Ухвала суду № 33017515, 01.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/36726/11

№ К/9991/36726/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Моторного О.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011

у справі № 2-а-16335/10/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «МД Груп Харків»

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова (ДПІ)

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011, позов задоволено: скасовано рішення № 0003352303 від 20.10.2010 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 205500,00 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «МД Груп Харків» 3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що Державною податковою адміністрацією у Харківській області проведено перевірку господарської одиниці позивача - складу, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Хабарова,2.

Фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 28.09.2010 № 8114/20/40/23/33290304, про порушення позивачем пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон № 265/95-ВР) а саме: не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному Х-звіті реєстратора розрахункових операцій (РРО), на 41100,00 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято рішення від 20.10.2010 № 0003352303 про застосування до ТОВ «МД Груп Харків» штрафних (фінансових) ссанкцій в розмірі 205500,00 грн.

Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковий та/або безготівковій формі ( із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, серед іншого, забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Пунктом 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари(послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614 встановлено, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинна реєструватися через реєстратор розрахункових операцій з використанням операцій «Службове внесення» та «Службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов'язані із проведенням розрахункових операцій.

Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, встановлено, що уся готівка, яка надходить до кас підприємства, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) і в повній сумі оприбутковуватися.

Якщо на підприємстві місце проведення готівкових розрахунків з використанням РРО і каса підприємства знаходяться в одному приміщенні, суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити відповідність суми готівки на місці проведення розрахунків, умі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та окремо сумі коштів, яка відповідає запису у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У судовому процесі встановлено, що відповідно до наказу № 23-2-ОД від 21.06.2006 в ТОВ «МД Груп Харків» проведено розмежування каси підприємства та місця проведення розрахункових операцій. Так, касою підприємства визначено приміщення, в якому здійснюються приймання, видача, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; в касі підприємства встановлено сейф, у якому зберігаються кошти та касові документи (каса підприємства). Одночасно, місцем проведення розрахунків визначено місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) ( грошова скриня РРО, шухляда столу касира). Касиру підприємства визначено зберігати грошові кошти денної виручку з використанням РРО у грошовій скрині РРО, а грошові кошти-касу підприємства - у металевому сейфі.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходів з того, що під час здійснення перевірки сума готівки на місці проведення розрахункових операцій посадовими особами контролюючого органу визначена з врахуванням готівки (41100,00 грн.), яка була в касі (сейфі). При цьому зазначену суму готівкових коштів було проведено через РРО у період з 09.09.2010 по 14.09.2010, виведено як «службова видача» та внесено в касову книгу. Грошові кошти в сумі 41100,00 грн. знаходились в касі (сейфі) підприємства, оскільки ця сума не перевищувала ліміт залишку грошових коштів, встановлений на підприємстві згідно із наказом № 04-ОД від 05.01.2009 в сумі 655011,80 грн. Оцінка доказів судами зроблена з дотриманням правил оцінки доказів, встановлених нормами статті 86 КАС України.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність податковим органом факту порушення позивачем вимог пункту 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР та протиправність рішення № 0003352303 від 20.10.2010 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 205500,00 грн..

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко О.А. Моторний