Ухвала суду № 33039881, 14.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" серпня 2013 р. м.Київ К/800/10882/13

Вищий адміністративного суду України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

за участю:

представника позивача - Чорней С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2013 року у справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області до Герцаївської районної державної адміністрації в особі державного реєстратора про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області звернулось до суду з позовом до Герцаївської районної державної адміністрації в особі Державного реєстратора, в якому просила відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи Відкритого акціонерного товариства «Ізворош» (ЄДРПОУ 04329808, адреса: Чернівецька область, Герцаївський район, с.Хряцька) та зобов'язати державного реєстратора Герцаївської районної державної адміністрації Чернівецької області внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи Відкритого акціонерного товариства «Ізвораш».

В обґрунтування свої вимог позивач зазначав, що прийняття господарським судом рішення про визнання недійсним статуту та установчого договору сільськогосподарського ТОВ «Джерело» в частині правонаступництва ВАТ «Ізвораш» та відмова державного реєстратора внести відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є підставою для постановлення судом рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи ВАТ «Ізвораш» як такого, що перетворено (реорганізовано) у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Джерело», та спонукання державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ВАТ «Ізвораш».

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2013 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

При винесенні рішень суди першої та апеляційної інстанції виходили із того, що рішення господарського суду Чернівецької області від 17 січня 2005 року у справі №7/285 про визнання недійсними положень установчого договору про створення ТОВ «Джерело» щодо того, що вказане товариство є правонаступником ВАТ «Ізвораш» не зобов'язує державного реєстратора вчиняти будь-які реєстраційні дії, а відповідачем фактично реєстрація припинення юридичної особи ВАТ «Ізвораш» не проводилася, тому правові підстави для задоволення позову відсутні, оскільки відсутній предмет позову.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити адміністративний позов.

У касаційній скарзі позивач зазначає, що державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело» як правонаступника Відкритого акціонерного товариства «Ізвораш» могла відбутися лише за умови проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ВАТ «Ізвораш», тому прийняття господарським судом рішення у справі №7/285 про визнання недійсним статуту та установчого договору ТОВ «Джерело» є підставою для внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ВАТ «Ізвораш».

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ВАТ «Ізвораш», відповідно до п.1.1 Статуту, зареєстрованого Герцаївською районною державною адміністрацією 24 березня 1997 року за №1710123, засновано відповідно до наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області від 17 березня 1997 року № 169-АТ шляхом перетворення державного насінницького радгоспу «Ізвораш» у відкрите акціонерне товариство згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 року №1099 «Про затвердження Порядку перетворення в процесі приватизації державних. Орендних підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства».

Відповідно до п.п.5.1, 5.2 Статуту ВАТ «Ізвораш» статутний фонд товариства становить 1467772 грн., який поділено на 5871088 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна. Випуск акцій внесено до Реєстру випуску цінних паперів за №29/25/1/97 відповідно до свідоцтва територіального відділення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в Чернівецькій області від 13 травня 1997 року.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» від 10 липня 1996 року №290/96-ВР регіональне відділення ФДМУ по Чернівецькій області по договору безоплатної передачі акцій ВАТ «Ізвораш» від 19 червня 1997 року №25-БПА та акту приймання-передачі від 25 червня 1997 року передало трудовому колективу державного насінницького радгоспу «Ізвораш» пакет акцій ВАТ «Ізвораш» у кількості 5577532 шт., що становить 95% статутного фонду товариства. Решта акцій ВАТ «Ізвораш» в кількості 293556 шт. на загальну суму 73389 грн., що складають 5% статутного фонду ВАТ «Ізвораш» залишилось у власності держави в особі регіонального відділення ФДМУ по Чернівецькій області, що підтверджується сертифікатом ВАТ «Ізвораш» від 15 березня 1998 року №2.

Відповідно до п.2 уточненого плану розміщення акцій ВАТ «Ізвораш», погодженого Кабінетом Міністрів України 25 липня 2000 року за № 12769/54 та затвердженого начальником РФ ФДМУ по Чернівецькій області 11 серпня 2000 року, передбачена безоплатна передача залишку акцій ВАТ «Ізвораш» у розмірі 5% статутного фонду працівникам та прирівняним до них особам відповідно до Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі».

27 лютого 2000 року Герцаївською районною державною адміністрацією за №21423779100070007 зареєстровано статут та установчий договір сільськогосподарського ТОВ «Джерело». При цьому, в п.2.1 статуту та п.1.2 установчого договору вказано, що товариство створюється в процесі реорганізації та є юридичним правонаступником ВАТ «Ізвораш», а в п.п.«а» п.4.1 установчого договору зазначено, що майно та майнові права цього ТОВ складаються з основних і оборотних фондів майнових прав ВАТ, що передаються ТОВ в результаті реорганізації ВАТ в порядку правонаступництва по майну та майнових правах.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 17 січня 2005 року у справі №7/285 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело» про визнання недійсним статуту та установчого договору в частині правонаступництва, визнано недійсною частину першу пункту 1.2 і підпункти «а» і «г» пункту 4.1 Установчого договору про створення та діяльність ТОВ «Джерело» та частину першу пункту 2.1 пункту 4.2 статуту ТОВ «Джерело» щодо того, що ТОВ «Джерело» є правонаступником ВАТ «Ізвораш».

З метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців діє Єдиний державний реєстр, який, містить загальні відомості про юридичних осіб, що формуються шляхом внесення записів на підставі відомостей з реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців створений та діє відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яким врегульовуються відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно ч.2 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема: ідентифікаційний код юридичної особи; перелік засновників (учасників) юридичної особи; дата та номер запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, дати та номери записів про внесення змін до нього; відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення, зокрема про дату реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; дату публікації у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; дата затвердження передавального акта або розподільчого балансу; дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа; дані про юридичних осіб - правонаступників; дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення; дата та номер запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, підстава для його внесення;

Відповідно до ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Аналогічні положення викладені у ч.ч.1, 2 ст.104 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду. У разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

Як встановлено п.6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118, ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код. У разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом. В інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб'єктам забороняється.

Із матеріалів справи вбачається, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Джерело» зареєстровано під тим же ідентифікаційний кодом 04329808, який належав ВАТ «Ізвораш».

Як встановлено ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Виходячи з вищенаведених обставин та положень закону, за даними Єдиного державного реєстру ТОВ «Джерело» є правонаступником ВАТ «Ізвораш», а останнє, в свою чергу, мало бути припинене (в результаті перетворення (реорганізації)), оскільки існування двох юридичних осіб з одним ідентифікаційним кодом законом не передбачено.

Порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення встановлений статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Згідно ч.17 ст.37 цього Закону державна реєстрація юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення, здійснюється у порядку, який встановлено статтями 24 - 27 цього Закону. При перетворенні юридичної особи до неї не застосовуються обмеження, встановлені частиною другою статті 35 цього Закону. Перетворення вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення.

Відповідно до ч.11 ст.37 Закону порядок внесення державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення встановлюється відповідно частинами десятою - дванадцятою статті 36 цього Закону.

Як передбачено ч.12 ст.36 Закону, за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Проте, суди попередніх інстанцій, вирішуючи по суті даний спір за вимогами про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ВАТ «Ізвораш», не з'ясували фактично, чи проводилася вказана реєстрація та чи вносилися до Державного реєстру відповідний запис або інші відомості щодо здійснення встановленої законом процедури припинення юридичної особи, не витребували та не долучили до матеріалів справи витяг (виписку) з Державного реєстру щодо ВАТ «Ізвораш».

Судами не вирішувалося питання щодо залучення до участі у справі ВАТ «Ізовраш», яке за висновками судів не є припиненим, та СТОВ «Джерело», яке за даними державного реєстру є правонаступником ВАТ «Ізвораш», тоді як прийняте у справі рішення може вплинути на їх права та інтереси.

З огляду на викладене, рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову прийняті за неповно встановлених обставин, зроблені ними висновки є передчасними та не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, досліджених в судовому засіданні.

Відповідно до положень ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки судами порушені вимоги щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, рішення судів попередніх інстанцій підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати вищенаведене та прийняти обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області задовольнити частково.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2013 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О.В.Голяшкін

В.С.Заяць

Т.Г.Стрелець