Ухвала суду № 33017509, 25.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" липня 2013 р. м. Київ К/9991/13598/11

№ К/9991/13598/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Приходько І.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.08.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2011

у справі № 2а-4681/10/2070 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Омега Інвест»

до 1. Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (ДПІ)

2. Державної податкової адміністрації у м. Києві

про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.08.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2011, позов задоволено: скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.11.2009 № 0005422303 та № 0005432303 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340,00 грн.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що Державною податковою адміністрацією у м. Києві проведено перевірку господарської одиниці позивача - кафе, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького,29/2.

Фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 23.11.2009 № 773/26/51/23/32375753, про порушення позивачем пунктів 3, 8 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон № 265/95-ВР) та пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме: не забезпечення зберігання використаної книги обліку розрахункових операцій (КОРО), відсутність цінників на товар або меню, прейскуранта та тарифу у кількості 287 одиниць; несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в сумі 12182,50 грн., отриманих позивачем в період з 21.01.2009 по 25.01.2009, при фактичному оприбуткуванні 26.01.2009.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято рішення від 23.11.2009 № 0005422303 від 02.02.2010 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 60912,50 грн. та №0005432303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5219,00грн. (оскаржується на суму 340,00 грн. за порушення пункту 3 ст.3 Закону № 265/95-ВР).

Згідно з абзацами першим - третім пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614 затверджено Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок.

Порядок ведення КОРО регулюється розділом 7 вказаного Порядку, підпунктом 7.5 якого, зокрема, встановлено, що використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність КОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків ( суми, отримані від покупців, та суми, видані покупцям, записуються окремо).

У судовому процесі встановлено, що з 01.01.2009 по 29.01.2009 готівкові кошти, отримані ТОВ «Омега-Інвест» від господарської діяльності, щоденно обліковувались в касі у сумі їх фактичних надходжень, про що свідчать фіскальні Х-звіти, роздруковані з 01.01.2009 по 26.01.2009, та касова книга. Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що у період з 01.01.2009 по 29.01.2009 після щоденного обліку в КОРО готівка щоденно здавалась в касу, відображалась у касовій книзі, а потім, з врахуванням ліміту залишку готівки в касі, здавалась в банк. Доводи податкового органу , що грошові кошти у сумі 12182,50 грн., отримані з 01.01.2009 по 29.01.2009, не були оприбутковані в КОРО, спростовуються дослідженою у судовому засіданні КОРО, в якій є відповідні записи у розділі 2 за 21-25 січня 2009 щодо руху отриманої готівки. Оцінка доказів судами зроблена з дотриманням правил оцінки доказів, встановлених нормами статті 86 КАС України.

Правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що реєстрація КОРО у податковому органі 26.01.2009 з врахування встановленого факту внесення в КОРО інформації за 21.01.2009-25.01.2009 щодо руху отриманої готівки, не є підставою для застосування штрафних санкцій за не оприбуткування готівки.

Відповідно до пункту 3 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі зобов'язані застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Пунктом 3. ст.17 вказаного Закону встановлена відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи не прошнурованих КОРО, або не зберігання КОРО чи розрахункових книжок протягом встановлено терміну.

Суди дійшли обґрунтованого висновку, що штрафні санкцій у розмірі 340,00 грн., застосовані до позивача згідно з рішенням № 0005432303 за не забезпечення зберігання використаної КОРО № 2651005353/1, не відповідають складу порушень, за які встановлена відповідальність пунктом 3 ст.17 Закону № 265/95, оскільки вказана КОРО зберігалась позивачем за юридичною адресою підприємства.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.08.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписМ.І. Костенко підписІ.В. Приходько