Ухвала суду № 33017124, 08.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/28644/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Голубєвої Г. К., Степашка О. І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Семантика плюс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Семантика плюс" (далі - ТОВ "Семантика плюс") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Печерському районі м. Києва) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2011 року позов ТОВ "Семантика плюс" задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у Печерському районі м. Києва подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Семантика плюс" у задоволені позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Семантика Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансового-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТС-Фактор» за період з 01 серпня 2010 року по 31 серпня 2010 року. За результатами перевірки було складено акт від 12 березня 2011 року №193/23-10/36521548.

В акті перевірки було зроблено висновок про порушення ТОВ «Семантика Плюс» вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 11166, 67 грн., у тому числі за серпень 2010 року на суму 11166, 67 грн.

ДПІ у Печерському районі м. Києва 18 березня 2011 року на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення №0002172310, яким збільшила суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 13959, 00 грн., в тому числі 11167, 00 грн. - основний платіж, 2792, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Абзацом 1 п.п 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31 серпня 2010 року між ТОВ «ТС-Фактор» (Виконавець) та ТОВ «Семантика Плюс» (Замовник) було укладено договір про надання консультаційних послуг з питань інформатизації №7483108. Фактичне виконання вказаного договору підтверджується матеріалами справи. Первинні документи відповідають вимогам встановленим Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Законом України «Про податок на додану вартість»

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва №0002172310 від 18 березня 2011 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Семантика плюс".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович Г. К. Голубєва О. І. Степашко