Ухвала суду № 33017519, 01.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/71251/11

№ К/9991/71251/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Моторного О.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.03.2011

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2011

у справі № 2а-8036/10/5/0170 Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим

за позовом Державного підприємства (ДП) «Сімферопольський виноробний завод»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.03.2011, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2011, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000594001/0 від 07.05.2010 про застосування штрафних санкцій у розмірі 232823,92 грн.

Висновок суду про наявність підстав для задоволення позову вмотивований тим, що виправлення платником податку самостійно виявлених помилок шляхом подання уточнюючого розрахунку чи декларації не є сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання в розумінні підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон № 2181-ІІІ), а тому відсутні встановлені нормою цього підпункту підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

У касаційній скарзі Державної податкової інспекції в м. Сімферополі просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, вважаючи, що судами порушені норми матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням від 07.05.2010 № 0000594001/0, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 31.03.2010 № 112/40-1/05414657, про порушення ДП «Сімферопольський виноробний завод» норм підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІII, а саме: сплата узгодженого податкового зобов`язання з акцизного збору в сумі 2328239,00 грн. із затримкою на 4 дні.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.05.2010 № 0000594001/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 232823,00 грн. (10% від суми несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання).

У судовому процесі встановлено, що позивач задекларував у податкових розрахунках акцизного збору від 12.02.2010 № 9000170619, № 9000170620, № 9000170621, № 9000170622 податкові зобов'язання з акцизного збору за вересень - грудень 2009 року в загальній сумі 2328239,00 грн. Розрахунки акцизного збору ДП «Сімферопольський виноробний завод» подано до податкового органу 11.02.2010 року, а 15.02.2010 та 16.02.2010 відповідно до платіжних доручень № 200 та № 211, наявних у матеріалах справи (а.с. 44-45), позивач сплатив частину зобов'язань у сумі 70000,00 грн. Будь-яких доводів щодо дотримання при цьому позивачем встановленого законом строку сплати податкових зобов'язань ДПІ ані в акті перевірки, ані в судовому процесі не наводить.

11.02.2010 підприємством подані уточнюючі розрахунки суми акцизного збору у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок. З урахуванням корегування загальна сума самостійно задекларованих зобов'язань з акцизного збору за вересень - грудень 2009 року склала 2121088,98 грн., у тому числі штраф 101044,23 грн. Правильність такого корегування податковий орган не оспорює, що відповідно до частини 3 ст. 72 КАС України є підставою для звільнення від доказування в судовому процесі правильності коригування позивачем суми податкових зобов'язань.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ визначено, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 вказаної статті передбачено зобов'язання платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно із підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону № 2181-ІІІ джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

За змістом вказаних норм зменшення позивачем суми податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та надання уточнюючих розрахунків виключає підстави вважати суму податкового зобов'язання сплаченою з огляду на відсутність факту існування податкового зобов'язання, а відтак і виключає правомірність застосування штрафних санкцій за порушення строку сплати такого податкового зобов'язання.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.03.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко О.А. Моторний