Постанова № 33048734, 13.08.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року Справа № 151860/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Румянцевої О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Пустомитівського районного центру зайнятості на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Пустомитівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,-

В С Т А Н О В И В :

21 квітня 2011 року Пустомитівський районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 в користь Пустомитівського районного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 4002,27 грн..

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 листопада 2011 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Пустомитівський районний центр зайнятості (РЦЗ) подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на ті обставини, що на час звернення до Пустомитівського РЦЗ із заявою про надання статусу безробітного відповідач ОСОБА_1 був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець, а тому не мав права на отримання допомоги по безробіттю.

З огляду на викладене, позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Пустомитівського РЦЗ в судовому засідання апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та його представник заперечили вимоги апеляційної скарги та просять залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарга, колегія суддів вважає, що скарга належить до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи суд вбачає, що 01.12.2010 року ОСОБА_1 подав заяву до Пустомитівського РЦЗ щодо надання йому статусу безробітного. В заяві зазначив, що на час звернення трудовою діяльністю не займається та не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. На підставі поданої заяви відповідач був зареєстрований як такий, що шукає роботу та 08.12.2010 року йому було надано статус безробітного з виплатою матеріальної допомоги по безробіттю відповідно до Законів України ,,Про зайнятість населення" та ,,Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно довідки Пустомитівського РЦЗ за період з 30.12.2010 року по 30.03.2010 року ОСОБА_1 було виплачено допомогу по безробіттю в сумі 4002,27 грн..

В порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, Пустомитівським РЦЗ встановлено факт наявності обставин, про які відповідачем не було повідомлено під час перебування на обліку в Пустомитівському РЦЗ, а саме те, що ОСОБА_1 був зареєстрований як приватний підприємець. У зв'язку з цим, на думку позивача, йому безпідставно були виплачені грошові кошти у вигляді допомоги по безробіттю в сумі 4002,27 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь РЦЗ.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на час призначення та виплати відповідачу допомоги по безробіттю він не отримував будь-яких доходів, оскільки рішенням господарського суду було припинено його підприємницьку діяльність.

Проте, на думку апеляційного суду, такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є помилковими.

Так, рішенням господарського суду Львівської області від 13 квітня 2006 року ухвалено припинити підприємницьку діяльність суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та зобов'язано останнього здійснити заходи по ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності і в місячний термін подати органу державної реєстрації документи відповідно до ст. 47 Закону України ,,Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданої державним реєстратором Пустомитівської райдержадміністрації, станом на 30 березня 2011 року ОСОБА_1 з 27.01.2005 року був зареєстрований як фізична особа - підприємець.

Таким чином, на час подання ОСОБА_1 заяви про надання статусу безробітного та призначення і виплати допомоги по безробіттю запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відповідача як фізичної особи - підприємця не був вчинений.

За змістом ст. 1 Закону України від 01.03.1991 року № 803-XII ,,Про зайнятість населення" зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Статтею 2 Закону України ,,Про зайнятість населення" встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

Згідно ст.6 Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Право на забезпечення та соціальні послуги за цим Законом мають також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 31 та ч. 3 ст. 36 Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Крім того, відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Згідно з ч. 3 ст. 46 Закону України від 15.05.2003р. №755-IV ,,Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п.,,б" ст. 1 Закону України ,,Про зайнятість населення", зокрема, громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю відносяться до категорії зайнятого населення і не можуть бути зареєстровані в якості безробітних.

Таким чином, відповідач не мав права на отримання матеріальної допомоги до моменту проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджується з доводами позивача щодо безпідставності отримання позивачем допомоги по безробіттю в сумі 4002,27 грн., оскільки на час подачі заяви до центру зайнятості про надання відповідачу статусу безробітного 08.12.2010 року його підприємницька діяльність у встановленому порядку не була припинена і відповідні записи до державного реєстру внесені не були.

Суд першої інстанції належної правової оцінки наведеним обставинам не надав, а тому дійшов помилкового висновку щодо безпідставності позовних вимог.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За змістом п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.

Оскільки суд першої інстанції при винесенні постанови допустився помилки в частині застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи колегія суддів визнає правильним апеляційну скаргу задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.195, ст. 196 , п. 3 ч. 1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, ст. ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Пустомитівського районного центру зайнятості задовольнити.

Постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 листопада 2011 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Пустомитівського районного центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Пустомитівського районного центру зайнятості (81100, м. Пустомити, вул. Глинська, 14; ВДК у Пустомитівському районі ЗКПО 20796573, банк ГУДК у Львівській області, МФО 825014,КЕКВ 1341) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 4002 (чотири тисячі дві) грн. 27 коп..

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Постанова в повному обсязі складена 16 серпня 2013 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Л.Я. Гудим