Постанова № 33020582, 15.08.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 07» серпня 2013 року Справа №920/741/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Лакіза В.В., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Лисокобилка А.Ю.,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - Тесленко О.Г., за довіреністю №3/2013-Д від 24.12.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Казенного підприємства «Шосткінський казенний завод «Імпульс», м.Шостка, Сумська область (вх.№2042С/2-7) на рішення господарського суду Сумської області від 13.06.2013 року по справі №920/741/13,

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ,

до Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Імпульс», м.Шостка, Сумська область,

про стягнення 89179,94 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (позивач у справі) звернулася до господарського суду Сумської області з позовною заявою до Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Імпульс» (відповідач у справі), в якій просила суд стягнути з відповідача на користь позивача 51267,41 грн. пені, 15457,86 грн. - інфляційних втрат, 22454,67 грн. - 3% річних та судовий збір у розмірі 1784,00 грн. у зв'язку із неналежним виконання умов договору на постачання природного газу №06/10-2222БО-29 від 20.12.2010 року (а.с. 2-6).

Рішенням господарського суду Сумської області від 13.06.2013 року по справі №920/741/13 (суддя Зайцева І.В.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Імпульс» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 15457 грн. 86 коп. інфляційних збитків, 22454 грн. 67 коп. 3% річних, 35887 грн. 18 коп. пені, 1784 грн. 00 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовлено (а.с. 75-78).

Відповідач - Казенне підприємство «Шосткінський казенний завод «Імпульс» з рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 13.06.2013 року по справі №920/741/13 в частині стягнення пені в сумі 34948,34 грн. та прийняти нове судове рішення. Крім того, апелянт просить суд витрати зі сплати судового збору покласти на позивача (а.с. 86-88).

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги того факту, що в укладеному між сторонами договорі №06/10-2222БО-29 від 20.12.2010 року погоджено інший порядок нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, ніж передбачений в Господарському кодексу України.

Апелянт зазначає, що відповідно до пункту 9.3 договору неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом. Між позивачем та відповідачем 29.10.2012 року було проведено взаємозалік, відповідно до якого заборгованість позивача в сумі 374727,73 грн. була зарахована в якості погашення кредиторської заборгованості відповідача за спожитий природний газ за договором №06/10-2222БО-29 від 20.12.2010 року. Оскільки позивач з претензією до відповідача не звертався, а позовна заява подана до господарського суду Сумської області 23.04.2013 року, то згідно п. 9.3 договору неустойка повинна нараховуватися позивачем за період з 23.10.2012 року по 29.10.2012 року і складає 938,84 грн.

Таким чином, на думку скаржника, рішення господарського суду Сумської області по справі №920/741/13 від 13.06.2013 року прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи в частині стягнення пені у розмірі 35887,18 грн., що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 року апеляційну скаргу Казенного підприємства «Шосткінський казенний завод «Імпульс» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.07.2013р. (а.с. 84-85).

09.07.2013 року від позивача через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№5697), в якому просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, як таке, що прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства (а.с. 94-95).

В обґрунтування своєї позиції по справі позивач зазначає, що строк позовної давності за вимогами про стягнення неустойки починає перебіг з моменту прострочення платежу, а не з дати, що визначається шляхом зворотнього відрахунку шести місяців від дати звернення з претензією або позовом, оскільки такий розрахунок суперечить вимогам ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, ч.2 ст. 260, ст. 261 Цивільного кодексу України.

Як вказує позивач, у відповідності до п. 9.3 строк позовної давності та стягнення неустойки за цим договором (договір №06/10-2222БО-29 від 20.12.2010 року) встановлюється тривалістю 3 (три) роки. За несвоєчасне виконання умов спірного договору ДК «Газ України» в порядку статті 549 Цивільного кодексу України та п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, та п. 9.3 договору була нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки у сумі 51267,41 грн.

24.07.2013 року апелянт надав через канцелярію суду уточнення до апеляційної скарги, а також витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, які долучені до матеріалів справи (а.с. 100-109).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.07.2013р. з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин розгляд справи було відкладено на 07.08.2013р. (а.с. 116-118).

07.08.2013р. до початку судового засідання відповідач через канцелярію суду надав клопотання (вх.№6648) про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме - фіскальних чеків та копію довіреності, яке було задоволено, а додаткові документи долучені до матеріалів справи.

У судове засідання апеляційного господарського суду 07.08.2013р. з'явився представник відповідача, представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не сповістив, про час та місце розгляду справи позивач належним чином був повідомлений.

Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для її розгляду по суті у даному судовому засіданні, з огляду на належне повідомлення позивача про місце засідання суду та на те, що представник відповідача не заперечував проти розгляду справи за відсутності позивача, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у даному судовому засіданні за відсутності представника ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України».

У судовому засіданні апеляційного господарського суду 07.08.2013р. представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, а рішення господарського суду Сумської області від 13.06.2013 року по справі №920/741/13 скасувати в частині стягнення пені в сумі 34948,34 грн.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника відповідача та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

20.12.2010 року між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (постачальник) та Казенним підприємством «Шосткінський казенний завод «Імпульс» (покупець) було укладено договір № 06/10-2222БО-29 про закупівлю природного газу за державні кошти (надалі - Договір, а.с. 19-23).

Згідно пункту 10.1 Договору строк його дії встановлено з дати підписання та скріплення печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 ч. 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель) з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель відомостей про рішення Уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2011р., і діє у частині поставки газу до 31.12.2011р. включно, а у частині розрахунків за газ - до повного їх здійснення.

Згідно п.1.1. Договору постачальник (позивач по справі) зобов'язався поставити покупцеві (відповідачу по справі) імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору.

Газ, що поставляється за цим договором, використовується відповідачем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Згідно з п.1.2 Договору постачальник передає покупцеві в період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 570 тис.куб.м.

Пунктом 2.2 додатку №1 до Договору встановлено, що приймання-передача газу поставленого постачальником покупцю у відповідному місяці поставки газу, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна і вартість.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що ціна за 1000 куб.м. газу становить 2187,20 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу. До сплати за 1000куб.м. природного газу з урахуванням ПДВ -2957,93грн.

Відповідно до п.4.1 Договору остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем зобов'язання за договором №06/10-2222БО-29 від 20.12.2010р. виконанувалися належним чином, а саме - у період з січня по квітень 2011 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 766034,17 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу від 28.02.2011р., від 31.03.2011р., від 30.04.2011р. (а.с. 28-30).

Проте відповідач по справі свої зобов'язання за договором №06/10-2222БО-29 від 20.12.2010р. належним чином не виконав, за одержаний природний газ відповідач розрахувався несвоєчасно, з порушенням строків, встановлених договором.

У зв'язку з чим, позивач 23.04.2013р. звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з відповідача 51267,41 грн. пені, 15457,86 грн. - інфляційних втрат, 22454,67 грн. - 3% річних (а.с. 2-6).

13.06.2013р. господарським судом Сумської області прийняте оскаржуване рішення, яким позовні вимоги були задоволені частково, а саме - господарським судом за власною ініціативою зменшено розмір заявленої до стягнення суми пені на 30% (а.с. 75-78).

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних колегія суддів зазначає, що згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 року «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»).

Як було встановлено вище, відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати поставленого природного газу в установлені договором строки не виконав, у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу 3% річних та інфляційні.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних, колегія суддів дійшла висновку, що вони здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с. 4-6). Позивач правомірно нарахував відповідачу за період з лютого 2011 року по жовтень 2012 року включно інфляційні в сумі 15457,86 грн. та 3% річних в сумі 22454,67 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення інфляційних в сумі 15457,86 грн. та 3% річних в сумі 22454,67 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені колегія суддів зазначає, що статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.3.1 договору №06/10-2222БО-29 від 20.12.2010р. у разі порушення покупцем (відповідачем по справі) п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, за неналежне виконання умов договору позивачем згідно доданого до позову розрахунку нараховано відповідачу за період з 11.02.2011 року по 11.11.2011 року пеню в сумі 51267,41 грн. (а.с. 3-4).

З оскаржуваного рішення місцевого господарського суду вбачається, що господарський суд Сумської області дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 51267,41 грн., розрахованої за період з 11.02.2011 року по 11.11.2011 року, є правомірним.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком місцевого господарського суду.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 258 Цивільного кодексу України передбачено, що спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Також, статтею 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Пунктом 9.3 договору №06/10-2222БО-29 від 20.12.2010р. позивачем та відповідачем узгоджено, що строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки. Також, зазначеним пунктом договору передбачено, що неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Судом першої інстанції не було враховано, що у відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ст. 259 Цивільного кодексу України сторони у договорі передбачили інший порядок нарахування пені та збільшили позовну давність по стягненню пені.

Таким чином, нарахування пені повинно здійснюватись за період з 23.10.2012р. по 23.04.2013р. (дата звернення до господарського суду з позовом).

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено відповідачем у наданому розрахунку суми пені, відповідач 29.10.2012р. погасив суму основного боргу у розмірі 327251,71 грн.

Отже, здійснивши перерахунок пені у відповідності до п. 9.3 договору №06/10-2222БО-29 від 20.12.2010р., враховуючи, що 29.10.2012р. відповідач погасив суму заборгованості, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 938, 84 грн.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про стягнення з відповідач пені у розмірі 938,84 грн., то колегія суддів не вважає за необхідне застосувати п. 3 ч. 1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України та зменшувати розмір пені.

За таких обставин, з огляду на вищевикладене та на те, що місцевий господарський суд, дійшовши правомірного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені, неповно з'ясував обставини справи щодо порядку нарахування пені та невірно визначив суму пені, що підлягає стягненню з відповідача. У зв'язку з чим, рішення господарського суду Сумської області від 13.06.2013р. по справі №920/741/13 в частині стягнення пені підлягає зміні.

У відповідності до ст. 49, ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про перерозподіл судового збору пропорційно задоволеним вимогам, враховуючи приписи абз. 4 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» з огляду на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про зміну оскаржуваного рішення та часткове задоволення апеляційної скарги, витрати позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі 784,96 грн., а витрати відповідача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги підлягають відшкодуванню за рахунок позивача у розмірі 843,05 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 4 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Казенного підприємства «Шосткінський казенний завод «Імпульс» задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області 13.06.2013р. по справі №920/741/13 змінити.

Викласти пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду Сумської області 13.06.2013р. по справі №920/741/13 в наступній редакції:

«Стягнути з Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Імпульс» (41101, Сумська область, м. Шостка, вул. Куйбишева, 41; код 14314452) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 1; код 31301827) 15457 грн. 86 коп. інфляційних збитків, 22454 грн. 67 коп. 3% річних, 934 грн. 84 коп. пені, 784 грн. 96 коп. судового збору».

В іншій частині рішення господарського суду Сумської області 13.06.2013р. по справі №920/741/13 залишити без змін.

Стягнути з Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 1; код 31301827) на користь Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Імпульс» (41101, Сумська область, м. Шостка, вул. Куйбишева, 41; код 14314452) 784 грн. 96 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови складено 12 серпня 2013 року.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Хачатрян В.С.