ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2013 року Справа № 902/143/13-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Ходаківської І.П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ПАТ "ОТП Банк"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2013у справігосподарського суду Вінницької областіза позовом ПАТ "ОТП Банк"до 1.ФОП ОСОБА_5 2.ФОП ОСОБА_6провизнання недійсним договору про відступлення права вимогиза зустрічним позовомФОП ОСОБА_6до ПАТ "ОТП Банк"3-тя особаФОП ОСОБА_5про стягнення176780, 50 грн.,в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Куцький Д.В. (дов. від 12.10.12),
відповідача-1: не з'явились,
відповідача-2: ОСОБА_8 (ордер від 12.08.13),
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 22.03.2013 р. господарського суду Вінницької області в задоволенні первісного позову про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 01.10.2012 р. відмовлено, зустрічний позов задоволено частково, з ПАТ "ОТП Банк" на користь ФОП ОСОБА_6 стягнуто 173487, 40 грн. заборгованості по орендній платі та судові витрати, прийнято відмову позивача за зустрічним позовом від позовних вимог в частині стягнення 3293, 10 грн. пені, провадження у справі в цій частині припинено на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.
Постановою від 19.06.2013 р. Рівненського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ПАТ "ОТП Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити, в зустрічному - відмовити.
ФОП ОСОБА_6 подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
Позивач подав до Вищого господарського суду України клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з несвоєчасним отриманням ухвали Вищого господарського суду України про призначення справи до розгляду.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, дослідивши мотиви заявленого клопотання не знайшла підстав для його задоволення.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.
Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору оренди від 31.03.2011 року № Ж-31-03-11, укладеного між гр. ОСОБА_5 та ПАТ "ОТП Банк", останнім прийнято в тимчасове платне користування для розміщення офісу нежитлові приміщення по АДРЕСА_1, - 1 поверх - пр. з №3-1 по №3-14 загальною площею 173,6 м2 на підставі експлікації, складеної КП "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" від 07.02.2008 року, а також відповідні перегородки, зовнішні стіни.
Об'єкт оренди належить орендодавцю на праві приватної спільної часткової власності, що підтверджується свідоцтвом №373 від 30.12.2009 року про право власності на нежитлову будівлю.
Відповідно до п. 1.4.1. договору оренди на момент його укладення у третіх осіб відсутні будь-які права власності на об'єкт оренди, а також об'єкт оренди в суперечці, під арештом, у заставі (в т.ч. податковій) або під будь-яки іншим видом обтяження не знаходиться, у т.ч. в іншій оренді, у лізингу, в оперативному управлінні не перебуває, крім обтяження, накладеного у зв'язку з укладеним між орендодавцем та ПАТ "ОТП Банк", який є правонаступником всіх прав та обов'язків ЗАТ "ОТП Банк", договором іпотеки №СМ-SМЕВ00/134/2007, посвідченим 29.08.2007 року приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_9 за реєстровим №756 зі всіма змінами додатками та доповненнями до нього.
Орендоване приміщення передано орендарю 01.04.2011 року за актом приймання - передачі.
01.02.2012 року між сторонами підписано додатковий договір №1 до договору оренди, за яким змінено преамбулу договору та зазначено орендодавцем ОСОБА_5 як фізичну особу-підприємця; внесено зміни до п.3.2, 3.3, 3.8, 3.9 розділу 3 "Платежі та розрахунки по договору" та викладно їх в новій редакції:
- "п.3.2 - Загальний розмір щомісячної плати за об'єкт оренди на період з 01.02.2012 року по 31.01.2013 року складає 43 371,85 грн. без ПДВ оскільки Орендодавець не є платником ПДВ, що еквівалентно 5 428,47 дол. США із розрахунку 249,84 грн. без ПДВ, за 1 м2 площі, що еквівалентно 31,27 дол. США за курсом НБУ на 01.02.2012 року (1USD = 7,9897 грн.)";
- "п. 3.3 - Загальний розмір щомісячної плати за об'єкт оренди, визначений п.3.2 Договору, встановлюється сторонами на строк з 01.02.2012 року по 31.01.2013 року (включно) та не може бути змінений протягом цього періоду. Після закінчення зазначеного вище періоду, розмір орендної плати за наступні календарні роки договору може бути переглянутий та змінений один раз на рік за письмовим погодженням сторін.
Зміна плати за оренду оформляється додатковою угодою до договору";
- "п.3.8 - Оплата платежів вказаних у п.3.1 договору здійснюється Орендодавцем шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок Орендаря, номер рахунку 26000001308684 в АТ "ОТП Банк" в м.Вінниця, МФО 302720, код ЄДРПОУ Орендаря 2455014850";
- "п.3.9 - Орендодавець є платником єдиного податку (група 3-5%) у порядку передбаченому чинним законодавством України".
Згодом між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 укладено договір відступлення права вимоги від 01.10.2012 року, відповідно до якого останньому було відступлено право вимоги щодо суми щомісячних орендних платежів за вказаним вище договором оренди.
Зокрема, договором визначено, що загальний розмір щомісячної плати за об'єкт оренди на період з 01.02.2012 року по 31.01.2013 року складає 43 371,85 грн., без ПДВ, оскільки орендодавець не є платником ПДВ, що еквівалентно 5 428,47 дол. США за курсом НБУ України із розрахунку 249,84 грн. без ПДВ, за 1 м2 площі, що еквівалентно 31,27 дол. США за курсом НБУ на 01.02.2012 року (1USD = 7,9897 грн.), а починаючи з 01.02.2013 року - 51 943,94 грн. без ПДВ, оскільки орендодавець не є платником ПДВ, що еквівалентно 6 525,62 дол. США за курсом НБУ України із розрахунку 299,22 грн. без ПДВ, за м2 площі, що еквівалентно 37,59 дол. США за курсом НБУ на 01.02.2012 року (1USD = 7,96 грн.). по договору оренди №Ж 31-03-11 від 31.03.2011 року укладеного між Первісним кредитором та ПАТ "ОТП Банк" (Боржник).
Пунктом 2.2 договору передбачено обов'язок нового кредитора протягом десяти днів з моменту його укладення повідомити боржника про заміну кредитора у зобов'язанні щодо сплати орендних платежів згідно договору оренди. У разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові до отримання відповідного повідомлення нового кредитора воно вважатиметься виконаним належним чином.
Згідно п.п.5.1, 6.1 договору право вимоги переходить до нового кредитора з моменту набрання чинності даним договором, а саме з моменту його підписання сторонами.
01.10.2012 року між первісним та новим кредитором підписано акт прийому-передачі оригіналів документів: договору оренди від 31.03.2011 року з додатками, акт прийому-передачі об'єкту оренди від 01.04.2011 року, додатковий договір №1 до договору оренди від 31.03.2011 року.
Про укладення договору про відступлення права вимоги Вінницьке відділення АТ "ОТП Банк" було повідомлено ФОП ОСОБА_6 19.10.2012 року.
Судами встановлено, що на момент укладення договору про відступлення права вимоги - 01.10.2012 року - у орендаря була відсутня заборгованість по сплаті орендної плати перед орендодавцем. В той же час, після укладення спірного договору орендарем припинено сплату орендних платежів як первісному кредитору - ФОП ОСОБА_5, так і новому кредитору - ФОП ОСОБА_6, що підтверджується зокрема банківським виписками, довідкою відділення №12 АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", рахунками, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями.
Звертаючись з позовом у даній справі, ПАТ "ОТП Банк" послалось на те, що при укладенні договору від 01.10.2012 року порушено інтереси Банку як іпотекодержателя та орендаря нежитлового приміщення.
Колегія суддів Вищого господарського суду України в даному випадку зважає на приписи статті 510 ЦК України, згідно з якою сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Відповідно до частини 1 пункту 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги являє собою договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.
Предметом даного правочину може бути дійсне, належним чином індивідуалізоване та законне право вимоги, що має майновий характер і яке належить кредитору як стороні зобов'язання.
Статтею 514 Цивільного кодексу України унормовано обсяг прав, що переходить до нового кредитора у зобов'язанні. Так, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, у правочині щодо заміни кредитора сторони мають право самостійно визначити обсяг прав, які переходять до нового кредитора. При цьому чинним ЦК України не встановлено імперативних заборон щодо відступлення права вимоги частини прав, коли первісний кредитор залишається учасником зобов'язання, зберігаючи за собою право вимоги, в даному випадку, від орендаря виконання інших зобов'язань за договором оренди.
З врахуванням того, що предметом спірного договору є право вимоги щодо сплати суми щомісячних орендних платежів, яке прямо витікає з договору оренди, в котрому чітко встановлено розмір, порядок та строки сплати останніх та в силу приписів ст.ст.177, 190 ЦК України таке право вимоги є різновидом об'єктів цивільного права, а саме майнового права, а тому може бути предметом спірної угоди.
За приписами частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Судами попередніх інстанцій в даному випадку правомірно не взято до уваги посилання позивача за первісним позовом на те, що укладенням договору про відступлення права вимоги змінено в односторонньому порядку договір оренди в частині механізму сплати орендних платежів, оскільки заміна сторін у зобов'язанні не тягне за собою змін щодо предмету та змісту договору, а сплата орендної плати в розмірі встановленому договором новому кредитору, а не первісному, не є зміною механізму оплати орендних платежів і не свідчить про зміну умов договору в односторонньому порядку в цій частині.
Також судами з'ясовано, що договір оренди від 31.03.2011 року було укладено з АТ "ОТП Банк", який одночасно являвся Іпотекодержателем за договором іпотеки.
В той же час, як вірно зауважено судом апеляційної інстанції, відступлення права частини вимоги за вказаним договором оренди, не є юридичною дією щодо предмету іпотеки, оскільки стосується майнових прав щодо сплати орендних платежів за користування ним, а не безпосередньо прав на вказане майно.
Також обґрунтовано, судами не взято до уваги посилання позивача на порушення при укладенні спірного договору п.8.6 договору оренди, яким встановлено зобов'язання орендодавця зберігати в таємниці інформацію щодо його положень з огляду на те, що п.8.6.3 договору оренди орендарю надано право вимагати від орендодавця сплати збитків спричинених таким розголошенням.
З врахуванням зазначеного вище, не доведенням позивачем підстав, з якими закон, зокрема, ст. 215 ЦК України, пов'язує недійсність правочинів, вмотивованим є висновок судів про відмову в задоволенні первісного позову.
Стосовно зустрічного позову про стягнення з ПАТ "ОТП Банк" орендної плати за користування нерухомим майном всупереч умовам договору оренди №Ж-31-03-11 від 31.03.2011 року за період з жовтня 2012 року по січень 2013 року включно, судами встановлено, що на адресу орендаря надсилались рахунки та акти виконаних робіт за договором оренди за період з жовтня 2012 року по січень 2013 року включно, що підтверджується наявними у справі описами вкладення до цінних листів, фіскальними чеками тощо.
З огляду на викладене, а також те, що належних та допустимих доказів виконання Банком своїх зобов'язань за договором оренди щодо сплати заявлених до стягнення платежів як новому кредитору, так і первісному судам надано не було, керуючись приписами ст.ст. 525, 526, 530, 759 ЦК України, ст.ст. 193, 283 ГК України, суду дійшли правомірного висновку про задоволення зустрічного позову.
Також правомірним, є припинення судами провадження у справі на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача за зустрічним позовом від стягнення пені.
З огляду на наведене вище судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 19.06.2013 р. Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 902/143/13-г залишити без змін.
Головуючий Божок В.С.
Судді Костенко Т.Ф.
Ходаківська І.П.
Судове рішення № 33042732, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 14.08.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 902/143/13-г. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: