Ухвала суду № 33048625, 08.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1211/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Чубар Т.М. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

08 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі Трауті А.В.

за участю:

представників позивача Іщенко П.Р.

Мельніченко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галукс" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галукс" до Кам'янської державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби, треті особи - управління Державної казначейської служби України в Кам'янському районі Черкаської області, фінансове управління Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання частково недійсним податкового роз'яснення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Кам'янської державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби, в якому просив визнати частково недійсним роз'яснення Кам`янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби, викладене у листі № 1542/10-028 від 28.03.2013р., в частині, що переплата, яка рахується в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Галукс», не підлягає поверненню як надміру сплачена, а також зобов'язати відповідача підготувати висновки про повернення надміру сплачених коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Галукс» та передати їх до управління Державної казначейської служби України в Кам`янському районі Черкаської області для перерахування коштів на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Галукс».

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання з'явилися представники позивача, апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 31 травня 2010 року Державною податковою інспекцією у Кам'янському районі Черкаської області проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Галукс» з питань достовірності заявленої суми від'ємного значення податку на додану вартість в декларації за березень 2010 року, за результатами якої складено акт № 325/23-33663901. Перевіркою встановлено порушення позивачем абз. «а» п.п. 7.7.2 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що дістало вияв у заниженні заявленої суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року в сумі 733 125 грн.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Кам'янському районі Черкаської області 01 червня 2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В2» № 0000312301/0, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 3 місяці 2010 року у розмірі 733 125 грн.

21 березня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Галукс» звернулося до Кам'янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Кам'янському районі Черкаської області, з заявою № 22 про повернення згідно статті 43 Податкового кодексу України надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на розрахунковий рахунок товариства шляхом вчинення дій, передбачених п. 7 Порядку, затвердженого спільним наказом ДПА України, Мінфіну, Держказначейства № 974/1597/499 від 21.12.2010р.

Листом № 1542/10-028 від 28.03.2013р. Кам'янська міжрайонна державна податкова інспекція Черкаської області повідомила, по картці особового рахунку з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Галукс» рахується переплата як сума, задекларована до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів. Дана сума переплати виникла в результаті проведення по обліку податкового повідомлення-рішення форми «В2» № 0000312301/0 від 01.06.2010р. на суму збільшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 733 125 грн. і враховується у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, тому зазначена переплата не підлягає поверненню як надміру сплачена.

Не погоджуючись із таким рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду з позовом.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що суми податку на додану вартість, які обліковуються як переплата в картці особового рахунку, задекларовані до відшкодування, не можуть бути списані внаслідок минування терміну давності, а підлягають відшкодуванню за умови підтвердження їх матеріалами документальних перевірок.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.п. 14.1.115 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які не певну дату зараховані до відповідного бюджету понад враховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно з п. 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім наявності у такого платника податкового боргу.

Бюджетне відшкодування, в свою чергу, згідно з п. 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідне визначення міститься також в п.п. 14.1.18 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, згідно якого бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок відшкодування податку на додану вартість, у тому числі у зменшення податкових зобов'язань із цього податку наступних звітних періодів або шляхом перерахування коштів із бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, урегульовано безпосередньо п. 7.7 статті 7 Закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, розрахованого згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (рядок 25.1) (п.п. 7.7.4 п. 7.7 статті 7 Закону).

У разі, якщо платник податку визначив суму бюджетного відшкодування, він може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації (рядок 25.2), яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (п.п. 7.7.3 п. 7.3 статті 7 Закону).

У разі, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, то платнику надсилається податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з п.п. 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів (п. «а» п.п. 7.7.7 п. 7.7 статті 7 Закону).

Податкове повідомлення надсилається платнику податку на додану вартість згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001р., що діяв до 14.01.2011р., тобто на момент виникнення спірних правовідносин, за формою, визначеною додатком 6 до цього Порядку (форма «В2»).

Відповідно до п. 5.5 вказаного Порядку сума заниження бюджетного відшкодування, визначена в податковому повідомленні за формою «В2», в автоматичному режимі переноситься з реєстру податкових повідомлень та нараховується датою останнього дня граничного строку сплати до картки особового рахунку платника податку, яка ведеться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України № 342 від 03.09.2001р.

Сума заниження бюджетного відшкодування, визначена у податковому повідомленні за формою «В2», не може в подальшому бути заявленою платником до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів (тобто не може бути відображена ні в рядку 25.1, ні в рядку 25.2 декларації) та перераховуватися на розрахунковий рахунок платника.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач податкове повідомлення-рішення форми «В2» державної податкової інспекції у Кам'янському районі Черкаської області № 0000312301/0 від 01.06.2010р. не оскаржив, у зв'язку з чим останнє набуло статусу узгодженого.

Крім того, згідно п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Загальний порядок внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість встановлено Розділом 4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011р.

Зокрема, у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Враховуючи зазначене, у разі якщо платником самостійно виявлено заниження бюджетного відшкодування внаслідок недекларування ним оплаченої частини від'ємного значення і даний факт не було виявлено органом податкової служби, такий платник може подати уточнюючий розрахунок і Довідку за той період, в якому у нього виникло право на бюджетне відшкодування (коли фактично була оплата), задекларувавши в них виправлені показники.

Правомірність проведення списання сум переплат з податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з бюджету та обліковуються у картках особових рахунків платників більше 1 095 днів без руху, визначено статтею 43 Податкового кодексу України.

При цьому п. 43.3 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до ч. 2 п.п. 7.7.3 п. 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» за бажанням платника податку (яке відображається в податковій декларації з податку на додану вартість) сума задекларованого ним бюджетного відшкодування може бути повністю чи частково зарахована в рахунок платежів з цього податку або на банківські рахунки платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не було подано до податкового органу декларацій із заявленими сумами бюджетного відшкодування, розрахунків про їх повернення у розмірах, визначених в позові.

За таких обставин, враховуючи, що податкове повідомлення-рішення № 0000312301/0 від 01.06.2010р. позивачем оскаржено не було, а відтак, воно є узгодженим, позовні вимоги ТОВ «Галукс» в частині зобов'язання відповідача підготувати висновки про повернення надміру сплачених коштів позивачу та передати їх до управління Державної казначейської служби України в Кам'янському районі Черкаської області задоволенню не підлягають.

Стосовно вимог позивача про визнання частково недійсним роз'яснення Каменської МДПІ, викладене у листі від 28.03.2013 року №1542/10-028, в частині, що переплата, яка рахується в картці особового рахунку ТОВ «Галукс», не підлягає поверненню як надміру сплачена, колегія зауважує, що згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення «Агропромгаз» з позовною заявою) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином роз'яснення Каменської МДПІ не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки.

За таких обставин, що колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галукс" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галукс" до Кам'янської державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби, треті особи - управління Державної казначейської служби України в Кам'янському районі Черкаської області, фінансове управління Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання частково недійсним податкового роз'яснення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 12 серпня 2013 року

.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.