Рішення № 33046845, 20.08.2013, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/130/13

Справа № 470/336/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.

при секретарі Дячук А.А.,

за участю відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2013 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові зазначив, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Дельта", правонаступником якого є він та відповідачем було укладено кредитний договір про відкриття карткового рахунку в національній валюті, видано платіжну картку та ПІН-код. Згідно укладеного договору банк надав відповідачу кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з лімітом, який розраховується позивачем самостійно. В свою чергу відповідач зобов'язався щомісячно здійснювати погашення частини заборгованості в розмірі, згідно договору. Відповідач зобов'язань по сплаті частини кредиту не виконав, платежі у визначеному розмірі не вносив, станом на 20 лютого 2013 року його заборгованість склала 6 425,29 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позові заявив про слухання справи у його відсутність, підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти вимог позивача заперечував, суду пояснив, що сплатив заборгованість як за кредитом так і за відсотками, а тому на даний час заборгованості бути не повинно.

Заслухавши пояснення відповідача та дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

31 серпня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Дельта", правонаступником якого є позивач та відповідачем було укладено кредитний договір № 001-14094-310807 про надання кредиту шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії в розмірі 30 000 грн. з лімітом на рахунку 3 000,00 грн., з видачею платіжної картки, ПІН-коду, оплатою комісій згідно тарифів (а.с.6).

Відповідно до п.2.5. укладеного договору, відповідач зобов'язався щомісячно здійснювати погашення заборгованості у вигляді обов'язкового мінімального платежу згідно Тарифів (а.с.7), однак взятих на себе зобов'язань не виконав.

Згідно розрахунку позивача, станом на 20 лютого 2013 року заборгованість відповідача склала 6 725,39 грн., яка складається з: 2 354,01 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 916,87 грн. - заборгованість за відсотками, 3 154,41 грн. - заборгованість по сплаті комісії та 300,00 грн. - пеня (а.с.13).

Із зазначеної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача лише 6 425,29 грн. без урахування пені.

Відповідач суму заборгованості перед позивачем в добровільному порядку не сплачує.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов'язального права за кредитним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст. 1046 - 1053 цього Кодексу якщо інше не випливає з суті кредитного договору.

Частина 2 ст. 1050 ЦК України передбачає, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому.

Суд, не приймає до уваги доводи відповідача про повний розрахунок за кредитом, оскільки сплачені ним кошти не в повному обсязі покривали заборгованість.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушив умови кредитного договору та не в повному обсязі сплатив кошти за кредитом, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою i підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд покладає на відповідача обов'язок по відшкодуванню позивачу витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», р/р 26252901125638, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020, заборгованість за кредитним договором № 001-14094-310807 від 31 серпня 2007 року, в розмірі 6 425,29 (шість тисяч чотириста двадцять п'ять грн. 29 коп.) грн., яка складається з: 2 354,01 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 916,87 грн. - заборгованість за відсотками та 3 154,41 грн. - заборгованість по сплаті комісії.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», р/р 6499100199, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 229,40 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березнегуватський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів, з дня його проголошення.

Суддя С. А. Луста