Постанова № 33027215, 15.08.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2013 р. Справа № 920/874/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.

при секретарі Лисокобилка А.Ю.

за участю представників сторін:

ініціюючого кредитора: Непоп С.М. (дов. б/н від 10.07.2013р.),

боржника: Джепа Г.В. (дов. б/н від 20.06.2013р.),

арбітражного керуючого: Чупруна Є.В. (свідоцтво від 06.03.2013р. НОМЕР_1).

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу боржника (вх. №2327 С/2-7) на ухвалу господарського суду Сумської області від 25.06.13р. у справі № 920/874/13

за заявою Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк", м.Київ,

до Приватного підприємства "Синтекс", м.Суми,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.06.2013р. (суддя Спиридонова Н.О.) порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Синтекс".

Ухвалено, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство: пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство; пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Законом; арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство; корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Законом; задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки в майні боржника у зв'язку з виходом із складу його учасників забороняється; рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Законом.

Визнано розмір безспірних вимог ініціюючого кредитора - ПАТ "Ерсте Банк" у розмірі 7201080,57 грн.

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів.

Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича (свідоцтво НОМЕР_1 від 06.03.2013р.)

Встановлено грошову винагороду арбітражного керуючого Чупруна Є.В. за виконання повноважень розпорядника майна у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень зі сплатою її за рахунок ініціюючого кредитора - ПАТ "Ерсте Банк".

Зобов'язано ініціюючого кредитора - ПАТ "Ерсте Банк" у десятиденний строк за його рахунок подати до офіційного друкованого органу - "Голос України" або "Урядовий кур'єр", оголошення про порушення справи про банкрутство ПП "Синтекс". Таке оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.

Докази подання оголошення зобов'язано надати суду в триденний строк після його публікації.

Встановлено строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати місяця та двадцяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду.

Розпорядник майна повинен скласти реєстр вимог кредиторів та подати його на затвердження до господарського суду не пізніше місяця та двадцяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду.

Попереднє засідання суду призначено на 03 вересня 2013 року.

Покладено на розпорядника майна обов'язок повідомити сторони, а також інших учасників провадження у справі про місце, дату та час проведення попереднього засідання суду.

Встановлено строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

Боржник з ухвалою місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити ПАТ "Ерсте Банк" у порушенні провадження у справі про банкрутство ПП "Синтекс", посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Скарга обґрунтована тим, що в своїй заяві ініціюючий кредитор посилається на наявність у боржника безспірної заборгованості в розмірі 1176945,24 дол.США, що за офіційним курсом НБУ станом на 26.02.2013р. складає 9407323,30 грн., яка виникла за кредитним договором №012-05/1046-1 від 28.07.2008р., укладеним між ПАТ «Ерсте Банк» та ПП «Синтекс». В якості забезпечення виконання підприємством своїх обов'язків за кредитним договором №012-05/1046-1 від 28.07.2008р. був укладений договір іпотеки №012-05/1046-1 від 28.07.2008р., згідно з яким підприємство передало позивачу в рахунок забезпечення кредитного договору нерухоме майно вартістю 10418400,00 грн. Як зазначає апелянт, згідно заяви кредитора, сума його вимог, яка може бути врахована при вирішенні питання про наявність підстав для порушення справи про банкрутство, складає 7201080,58 грн. Ця сума повністю забезпечена заставою, а тому відповідно до ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не може бути підставою для порушення справи про банкрутство.

Представник боржника у судовому засіданні підтримує вимоги апеляційної скарги та просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити ПАТ "Ерсте Банк" у порушенні провадження у справі про банкрутство ПП "Синтекс".

Арбітражний керуючий у судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №6855 від 13.08.2013р.) проти апеляційної скарги заперечує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

В травні 2013 року ПАТ «Ерсте Банк» звернулось до господарського суду Сумської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ПП «Синтекс» на тій підставі, що на протязі більш ніж трьох місяців після встановленого для погашення строку безспірних вимог кредитора, боржник не виконав своїх зобов'язань та не сплатив заборгованість в сумі 9407323,30 грн.

01.06.2013р. господарським судом Сумської області винесено ухвалу про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство на підставі ст.ст. 10-13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

25.06.2013р. господарським судом Сумської області винесено оскаржувану ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство ПП «Синтекс», з тих підстав, що безспірна заборгованість боржника перед кредитором в сумі 7201080,57 грн. перевищує 300 мінімальних заробітних плат, не була погашена протягом більш ніж трьох місяців після відкриття виконавчих проваджень з її примусового стягнення, не забезпечена у повному обсязі заставою за договором іпотеки №012-05/1046-1 від 28.07.2008р.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Ерсте Банк» звертаючись з заявою про порушення справи про банкрутство ПП «Синтекс» посилався на те, що 28.07.2008р. між ВАТ «Ерсте Банк» та ПП «Синтекс» укладено кредитний договір №012-05/1046-1. В забезпечення виконання вимог за кредитним договором між сторонами укладено договір іпотеки №012-05/1046-1 від 28.07.2008р. Заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами в сумі 10418400,00 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 10.01.2011р. у справі №4/144-10 стягнуто з ПП "Синтекс"; ТОВ "Техногранд"; ПП "Синтекс -V"; ТОВ "СМ Інтеравто"; ТОВ "Інтер - мотор" на користь ПАТ "Ерсте Банк" заборгованість в розмірі 1576874,48 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 06.12.2010р. в гривневому еквіваленті становило 12523537,09 грн., в т.ч.: 1340000 дол. США 00 центів - борг за кредитом, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.12.2010р. становить еквівалент 10642280,00 грн.; 163677 дол. США 95 центів - заборгованість за відсотками, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.12.2010р. становить еквівалент 1299930,28 грн.; 34967 дол. США 77 центів - пеня за основною заборгованістю, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.12.2010р. становить еквівалент 277 714,05 грн.; 38228 дол. США 75 центів - пеня за простроченими відсотками, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.12.2010р. становить еквівалент 303612,77 грн.; судові витрати: 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

На виконання зазначеного рішення 16.05.2013р. судом видано відповідний наказ про солідарне стягнення боргу.

10.06.2011р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за наказом суду у справі №4/144-10.

Проте, вказане рішення суду не виконано протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження.

Отже, ініціюючий кредитор вважає, що безспірна заборгованість боржника перед банком, з урахуванням частково погашення боржником заборгованості, складає 9407323,30 грн., в тому числі: 7200482,46 грн. заборгованості за кредитом; 598,12 грн. заборгованості за відсотками; 1104268,68 грн. заборгованості по пені; 1101974,05 грн. заборгованості по пені, яка не забезпечена заставою майна боржника, оскільки згідно висновку про вартість майна, складеного Українською універсальною біржею на підставі оцінки ринкової вартості предмета іпотеки, його вартість складає 5248816,00 грн.

Відповідно до приписів статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом та розглядають справи про банкрутство з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 1 статті 2 Закону № 4212-УІ від 22.12.2011 року передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до приписів статті 11 Закону про банкрутство, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Заява кредитора також повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

До заяви кредитора додаються: копія виконавчого документа; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до приписів абзацу 8 частини 1 статті 14 Закону про банкрутство господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про порушення справи про банкрутство відмовляє у її прийнятті, якщо вимоги кредитора повністю забезпечені заставою майна боржника.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" до забезпечувальних обтяжень належать застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.

Згідно із частиною 2 статті 22 вказаного Закону за рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Статтею 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 19 Закону України "Про заставу" передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставного майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Статтею 24 Закону України "Про заставу" передбачено, що у випадках, коли сума вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.

Відповідно до п.3.1.4. договору іпотеки №012-05/1046-1 від 28.07.2008р. у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за цим договором або за кредитним договором іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п.5 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свої вимоги, що визначені на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, комісій, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що ініціюючий кредитор має право задовольнити свої вимоги (всю суму зобов'язання на момент звернення стягнення) по сумі кредиту, сплаті процентів за користування ним, пені, іншої заборгованості, платежів і штрафів, що передбачені та/або випливають з основного зобов'язання, за рахунок предмету іпотеки та застави.

Статтею 28 Закону України "Про заставу" передбачено, що застава припиняється: з припинення забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

За приписами статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, до заяви про порушення справи про банкрутство ПП «Синтекс» ініціюючим кредитором не надано доказів, що сума його вимог повністю не забезпечена заставою майна боржника, не надано доказів припинення іпотеки, а також того, що вартість предмета іпотеки є недостатньою для повного задоволення вимог, забезпечених іпотекою.

Як вже зазначалось, в забезпечення зобов'язань боржника перед банком було укладено договір іпотеки №012-05/1046-1 від 28.07.2008р., за умовами якого в іпотеку банку було передано нежиле приміщення загальною площею 1284,9 кв.м, розташоване по вулиці Курській, 81 в м.Суми заставою вартістю визначеною сторонами 10418400 грн., а інвентаризаційною та балансовою вартістю 205504,52 грн.

Відповідно до висновку про вартість зазначеного заставного майна, яка була проведена на замовлення ПАТ "Ерсте Банк" 12.02.2013р. ринкова вартість майна становить 5248816 грн.

Відповідно до висновку про вартість зазначеного заставного майна, яка була проведена на замовлення боржника 10.06.2013р. ринкова вартість майна становить 7235160 грн.

Тобто, в матеріалах справи містяться два висновки про вартість заставного майна, які суттєво різняться як з визначеною вартістю майна, так і змістом висновку.

Колегія суддів зазначає, що загальна сума кредиторських вимог заявника, яка забезпечена заставою, обраховується виходячи з вартості заставного майна, що визначена в договорі іпотеки та договорах застави. Зміна вартості заставленого майна, як істотної умови договору застави, можлива за згодою сторін договору і не може на протязі дії договору застави визначатися заставодержателем самостійно.

Відповідно до п.3 ст.16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

До заяви ініціюючого кредитора у підтвердження факту можливості незадоволення його вимог була надана лише постанова відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП №27039667 від 10.06.2011р. про відкриття щодо боржника виконавчого провадження, за відсутності будь-яких доказів, що підтверджують стан здійснення виконавчого провадження щодо боржника на момент ініціювання справи про банкрутство (зокрема, довідка виконавчої служби про неможливість стягнення коштів або постанова про закінчення виконавчого провадження), а також відомостей про майновий стан боржника.

Крім того, ініціюючим кредитором не доведено, що його вимоги до боржника можуть бути задоволені лише шляхом застосування процедури банкрутства, та те, що кредитор вичерпав всі інші можливості для задоволення своїх вимог поза межами процедури банкрутства.

З огляду на наведені обставини справи та наведені норми права, колегія суддів вважає, що вимоги ініціюючого кредитора - Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» забезпечені заставою майна боржника і кредитор не позбавлений права задовольнити свої вимоги, звернувши стягнення на майно, що є предметом іпотеки, у зв'язку з чим у порушенні провадження у справі про банкрутство ПП «Син текс» слід відмовити на підставі ч.6 статті 16 Закону про банкрутство, в зв'язку з чим ухвала місцевого господарського суду від 25.06.2013р. підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, тому ухвалу господарського суду Сумської області від 25.06.13р. у справі № 920/874/13 слід скасувати, з прийняттям нового рішення по справі.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.3 статті 103, п.4 ч.1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Синтекс" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 25.06.13р. у справі № 920/874/13 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні заяви ПАТ «Ерсте Банк» про порушення провадження у справі про банкрутство ПП «Синтекс» відмовити.

Повний текст постанови складено 15.08.2013р.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Шевель О.В.