Ухвала суду № 33033830, 01.08.2013, Апеляційний суд міста Севастополя

01.08.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц-797/1797/13 р. Головуючий

У 1 інстанції Семенуха Т.Б.

Доповідач апеляційної

інстанції Клочко В.П.

Категорія 5

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:

головуючого судді - Клочка В.П.,

суддів - Водяхіної Л.М., Козуб О.В.,

при секретарі: - Лашкевич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 29 квітня 2013 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на виділену у натурі частку, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, в якому просила припинити право спільної часткової власності на будинок АДРЕСА_1, виділивши у натурі їх частки та визнавши на них право власності як на окремий об`єкт нерухомості з присвоєнням окремої адреса.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка є власником ? частки спірного домоволодіння, а відповідачка ? частки. Позивачка вказує, що будинок має технічну можливість виділення у натурі частки кожного співвласника, крім того між сторонами склався порядок користування зазначеним домоволодінням, площа приміщень, що знаходиться в їх фактичному користуванні співпадає з частками домоволодіння, що знаходяться у їх власності. На підставі наведеного позивачка вважає, що можливе припинення права сумісної загальної часткової власності та визнання права власності на приміщення, які займають сторони.

Рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 29 квітня 2013 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду з підстав необґрунтованості та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Особи, що беруть участь у справі, сповіщені належним чином, у судове засідання не з`явилися. Відповідно до ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, заслухавши осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені позову виходив з того , що вимоги позивача є передчасними та не засновані на законі, фактично між сторонами не існує спора про право ні стосовно розміру часток, ні стосовно варіантів розділу будинку.

З данними висновками погоджується колегія суддів.

Відповідно до ч.1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч.1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

З матеріалів справи вбачається, що будинок АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності сторонам по справі, а саме : 1/4 частки будинку на підставі договору дарування від 16.08.2011 року позивачці, ? частки на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.06.2004 року - відповідачці.

З позовних вимог позиваки вбачається її намір провести поділ житлового будинку.

Суд першої інстанції належним чином проаналізувавши вимоги діючого законодавства (Цивільний кодекс України, Постанова Пленуму Верховного суду України від 04.10.1991 року №7 «про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на житловий будинок»; Інструкція щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна №55, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України в від 18.06.2007 р.; Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затверджена наказом №127 Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року; Санітарні норми та правила 2.08.01 -89, введені в дію 01.01.1990 р.) та висновок експертизи прийшов обґрунтованого висновку що виділ частки буде можливий тільки у разі необхідного переобладнання деяких приміщень.

Відповідно до абз.3 п.7 Постанова Пленуму Верховного суду України від 04.10.1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на житловий будинок» у тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої Ради .

Відповідно до висновку експертизи всі переобладнання житлового будинку необхідно проводити відповідно до вимог ДБН, з отриманням відповідного дозволу на виконання робіт (а.с.45).

Враховуючи ті обставини, що позивачем не було надано до суду відповідних дозвільних документів на виконання переобладнання, то висновки суду щодо передчасного звернення з позовом про припинення спільної часткової власності, є обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

За таких обставин слід визнати, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись викладеним, ст.ст. 303,304,307,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 29 квітня 2013 р без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.П. Клочко

Судді: О.В. Козуб

Л.М. Водяхіна