Постанова № 33026668, 08.08.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/4381/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

при секретарі - Мекенченко М.А.,

за участю:

представника позивача - Гриценко С.В.,

представника відповідача - Оринчина В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укролія" до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

22 липня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укролія" (надалі - позивач або ТОВ "Укролія") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 04.07.2013 № 441500, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 304 720 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 152 360 грн.

В обгрунтування своїх позовних вимог посилалися на незгоду із висновками позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий за березень 2013 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у періоді з 01.02.2013 по 28.02.2013, результати якої набрали форму акту від 14.06.2013 № 813/15/31577685, щодо не визнання податкового кредиту сформованого позивачем за наслідками господарських операцій з ТОВ «Оіл Агро Трейд» через непідтвердження реальності поставок цим контрагентом. Пояснювали, що всі господарські операції з ТОВ «Оіл Агро Трейд» мали реальний характер та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках підприємства позивача.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на правомірність висновків акту перевірки, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укролія» (ідентифікаційний код 31577685) зареєстровано юридичною особою 25.06.2001, перереєстровано Диканською районною державною адміністрацією Полтавської області, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 1 563 120 0000 000060 (а.с. 77).

ТОВ «Укролія» перебуває на податковому обліку в Полтавській МДПІ (Диканське відділення) з 05.04.2002 за № 216 та є, зокрема платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23639009 серії НБ № 11715, виданого Полтавською МДПІ 13.05.2004 (а.с. 78).

Згідно довідки з ЄДРПОУ АА № 734087, виданої Головним управлінням статистики у Полтавській області 11.12.2012, позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД-2010: 10.41 - виробництво олії та тваринних жирів, 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.33 - неспеціалізована оптова торгівля, 47.11 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

У період з 28.05.2013 по 07.06.2013 посадовими особами Полтавської ОДПІ на підставі наказу від 28.05.2013 № 508 проведено документальну позапланову перевірку правомірності нарахування ТОВ «Укролія» (код ЄДРПОУ 31577685) сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2013 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у періоді з 01.02.2013 по 28.02.2013, результати якої набрали форму акту від 14.06.2013 № 813/15/31577685.

Так, перевіркою встановлено, що згідно з поданою до Диканського відділення Полтавської МДПІ податковою декларацією з ПДВ за березень 2013 року (вх. № 902221651 від 19.04.2012) та додатками до неї, позивачем було заявлено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 1 230 099 грн. на розрахунковий рахунок (рядок 23.1 декларації), яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме за лютий 2013 року (декларація з ПДВ за лютий 2013 року вх. № 9014727209 від 20.03.2013).

Судом встановлено, що у лютому 2013 позивачем було сформовано податковий кредит в тому числі і з урахуванням результатів господарської діяльності із ТОВ «Оіл Агро Трейд».

Згідно п.1 договір поставки від 04.02.2013 № 96, укладеного між ТОВ «Укролія» (Покупець) та ТОВ «Оіл Агро Трейд» (Постачальник), Постачальник зобов'язується продати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар - олію соняшникову, нефасовану (а.с.40-41, довіреність на підписання договору - а.с. 43). Відповідно до Специфікації № 1 до цього договору (а.с. 42) було конкретизовано предмет договору - олія соняшникова нерафінована не виморожена (пресова) 1 сорт у кількості 200 тн., вартістю 9 750 грн. з ПДВ за 1 тн. на загальну суму 1 950 000 грн.

Виконання цього договору було оформлено сторонами видатковими накладними від 16.02.2013 № ОА-0000066 (а.с. 50), від 07.02.2013 № ОА-0000043 (а.с. 53), від 09.02.2013 № ОА-0000050 (а.с. 56), від 22.02.2013 № ОА-0000070 (а.с. 59), від 20.02.2013 № ОА-0000068 (а.с. 62), про що ТОВ «Оіл Агро Трейд» видано позивачу податкові накладні від 05.02.2013 № 9, від 06.02.2013 № 11, від 22.02 2013 № 32 та від 27.02.2013 № 33 на загальну суму поставки 1 828 320, в т.ч. ПДВ 304 720 грн. (а.с. 67-70).

На підставі вище перелічених податкових накладних позивачем включено суму ПДВ, сплачену в ціні придбаного товару в розмірі 304 720 грн., до складу податкового кредиту за результатами операційної діяльності звітного податкового періоду лютого 2013 року.

Оплата позивачем поставленого товару була проведена в повному обсязі із розрахункового рахунку підприємства в лютому 2013 згідно платіжних доручень (а.с. 65-66, 141-144).

Вищевказана сума ПДВ у розмірі 304 720 грн. була заявлена позивачем до бюджетного відшкодування в березні 2013 року, у зв'язку із виникненням від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме за лютий 2013 року.

За висновками перевірки правомірності формування позивачем податкового кредиту у лютому 2013 року виявлено платника, яким надано ризиковий податковий кредит, а саме ТОВ «Оіл Агро Трейд» (код ЄДРПОУ 38493722).

До таких висновків перевіряючі дійшли у зв'язку із отриманням від Західної МДПІ м. Харкова акту від 14.05.2013 № 866/22.4-07/38493722 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл Агро Трейд» (код ЄДРПОУ 38493722) щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2012, січень, лютий 2013 року (а.с 222-227).

За інформацією, викладеною в даному акті, підприємство знаходиться на обліку із станом 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, у зв'язку з чим первинні та інші документи ТОВ «Оіл Агро Трейд» не вивчалися, перевірку проведено за результатами аналізу даних поданої податкової звітності АІС «Реєстр платників податків», АРМ « Бест-Звіт», ТАХ, АРМ «Аудит», ІС «Податковий блок» Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС.

За наслідками даної перевірки встановлено формування даним платником податкової звітності за результатами господарських взаємовідносин по ланцюгу постачання в тому числі із ТОВ «Компанія Ей Сі Ей», основний вид діяльності - консультування з питань комерційної діяльності та керування, що знаходиться на обліку ДПІ у Святошинському районі м. Києва, згідно акту якого від 23.04.2013 № 273/22-509/31577685 перевіркою документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з придбання та продажу товарів (робіт, послуг) за період з 15.05.2012 по 31.03.2013.

Також було встановлено розбіжність у відображенні сум ПДВ ТОВ «Оіл Агро Трейд» по взаємовідносинам із постачальником ТОВ «Компанія Ей Сі Ей», а саме не відображення останнім податкового зобов'язання на суму відображеного ТОВ «Оіл Агро Трейд» податкового кредиту.

Зважаючи на відсутність у ТОВ «Оіл Агро Трейд» фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення задекларованих господарських операцій, відсутність кваліфікованого персоналу, ревізорами зазначено про неможливість підтвердити здійснення фінансово-господарських операцій за рахунок яких сформовано податковий кредит та в подальшому податкові зобов'язання ТОВ «Оіл Агро Трейд» за лютий 2013 року в сумі 304 720 грн.

На підставі вищевикладених висновків перевірки у відповідності із п.п. 20.1.28 та п. 20.2 ст. 20 Податкового кодексу України начальником Диканського відділення Полтавського МДПІ Селецькою О.Б., яка за посадою є заступником начальника Полтавської МДПІ (а.с. 239) винесено податкове повідомлення - рішення від 04.07.2013 № 441500, яким позивачу зменшено суму, заявлену до бюджетного відшкодування, в розмірі 304 720 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 152 360 грн.

Із даним рішенням позивач не погодився та оскаржив податкове повідомлення - рішення до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість визначаються та умови і порядок бюджетного відшкодування з ПДВ визначаються розділом V Податкового кодексу України (надалі - ПКУ).

Відповідно до чинного законодавства ПДВ є податком на споживання товарів (робіт, послуг) на митній території України і платником його виступає кожний суб'єкт (юридична чи фізична особа), який є споживачем цих товарів (робіт, послуг), незалежно від факту походження товарів. При цьому особи за умови реєстрації їх як платників ПДВ мають право відшкодовувати свої витрати із сплаченого податку за рахунок податку, отриманого з покупця. Тобто в нашій країні, як і в більшості країн, де є цей податок, застосовується непрямий метод оцінки доданої вартості - метод податкового кредиту, тобто сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумами податку, отриманого від покупців, і сумами податку, сплаченого постачальникам.

Визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснюється на підставі норм ст. 200 ПКУ.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 зазначеного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПКУ якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Отже, Податковим кодексом України встановлено сальдовий метод визначення податкових зобов'язань із цього податку.

Цей метод передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності. При цьому за певних обставин може утворюватися ситуація, коли різниця між податковими зобов'язаннями (тобто надходженнями сум податку на додану вартість) та податковим кредитом (витратами зі сплати податку в ціні товарів та послуг) буде від'ємною. Ця різниця за певних умов підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету.

За приписами п. 200.7 ст. 200 ПКУ платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з поданою позивачем податковою декларацією з ПДВ за березень 2013 року (вх. № 902221651 від 19.04.2012 - а.с. 33) у рядку 22 позивачем визначено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 1 230 099 грн.

Даний показник внесено до рядка 23, як сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, та до рядка 23.1 - на рахунок платника у банку.

Із вищевказаної суми перевіркою не підтверджено право позивача на відшкодування ПДВ у розмірі 304 720 грн., включеного позивачем до складу податкового кредиту за наслідками господарських операцій із ТОВ «Оіл Агро Трейд» у лютому 2013 року.

Надаючи правову оцінку вищевикладеним висновкам перевірки щодо нереальності задекларованих позивачем фінансових результатів за наслідками господарських операцій із вказаним контрагентом у перевіряємому періоді, судом встановлено наступне.

Виконання договору поставки олії соняшникової, нефасованої від 04.02.2013 № 96, укладеного між ТОВ «Укролія» (Покупець) та ТОВ «Оіл Агро Трейд» (Постачальник), оформлено належними первинними документами (перелік яких наведено вище), що містять всі необхідні реквізити, передбачені законодавством, для надання їм юридичної доказовості. Податкові накладні оформлені з дотриманням вимог ст. 201 ПКУ.

За умовами п. 2 вищевказаного договору відвантаження товару здійснюється згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2010 на умовах: EXW, Харківська область, Харківський район, смт. Васищево, вул. Овочева, 13 (прим. суду - місцезнаходження ТОВ «Наша Олія»).

Згідно ІНКОТЕРМС 2010 умови поставки EXW Инкотермс 2010 - «Ex Works» (named place) - «Франко завод» (зазначена назва місця) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з поставки, коли він передав товар в розпорядження покупця на своєму підприємстві або в іншому зазначеному місці. Продавець не відповідає ні за навантаження товару на транспортний засіб, наданий покупцем, ні за сплату митних платежів, ні за митне оформлення експортованого товару, якщо це спеціально не обумовлено. За базисом поставки EXW покупець несе усі види ризику і усі витрати по переміщенню товару з території продавця до місця призначення.

Як пояснив представник позивача в ході судового розгляду ТОВ «Укролія» власним коштом забирали обумовлений товар за місцезнаходженням виробничих потужностей ТОВ «Наша Олія» в смт. Васищеве Харківської області, як це і було передбачено умовами договору, з яким у ТОВ «Оіл Агро Трейд» (Замовник) укладено договір на переробку соняшнику на давальницьких умовах від 21.12.2012 № 2-2012 (а.с. 47-49). Відповідно до умов даного договору (п.п. 1.1) його предметом є проведення Виконавцем (ТОВ «Наша Олія») робіт з переробки давальницької сировини, що постачається Замовником, в продукцію, а також виконання робіт з доопрацювання давальницької сировини, а вся давальницька сировина та і вся вироблена відповідно до умов цього договору продукція є власністю Замовника (ТОВ «Оіл Агро Трейд») (п.п. 1.3).

При цьому, на виконання п. 4 від 04.02.2013 № 96, при відвантаженні товару на адресу позивача кожна партія олії супроводжувалася посвідченням про якість товару та відповідність її вимогам ДСТУ 4492:2005, виданим ТОВ «Наша Олія», із зазначенням дати виготовлення даної партії товару (а.с. 52, 55, 58, 61, 64).

Транспортування вказаної олії здійснювалося перевізником ТОВ «Транс - Сервіс -1», з яким позивачем (Замовник) укладено договір транспортного перевезення від 21.01.2013 № 5024 (а.с. 73-74), що підтверджується товарно-транспортними накладними, згідно яких перевозилася вищевказана олія (а.с. 51, 54, 57, 60, 63) та актом виконаних робіт від 28.02.2013 № 4968 (а.с. 75).

Товар, придбаний у ТОВ «Оіл Агро Трейд», приймався позивачем, за адресою м. Зіньків, Полтавська області, вул. Фрунзе, 146 (виробничі потужності належить ЗАТ "Зіньківський комбікормовий завод").

Приймання продукції на ЗАТ "Зіньківський комбікормовий завод" здійснювалося на підставі укладених між ТОВ "Укролія" та ЗАТ "Зіньківський комбікормовий завод" договорів підряду № 2 від 31.08.2012 (фасування готової продукції) (а.с. 113-117) та № 7 від 04.01.2013 про надання послуг з переробки олії нерафінованої пресової в олію соняшникову рафіновану дезодоровану виморожену (отриману з персової) марки «П» (а.с. 106-109).

Як пояснив представник позивача, ТОВ «Укролія» не має власного цехів рафінації та фасування олії, а тому на договірних засадах користується послугами ЗАТ "Зіньківський комбікормовий завод".

Крім цього, з матеріалів справи вбачається надходження олії та ії рух по виробництву, який згідно наданих документів, відображається наступним чином.

Надходження олії проходить через автомобільні ваги, що підтверджується записами в журналі зважування форми ЗХС -8 ЗАТ "Зіньківський комбікормовий завод" (а.с. 87) та приймається за актами приймання жирової сировини (а.с. 90-93). При прийманні товару проводяться лабораторні випробування з метою встановлення якості товару, про що робляться відповідні записи в Журналі супровідних документів та перевірки автоцистерн (а.с. 94-103). Надані послуги по рафінації підтверджуються виробничим звітом з рафінації олій та жирів, актом № ОУ-0000082 здачі прийняття -робіт від 28.02.2013 та податковою накладною від 28.02.2013 № 64 (а.с. 110-112). Фасування олії підтверджується виробничим звітом з фасування олії за лютий 2013 року та актом приймання - передачі готової продукції № 6. Фасування олії відображено в бухгалтерському обліку позивача в журналі - ордері по рахунку 281 товари на складі за лютий 2013 року (а.с. 88-89).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про підтвердження реальності описаних вище господарських операцій між ТОВ «Укролія» та ТОВ «Оіл Агро Трейд».

Враховуючи зазначене, порушень правил формування податкового кредиту позивачем, визначених ст. 198 Податкового кодексу України, відповідачем не доведено та судом не встановлено.

Обґрунтовуючи відсутність у позивача права на податковий кредит щодо сум податку, сплаченого при придбанні олії у ТОВ «Оіл Агро Трейд», відповідач посилається на акт Західної МДПІ м. Харкова від 14.05.2013 № 866/22.4-07/38493722 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл Агро Трейд» (код ЄДРПОУ 38493722) щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2012, січень, лютий 2013 року (а.с 222-227).

Як було зазначено судом вище, за інформацією, викладеною в даному акті, підприємство знаходиться на обліку із станом 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, у зв'язку з чим первинні та інші документи ТОВ «Оіл Агро Трейд» не вивчалися, перевірку проведено за результатами аналізу електронних баз податкової звітності.

При цьому, запис про відсутність за місцезнаходженням ТОВ «Оіл Агро Трейд» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не міститься, що підтверджується витягом з ЄДР на (а.с. 186-187).

Тобто висновки вищевказаного акту грунтуються на припущеннях ревізорів не підкріплених документальними доказами.

Із системного аналізу податкового законодавства суд дійшов висновку, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Виходячи із наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту та бюджетне відшкодування від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом до бюджету. Якщо контрагент не виконав свого обов'язку щодо забезпечення належного ведення бухгалтерського та податкового обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд зазначає, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати, зокрема, податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Аналогічна позиція висловлюється також Верховним судом України, викладена у справах, пов'язаних з визначенням податкових зобов'язань з ПДВ та бюджетним відшкодуванням ПДВ, в яких Верховний Суд України звертає увагу на необхідність з'ясування судами при розгляді справ того, чи мали операції з придбання та реалізації товарів (послуг) реальний характер, як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат, якою особою виконувались роботи чи надавались послуги, які матеріали використовувалися для виконання робіт), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення та інш.

За умови підтвердження реальності проведення господарських операцій та фактичного отримання товару, а також дотримання правил формування податкового кредиту, визначальною умовою для відшкодування ПДВ з бюджету є встановлення фактичної сплати сум ПДВ в ціні товару (послуг) особою, яка заявляє таке відшкодування.

Як вбачається із наданих позивачем до матеріалів справи платіжних доручень позивачем було перераховано кошти ТОВ «Оіл Агро Трейд» за придбаний товар у лютому 2013 року (а.с. 141-144).

Таким чином, судом встановлено фактичну сплату ТОВ "Укролія" сум ПДВ у ціні придбаних послуг в зазначеному періоді.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, є необґрунтованим, тобто винесеним без урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, а тому є неправомірним.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини 2 статті 11 Кодексу, вийти за межі позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення і визнати його протиправним та скасувати.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укролія" до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції (Диканське відділення) від 04.07.2013 № 441500, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 304 720 грн. (триста чотири тисячі сімсот двадцять гривень) та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 152 360 грн. (сто п'ятдесят дві тисячі триста шістдесят гривень).

Стягнути з Державного бюджету України в особі Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Укролія " (код ЄДРПОУ 31577685) витрати у вигляді судового збору, сплачені згідно з платіжним дорученням № 928 від 16 липня 2013 року, у розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 13 серпня 2013 року.

Суддя Л.О. Єресько