Ухвала суду № 33022172, 12.07.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17561/13-ц

Провадження №2/761/6563/2013

У Х В А Л А

Іменем України

12 липня 2013 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Маліновська В.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» в особі ліквідаційної комісії про стягнення суми нарахованих процентів, -

в с т а н о в и в:

У липні 2013 року, ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду із вказаним позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» в особі ліквідаційної комісії про стягнення суми нарахованих процентів, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» в особі ліквідаційної комісії на свою користь суму нарахованих відсотків в розмірі 101,82 дол. США та 3 000,00 грн. та судовий збір в розмірі 229,40 грн.

Як вбачається із змісту позовної заяви Позивача, останній звернувся до суду із вищевказаним позовом вважаючи, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У відповідності до вимог, передбачених ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно вимог ч.1 ст.15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст.6 Конституції України органи судової влади здійснюють свої повноваження виключно на підставах, у межах та в порядку, передбачених Конституцією та Законами України.

Поряд з цим, слід зазначити, що процедура ліквідації банків є відмінною від процедури ліквідації інших субєктів підприємницької діяльності.

Установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Положення ст.ст.3,4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачають, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Основним завданням Фонду є функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

При аналізі зазначених норм Закону вбачається, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є суб'єктом владних повноважень і на нього державою покладено обов'язок здійснення владних управлінських функцій в сфері гарантування вкладів фізичних осіб.

Крім того, за своєю організаційно-правовою формою Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державним підприємством, вид його діяльності за КВЕД-2010 «Державне управління загального характеру».

Зі змісту ст.2 КАС України вбачається, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи Законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності(п.1 ч.2 ст.17 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що фактично заявлені вимоги стосуються суб'єкта владних повноважень і на нього державою покладено здійснення владних управлінських функцій в сфері гарантування вкладів фізичних осіб, суд відмовляє у відкриття провадження у вказаній справі відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, яка визначає, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. В даному випадку вказані вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За змістом ст.ст. 18, 19 КАС України, спір підсудний Окружному суду м.Києва.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 6, 126 Конституції України, ст.ст. 15, 122, 209, 208, 210, 293 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика»в особі ліквідаційної комісії про стягнення суми нарахованих процентів.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: