Постанова № 33019522, 05.08.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/4090/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

при секретарі - Петренко О.В.,

за участю:

представника позивача - Кремеля В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Чутове" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанов, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

04 липня 2013 року Державне підприємство "Чутове" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанов ВП № 35968542 від 13.06.2013 року про арешт коштів боржника та від 29.01.2009 року про стягнення виконавчого збору; зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" згідно з якими заявлені після закінчення строку чи не заявлені взагалі вимоги конкурсних кредиторів вважаються погашеними. Вказав на неотримання постанов, прийнятих виконавцем в ході примусового виконання судового рішення, внаслідок чого про існування спірних постанов позивач дізнався від банківської установи після накладення арешту.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності. В письмових запереченнях зазначив, що державний виконавець при винесенні оскаржуваних постанов діяв у чіткій відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження", а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що 25.06.2005 року ухвалою Господарського суду Полтавської області за заявою Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області порушено провадження у справі №10/59 про банкрутство Військового племзаводу "Чутове" та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів із наслідками, передбаченими ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

15.11.2005 року ухвалою Господарського суду Полтавської області по справі №10/59 визнано вимоги конкурсних кредиторів Військового племзаводу "Чутове".

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.12.2012 року №10/59 припинено провадження у справі про банкрутство, у зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника.

15.01.2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 35968542 з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.01.2009 року № 10905294, виданого відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області щодо стягнення з Військового племзаводу "Чутове" виконавчого збору в сумі 125,53 грн.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 15.01.2013 року виконавче провадження ВП № 35968542 приєднано до зведеного виконавчого провадження №33826530, яке веде Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області.

Постанова про стягнення з боржника виконавчого збору виносилась державним виконавцем в рамках виконавчого провадження № 10905294 з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської обалсті від 21.11.2003 року № 18/376, у зв'язку із невиконанням боржником рішення суду у 7-денний термін, встановлений законом для самостійного виконання.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 25.12.2012 року виконавче провадження № 10905294 закнічено в зв'язку із повним виконання боржником виконавчого документа.

Постановою відділу примусового виконання рішень від 17.04.2013 року накладено арешт на кошти боржника в установах банків ПАТ "Полтава-Банк" ПОД "Райффайзен Банк Аваль" та ГУДКСУ у Полтавській області. Зазначена постанова про арешт коштів боржника направлена на адресу позивача простим листом 18.04.2013 року та неоскаржена ним у встановлені законом строки.

13.06.2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на всіх відкритих рахунках в філії AT "Укрексімбанк" у м. Полтаві, код фінансової установи: 331649 та належать боржнику у межах суми 125,53 грн.

Не погоджуючись із винесеними постановами про стягнення виконавчого збору та про арешт коштів боржника, позивач звернувся до суду з позовом про скасування спірних постанов та зобов'язання державного виконавця зняти арешт з банківського рахунку боржника.

Надаючи оцінку позовним вимогам позивача, суд виходить із наступного.

Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 12 травня 2011 року № 3319-VI) у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Оскільки боржник у передбачений Законом України "Про виконавче провадження" семиденний строк не виконав виконавчий документ винесено постанову від 29.01.2009 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 125,53 грн., яка надіслана відповідачем на адресу позивача простою кореспонденцією.

Згідно з частиною 7 статті 46 Закону України "Про виконавче провадження" у разі коли виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому цим Законом.

Представник позивача зазначав, що про існування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору позивач дізнався від банківської установи лише після накладення відповідачем арешту на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках Державного підприємства "Чутове", відкритих у філії АТ "Укрексімбанк" у м. Полтаві.

Пунктом 6 частини 3 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно частини 3 статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Оскільки, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.01.2009 року самостійно боржником не виконана, 13.06.2013 державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області винесено постанову про арешт коштів боржника, що знаходяться на розрахункових рахунках Державного підприємства "Чутове", відкритих у філії АТ "Укрексімбанк" у м. Полтаві.

Згідно положень статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Посилання позивача на те, що вимога державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору може бути заявлена лише в межах провадження у справі про банкрутство, оскільки така вимога відповідачем своєчасно не заявлялася, то її не було включено до реєстру вимог конкурсних кредиторів, затверджених ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.11.2005, а відтак у державного виконавця не було правових підстав для винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.01.2009 року, що у свою чергу свідчить і про незаконність постанови про арешт коштів боржника від 13.06.2013 року, суд оцінює критично з огляду на наступне.

Відповідно до статей 1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом" в редакції, що діяла на час введення мораторію, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.

З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Згідно положень статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом", в редакції, що діє на час виникнення спірних правовідносин, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію; дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів.

Оскільки у позивача виникли вимоги до відповідача після порушення 25.06.2005 року провадження у справі №10/59 про банкрутство, приписи статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на спірні правовідносини не поширюються.

Отже, враховуючи те, що позивачем не виконаний вимогу майнового характеру за виконавчим листом у строк, встановлений державним виконавцем для самостійного його виконання, рішення, що підлягало виконанню не скасовано, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.01.2009 року та постанова про арешт коштів боржника від 13.06.2013 року прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДП "Чутове" є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Чутове" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанов, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12 серпня 2013 року.

Суддя А.Б. Головко