Ухвала суду № 33017056, 30.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2013 року м. Київ К/9991/23347/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Бившевої Л.І.

Приходько І.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011 року та постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2009 року по справі № 2а-6463/08/0970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-промислова товарна біржа" до Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Західно-промислова товарна біржа" звернулось до суду з позовною заявою до ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 01.12.2008 №0001041710/0.

Постановою Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011 року, позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем в ході проведення позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.03.2006року по 01.10.2008року, оформленої актом від 20.11.2008 року №1171/17/34231978, було встановлено порушення п.1.15 ст.1, пп.8.1.1 п.8.1 ст. 8, п.12.3 ст.12 та п.17.2 ст. 17 Закону України від 22.05.2003 №899-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» внаслідок не виконання позивачем обов'язку податкового агента щодо нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб - продавців транспортних засобів за біржовими угодами в розмірі 17 741,49 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 53224,47 грн. (17741,49 грн. - основний платіж, 35482,98 грн. - штрафні санкції).

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п.1.15 ст. 1 Закону № 889-IV податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно з п.12.3 ст.12 Закону № 889-IV, якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу, а відповідно до п.12.5 ст.12 вищезазначеного Закону податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів рухомого майна є нотаріус, який посвідчує відповідний договір або дійсність підписів сторін угоди за наявності документа про сплату податку сторонами договору.

Відповідно до ч.7 ст.279 Господарського кодексу України, ч.3, ч.4 ст.1 Закону України від 10.12.1991 №1956-ХІІ «Про товарну біржу» товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку. Діяльність товарної біржі здійснюється відповідно до цього Закону та чинного законодавства України, статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу.

Правовий статус товарної біржі свідчить про те, що вона здійснює організацію торгового процесу, забезпечує дотримання учасниками біржових торгів досягнутих домовленостей щодо купівлі-продажу товарів, які продаються на цих торгах, засвідчує факт укладення біржових угод та гарантує їх виконання. Така діяльність біржі не є здійсненням юридичних дій в інтересах іншої особи, а, отже, не є посередництвом.

Таким чином, оскільки, товарна біржа не є посередником з продажу рухомого майна, то вона, відповідно, не може бути й податковим агентом, а тому підстави для покладення на товарну біржу, як на податкового агента, відповідальності за порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» відсутні, про що обґрунтовано зазначено судами.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України, касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області відхилити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011 року та постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2009 року по справі № 2а-6463/08/0970 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписБившева Л.І. підписПриходько І.В.