Рішення № 33051230, 14.08.2013, Київський районний суд м. Сімферополя

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 123/8030/13-ц

Номер провадження 2/123/2884/2013

14.08.2013 року Київський районний суд м. Сімферополя в складі:

головуючого судді Тонкоголосюка О.В.,

при секретарі Селезньовій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування якого вказує, що між ним та відповідачкою був укладений договір позики від 20 квітня 2013 року на суму один мільйон п'ятсот сорок п'ять тисяч триста шістдесят гривен, згідно якого ОСОБА_2 зобов'язалась повернути зазначену суму в строк до 20.08.2013 року. Отримання грошових коштів підтверджується власноруч написаною розпискою.

В добровільному порядку повернути суму боргу відповідач відмовляється, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з останнього на його користь суму заборгованості, що складається з суми позики в розмірі 1545360 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об'ємі.

Відповідач в судовому засіданні проти позову не заперечував.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судовим розглядом встановлено, сторони по справі 20 квітня 2013 року уклали договір позики, згідно до якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 суму в розмірі 1545360 грн., що підтверджується власноруч написаною розпискою відповідача. При цьому договором п. 2 Договору займу встановлений кінцевий термін повернення суми боргу в строк до 20 черавня 2013 року, однак, до цього часу борг не повернутий.

Згідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж ро ду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших ре чей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Стаття 1049 ЦК України, передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення суми боргу в примусовому порядку підлягають задоволенню в повному об'ємі в сумі 1545360 грн. на користь ОСОБА_1.

Суд вважає, що у відповідності до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3441 грн..

На підставі ст. 549, 1046, 1048-1050 ЦК України, керуючись ст. ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахівниць повернення боргу 1545360 грн. та судових витрат пов'язаних із спалою судового збору 3441 грн. Всього 1548801 (один мільйон п'ятсот сорок вісім тисяч вісімсот одна гривна) грн..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Тонкоголосюк О. В.