Ухвала суду № 33018247, 14.08.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мирончук Н.В.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 року справа №812/1888/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., секретаря судового засідання Мартакова О.А, за участі представника відповідача Савкіної О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Донбасантрацит» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року у справі № 812/1888/13-а за позовом Державного підприємства «Донбасантрацит» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000031600 від 29.01.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 20.02.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення: від 29 січня 2013 року № 0000011600; розрахунок штрафних санкцій в частині нарахування штрафної санкції.

Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 січня 2013 року № 0000031600 обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 14 січня 2013 року з питань своєчасності сплати до бюджету сум податкових зобов'язань за період з 01.02.2010 року по 30.11.2012 року, згідно якого встановлені порушення п.57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України. Позивач вважає, що зазначене податкове повідомлення-рішення є незаконним. Відповідачем неправомірно нараховано штрафні санкції за затримку сплати сум податкових зобов'язань, оскільки позивачем неодноразово зверталося до суду з клопотанням про надання розстрочки по сплаті податку на додану вартість. Та зазначав, що сплату за вказаним зобов'язанням було розстрочено на десять років. Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення № 0000031600 від 29.01.2013 року.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року провадження в адміністративній справі № 812/1431/13-а в частині позовних вимог Державного підприємства «Донбасантрацит» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування розрахунку штрафних санкцій в частині нарахування штрафної санкції закрито.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.06.2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з таким судовим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт посилається на ст. 57, 100, 126, 129 Податкового кодексу України, ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 71, 255 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, про розгляд справи був повідомлений належним чином. З огляду на приписи ч. 4 ст. 196 КАС України його неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, наданих заперечень, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Державного підприємства «Донбасантрацит» з питань своєчасності сплати до бюджету сум податкових зобов'язань за період з 01.02.2010 року по 30.11.2012 року. За результатами перевірки податковим органом було складено акт № 5/16-0/32446546 від 14.01.2013 року, яким вказано на порушення в частині несвоєчасної сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, а саме: декларація від 22.11.2010 року № 9005285766, кількість днів затримки 30; декларація від 22 листопада 2010 року № 9005285766, кількість днів затримки 29; декларація від 22.02.2011 року № 9000649475 кількість днів затримки 28; декларація від 22.11.2010 року № 9005285766 кількість днів затримки 28; декларація від 20.09.2010 року № 9003920985 кількість днів затримки 27; декларація від 20.09.2010 року № 9003920985 кількість днів затримки 27; декларація від 22.11.2010 року № 9005285766 кількість днів затримки 27; декларація від 22.11.2010 року № 9005285766 кількість днів затримки 24; декларація від 21.03.2011 року № 9001480220 кількість днів затримки 22; декларація від 22.11.2010 року № 9005285766 кількість днів затримки 22; декларація від 22.11.2010 року № 9005285766 кількість днів затримки 22; декларація від 22.11.2010 року № 9005285766 кількість днів затримки 22;декларація від 22.11.2010 року № 9005285766 кількість днів затримки 21; декларація від 22.11.2010 року № 9005285766 кількість днів затримки 16; декларація від 22.11.2010 року № 9005285766 кількість днів затримки 15; декларація від 22.11.2010 року № 9005285766 кількість днів затримки 14; декларація від 22.11.2010 року № 9005285766 кількість днів затримки 8; декларація від 22.11.2010 року № 9005285766 кількість днів затримки 3;декларація від 22.11.2010 року № 9005285766 кількість днів затримки 3;декларація від 22.11.2010 року № 9005285766 кількість днів затримки 3; декларація від 22.11.2010 року № 9005285766 кількість днів затримки 2; декларація від 22.11.2010 року № 9005285766 кількість днів затримки 2; декларація від 22.11.2010 року № 9005285766 кількість днів затримки 1; декларація від 22.11.2010 року № 9005285766 кількість днів затримки 1;декларація від 22.11.2010 року № 9005285766 кількість днів затримки 1, яке передбачено п.57.1 ст.57 Розділу І І Податкового кодексу України( том. 1 а.с. 5-16 ).

Позивач не погодився із актом невиїзної перевірки та направив до відповідача заперечення № 1-1/133 від 18.01.2013 року в якому були викладені обставини неправомірності дій податкового органу. У відповідь від Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів надійшов лист № 1358/10/16-104 від 25.01.2013 року, в якому податковий орган спростовує всі зауваження платника податку.

На підставі акту № 5/16-0/32446546 від 14.01.2013 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 29.01.2013 року № 0000031600, яким збільшено суму грошового зобовязання, за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів» із штрафними санкціями у сумі 168760,99 грн.(том 1 а.с. 22).

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про законність і обґрунтованість спірного податкового повідомлення - рішення з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 116.1 статті 116 Податкового кодексу України, у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

У відповідності до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України також визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно до п.56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було своєчасно сплачено податкове зобов'язання протягом граничного строку, це підтверджується деклараціями, уточнюючими розрахунками, розрахунком ШС, обліковою карткою платника, платіжними дорученнями, тому штрафні санкції у розмірі 10 % в розмірі 168760,99 грн. податковим органом застосовано правомірно (т. 1 а.с. 46-196).

Відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Статтею 114 Податкового кодексу України передбачено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу, що становлять 1095 днів.

Незалежно від дати вчинення або виявлення певного діяння таке діяння може кваліфікуватися як порушення норм податкового законодавства лише в тому разі, якщо воно визнавалося протиправним згідно з нормами, чинними на час вчинення відповідного діяння.

Виходячи з викладеного, штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, можуть бути застосовані як до набрання чинності пунктом 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України, так і після цієї дати (6 серпня 2011 року) лише в тому разі, якщо збігаються склади правопорушень, визначені Податковим кодексом України та попереднім законодавством.

Як установлено пунктом 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України, що набув чинності з 6 серпня 2011 року, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

За змістом наведеного пункту до податкових правопорушень незалежно від дати їх вчинення застосовуються штрафні санкції в розмірах, визначених Податковим кодексом України, що має місце у даній справі.

Оскільки розглядувана норма набула чинності з 6 серпня 2011 року, передбачений нею припис може бути поширений лише на відносини, що виникли після набрання нею чинності.

Виходячи з викладеного, починаючи з 6 серпня 2011 року до всіх порушень податкового законодавства, у тому числі вчинених до набрання чинності Податковим кодексом України, застосовуються санкції в розмірі, що встановлений нормами Податкового кодексу України.

Фактично пунктом 11 підрозділу 10 розділу XIX Податковогокодексу України було запроваджено зворотну дію норм Податкового кодексу України в частині визначення розміру штрафних санкцій за порушення, виявлені у 2011 році, у тому числі за вчинені до 1 січня 2011 року. Можливість установлення зворотної дії нормативно-правового акту шляхом прямого застереження в ньому про таке підтверджена Конституційним Судом України. Так, у Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1/99-рп зазначено, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Однак застосування зворотної дії відповідних норм Податкового кодексу можливе лише з того моменту, з якого набрала чинність норма, що передбачає надання нормативному припису зворотної дії. У розглядуваному випадку пункт 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України набув чинності 6 серпня 2011 року. Тому саме із зазначеної дати може бути застосовано передбачену цією нормою зворотну дію Податкового кодексу України в частині визначення розміру штрафних санкцій за правопорушення, виявлені у 2011 році.

Так само не могли бути застосовані більші розміри відповідальності, встановлені попереднім нормативним актом. Зазначене пояснюється тим, що застосуванню підлягає той нормативно-правовий акт, який є чинним на момент застосування заходів відповідальності, і якщо таким актом підвищеного розміру санкцій не передбачено, то і не може бути застосовано відповідних санкцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст. 160, ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донбасантрацит» у справі № 812/1888/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року у справі № 812/1888/13-а за позовом Державного підприємства «Донбасантрацит» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000031600 від 29.01.2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 19 серпня 2013 року.

Головуючий суддя Міронова Г.М.

Судді Юрко І.В.

Блохін А.А.