найменування відпущеного товару, його кількість та ціну, а також підписані уповноваженими представниками сторін за даним спором та скріплені їх печатками.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару не виконав, чим порушив умови укладеного між сторонами у справі договору та вимоги чинного законодавства.

Вже після подання позовної заяви позивачем - ФОП ОСОБА_3 листом - повідомленням № 536 від 27.02.2013 було достроково розірвано договір поставки №012/057 від 01.08.2012, що передбачено п. 5 розділу 11 даного договору.

Господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що факт передачі позивачем та прийняття відповідачем товару повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а відповідач, в свою чергу, в порушення вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, за отриманий товар не розрахувався, доказів оплати в повному обсязі отриманого товару - не подав.

Колегія суддів апеляційної інстанції цілком погоджується із висновком суду першої інстанції, вважає його цілком правомірним, обґрунтованим та таким, що базується на належних доказах, які містяться в матеріалах справи.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавств, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що видаткова накладна складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Таким чином, зважаючи що факт передачі позивачем та прийняття відповідачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а відповідач доказів оплати в повному обсязі отриманого товару не подав, суд першої інстанції дійшов цілком правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог.

В своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що крім основного договору поставки №012/057 від 01.08.2012 між сторонами по справі було укладено договір маркетингових послуг №М012/057 від 01.08.2012, відповідно до умов якого ТОВ «Славяни» надає маркетингові послуги, а ФОП ОСОБА_3 приймає та оплачує їх, в порядку та на умовах, визначених цим договором. Проте, позивач прострочив виконання зобов'язання за договором про надання маркетингових послуг та не розрахувався за надані послуги за лютий 2013 р. Відповідно до оборотно-сальдової відомості заборгованість позивача перед відповідачем становить 1803,36 грн. При цьому, до п.2 розділу 10 договору поставки, покупець має право призупинити оплату за поставлені товари у випадку затримки оплати постачальником маркетингових послуг, що надаються покупцем на підставі договору про надання послуг. Таким чином, на думку скаржника, ним було правомірно призупинено оплату за поставлений товар до моменту оплати ФОП ОСОБА_3 заборгованості за договором про надання маркетингових послуг №М012/057 від 01.08.2012.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що з тексту договору маркетингових послуг №М012/057 від 01.08.2012, копію якого відповідач надав до апеляційної скарги, вбачається що відповідно до п. 1.5 строк надання послуг з 01.08.2012 по 31.12.2012.

Рахунок №СчС-000174 від 11.02.2013, наданий відповідачем на підтвердження заборгованості, не містить жодних посилань на договір маркетингових послуг №М012/057 від 01.08.2012. Крім того, сам рахунок взагалі не може слугувати належним доказом на підтвердження існування заборгованості, як і оборотно-сальдова відомість, оскільки вони не є первинними документами в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Як вже зазначалося, строк надання послуг за договором №М012/057 від 01.08.2012, визначений сторонами з 01.08.2012 по 31.12.2012, дія його встановлена до 31.12.2012 відповідно до п. 9.1, проте рахунок, виставлений відповідачем позивачу, лише 11.02.2013, тобто після закінчення дії договору.

До того ж, відповідачем не наведено жодних посилань стосовно того факту, чому ним не було подано обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, в тому числі з посиланнями на договір маркетингових послуг №М012/057 від 01.08.2012 та з доказами, на підтвердження його виконання.

Так, відповідно до ст. 101 ГПК України додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Щодо посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, в своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що представник відповідача не брав участь в судовому засіданні 25.04.2013, через несвоєчасне отримання ухвали суду від 11.04.2013, що підтверджується відміткою про отримання на копії ухвали.

07.03.2013 господарський суд Сумської області порушив провадження у даній справі та призначив її до розгляду на 21.03.2013. Відповідач отримав копію зазначеної ухвали 12.03.2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 116).

21.03.2013 ухвалою господарського суду Сумської області розгляд справи було відкладено на 11.04.2013, в зв'язку з неявкою представника відповідача та не наданням ним відзиву на позовну заяву. Ухвала про відкладення також була отримана відповідачем 26.03.2013, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 126).

10.04.2013 відповідач - ТОВ «Славяни» звернувся до суду першої інстанції із клопотанням про перенесення розгляду справи, в зв'язку з чим, 11.04.2013 місцевий господарський суд відклав розгляд справи на 25.04.2013. Дана ухвала була отримана представником відповідача 16.04.2013, про що свідчить повідомлення про поштове відправлення (т. 1 а.с. 134).

Проте, представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2.).

Таким чином, враховуючи достатність часу, наданого судом першої інстанції сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, та те, що сторонам було створено усі належні умови для надання доказів у справі, у господарського суду були всі підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, згідно положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення в апеляційному порядку.

Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що наведені відповідачем доводи в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, а господарський суд Сумської області дав належну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення господарського суду Сумської області від 25 квітня 2013 року по справі №920/385/13-г відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 110 Господарсько процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Славяни», м.Суми залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 25 квітня 2013 у справі №920/385/13-г залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 16 серпня 2013 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Могилєвкін Ю.О.