Ухвала суду № 33017055, 30.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2013 року м. Київ К/9991/25544/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Бившевої Л.І.

Приходько І.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест-Парк Прем'єр" на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2010 року по справі № 2а-11018/10/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест-Парк Прем'єр" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.04.2010 №0010861520/0, від 07.07.2010 №0010861520/1, від 07.07.2010 №0018101520/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено з огляду на їх безпідставність.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість (ПДВ), за результатами якої складено акт від 24.03.2010 року №2100-15/35083379.

На підставі вищезазначеного акту прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.04.2010 № 0010861520/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 112 194,00 грн. (101 995,00грн. - основний платіж, 10 199,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Приймаючи податкове повідомлення-рішення, податкова інспекція виходила з того, що позивачем порушено п.9.8 ст.9 Закону України від 03.04.1997 № 168/97ВР "Про податок на додану вартість" (далі -Закон № 168/97-ВР) (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки з 27.01.2010 реєстрація платника ПДВ ТОВ «Форест-Парк Прем'єр» анульована, проте в податковій декларації за січень 2010 року Товариством не визнано умовний продаж основних фондів та нематеріальних активів, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих періодах на загальну суму 509973,00 грн.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п.9.8 ст.9 Закону № 168/97ВР платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Таким чином, враховуючи встановлений судами попередніх інстанцій та підтверджений матеріалами справи факт подання позивачем податкової декларації з ПДВ за червень 2009 року з заявленою сумою до бюджетного відшкодування 37 643,00 грн. та з урахуванням додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємств за 2009 рік, згідно якої балансова вартість запасів на кінець звітного періоду складає 488 096,00 грн., а балансова вартість основних фондів - 21 877,00 грн., колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вважає правомірним висновок про те, що позивач був зобов'язаний в декларації з ПДВ за січень 2010 року збільшити розмір своїх податкових зобов'язань на суму 101 995,00 грн.

Оскільки, позивачем всупереч п.9.8 ст.9 Закону № 168/97ВР не було збільшено суму своїх податкових зобов'язань, податкова інспекція правомірно визначила позивачу суму податкового зобов'язання з ПДВ та у відповідності до пп.17.1.3. п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нарахувала суму штрафної (фінансової) санкції.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін

Керуючись ст.ст.210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест-Парк Прем'єр" відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2010 року по справі № 2а-11018/10/2670 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписБившева Л.І. підписПриходько І.В.