Постанова № 33016870, 12.08.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/2865/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі - Вороніній І.О.,

за участю:

представника позивача - Смольського Ю.С.,

представника відповідача - Голуб О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

21 травня 2013 року Відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (надалі -відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000331500/51 від 29.04.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2013 року, складений 09.04.2013 року № 29/15.3-08/--191282. Вважає помилковими висновки акта перевірки про порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 10, 11 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджених наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1002, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту за лютий 2013 року в розмірі 53064 грн. Зазначає, що до податкового кредиту лютого 2013 року включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "Сервіс-Корал" на суму ПДВ 23333 грн. 44 коп. та ДП "Дизель" на суму ПДВ 29730 грн. 99 коп. з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

05 червня 2013 року до суду від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, які обґрунтовані тим, що за результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2013 року, встановлено включення позивачем до додатку 8 Декларації з податку на додану вартість незареєстрованих податкових накладних з періодом виписки, що не відповідає звітному періоду, та не зроблено відповідного запису у графі № 5 реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Ухвалою суду від 06 серпня 2013 року допущено заміну відповідача правонаступником Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" є юридичною особою, ідентифікаційний код 00191282, та у періоді, що перевірявся, зареєстроване платником податку на додану вартість з 28.06.1997 року, свідоцтво № 23517488 серії НВ № 302055, індивідуальний податковий номер 001912816023 /том 1 а.с. 16, 20/.

09.04.2013 року посадовою особою Комсомольського відділення Кременчуцької ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2013 року, за результатами якої складено акт № 29/15.3-08/00191282 /том 1 а.с. 9-15/.

У даному акті камеральної перевірки зафіксовано /том 1 а.с. 10-11/, що в податковій декларації з ПДВ за лютий 2013 року позивачем задекларовано суму податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Сервіс-Корал" на підставі податкової накладної № 4 від 10.01.2013 року на суму ПДВ 23333 грн. 44 коп. та по взаємовідносинах з ДП "Дизель" на підставі податкової накладної № 131 від 07.11.2012 року на суму ПДВ 29730 грн. 99 коп. Разом з тим, вказані податкові накладні не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим позивачем подано додаток № 8 до податкової декларації "Заява про відмову та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних" та копії документів. Отже, позивачем включено до додатку 8 незареєстровані податкові накладні з періодом виписки, що не відповідає звітному періоду. Крім того, Відкритим акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" у графі № 5 реєстру виданих та отриманих податкових накладних не здійснено запис ЗП із зазначенням реквізитів (номер, дату) іншого документу та із зазначенням номеру запису на наданих копіях /том 1 а.с. 14/.

З огляду на викладене, відповідачем зроблено висновок про порушення Відкритим акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 10, 11 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджених наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1002, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту за лютий 2013 року в розмірі 53064 грн. та висновок про зменшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 53064 грн. /том 1 а.с. 15/.

29.04.2013 року Кременчуцькою ОДПІ (Комсомольське відділення) на підставі акту перевірки № 29/15.3-08/00191282, за порушення п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4, 201.6 ст. 201, винесено податкове повідомлення-рішення № 0000331500/51, яким Відкритому акціонерному товариству "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2013 року на суму 53064 грн. 43 коп. /а.с. 8/.

Суд вважає за необхідне зазначити, що акт перевірки № 29/15.3-08/00191282 від 09.04.2013 року, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не містить висновку про порушення Відкритим акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" приписів п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, за порушення яких винесено оскаржуване рішення.

Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням № 0000331500/51 від 29.04.2013 року, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи період формування позивачем податкового кредиту при наданні правової оцінки цим правовідносинам слід застосовувати норми Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, № 2755-V (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) /пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України/.

Згідно пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Матеріалами справи підтверджено, що Відкритим акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" включено до складу податкового кредиту лютого 2013 року суми податку на додану вартість:

- 23333 грн. 44 коп. згідно податкової накладної № 4 від 10.01.2013 року, виписаної ТОВ "Сервіс-Корал", на компресорно-конденсаторний агрегат з повітряохолоджувачем /а.с. 43/;

- 29730 грн. 99 коп. згідно податкової накладної № 131 від 07.11.2012 року, виписаної ДП "Дизель", на капітальний ремонт двигунів ЯМЗ-240НМ2 /а.с. 48/.

Зазначені вище податкові накладні отримані позивачем у лютому 2013 року та включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2013 року /том 1 а.с. 37-42/.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Таким чином, зазначені вище податкові накладні підлягали реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак, не були зареєстровані контрагентами позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріалами справи підтверджено, що у зв'язку з відсутністю реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року було додано додаток 8 "Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)", у якій зазначені вище податкові накладні містяться за порядковим № 29 та № 38 із зазначенням опису порушення, допущеного продавцем - відсутність реєстрації в ЄРПН. До заяви позивачем були додані копії первинних документів по операціям із зазначеними контрагентами, що підтверджують факт отримання таких товарів та платіжних доручень, копії яких наявні у матеріалах справи.

Позивачем до матеріалів справи надано копії наступних документів по взаємовідносинам з ТОВ "Сервіс-Корал" та ДП "Дизель": договору № 2840 від 10.09.2012 року, укладеного з ТОВ "Сервіс-Корал"; специфікації № 2 до договору; податкової накладної № 4 від 10.01.2013 року, виписаної ТОВ "Сервіс-Корал" на поставку компресорно-конденсаторного агрегату з повітряохолоджувачем; видаткової накладної № 51 від 19.02.2013 року; рахунку на оплату № 583 від 26.12.2012 року; договору № 2820 від 06.09.2012 року, укладеного з ДП "Дизель"; податкової накладної № 131 від 07.12.2012 року, виписаної ДП "Дизель"; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.02.2013 року; рахунку-фактури № СФ-0000005 від 04.02.2013 року, які відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", при цьому протилежне податковим органом не доводилось.

Кременчуцькою ОДПІ не встановлено фактів, які б ставили під сумнів наявність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Сервіс-Корал", ДП "Дизель"; не виявлено обставин, які б спростовували фактичне здійснення, чи товарність таких господарських операцій. Кременчуцькою ОДПІ не надано доказів, які би спростовували правильність документального оформлення операцій, за проведення яких позивачем сформований податковий кредит, не доведено відсутність товарів (робіт, послуг) чи відсутність об'єктивних можливостей поставки товарів (робіт, послуг) постачальниками на користь позивача.

В акті перевірки відсутні посилання на обставини, які б свідчили про протиправний характер діяльності позивача та його контрагентів. В ході судового розгляду представники відповідача також не повідомили факти, які б вказували на проведення господарських операцій ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" з метою незаконного заволодіння державним майном у вигляді безпідставного відшкодування податку на додану вартість.

У відповідності до пункту 201.8 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію та реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Сервіс-Корал" та ДП "Дизель" на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено; зазначені контрагенти позивача зареєстровані платниками податку на додану вартість.

До матеріалів справи позивачем додано документальне підтвердження оплати за придбаний товар (роботи, послуги) у вигляді платіжних доручень № 1461 від 10.01.2013 року та № 43999 від 07.11.2012 року /том 1 а.с. 44, 49/.

Вказані платіжні доручення засвідчують факт сплати позивачем податок на додану вартість у складі ціні товару (робіт, послуг) у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг.

Висновок про неправомірність включення Відкритим акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до складу податкового кредиту лютого 2013 року суми ПДВ в загальному розмірі 53064 грн., Кременчуцька ОДПІ обґрунтовує тим, що до податкового кредиту позивачем включені суми ПДВ по не зареєстрованим податковим накладним, по яким період, за який подано заяву із скаргою, не відповідає періоду виписки податкових накладних.

Згідно з положеннями п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 року № 1492 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість. Згідно з пунктом 21 розділу ІІІ вказаного Порядку у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) та копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.

Платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, подають копії таких документів окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.

Таким чином, підставою для формування податкового кредиту ПДВ покупця товару є податкова накладна, виписана продавцем. У разі ж, зокрема, порушення порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупець таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву на такого постачальника за формою Д8, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

При цьому, заява на постачальника подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач за датою отримання податкових накладних, вказаних у акті перевірки, вніс відомості щодо дати отримання податкових накладних до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2013 року, а також вніс відомості про постачальника, період виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит, обсяг постачання та суму ПДВ до розділу ІІ Податковий кредит Додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2013 року.

Оскільки контрагенти позивача не зареєстрували виписані ними на користь позивача податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних, Відкритим акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до податкової декларації з ПДВ за лютий 2013 року було додано додаток 8 "Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)", у якій вказані податкові накладні містяться за порядковим № 29 та № 38 із описом порушення, допущеного продавцями - відсутність їх реєстрації в ЄРПН /том 1 а.с. 159-160/.

До додатку 8 податкової декларації з ПДВ за лютий 2013 року позивачем були додані копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, всього на 128 аркушах, копії яких наявні у матеріалах справи.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується Кременчуцькою ОДПІ, що позивачем подано заяву із скаргами на постачальників до декларації за звітний період, в якому сформований податковий кредит.

Таким чином, при поданні податкової декларації за лютий 2013 року позивачем дотримано вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що є підставою для включення певних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту позивача.

Загальні ж правила щодо дати виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту містяться у пункті 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, згідно із яким такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом вказаної норми з датами списання коштів або отримання товарів/послуг пов'язується право платника податку на податковий кредит, проте, це право не обмежується звітним податковим періодом, в якому виписані податкові накладні, та платник податку приймає самостійне рішення про реалізацію свого права на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення такого права на податковий кредит.

Такий висновок можна зробити на підставі аналізу положень абзаців 1-3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, згідно із якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, чинним законодавством не встановлено зв'язок між датою складення податкової накладної та датою її отримання, натомість, передбачено, що право на податковий кредит виникає з дати отримання податкової накладної.

Крім того, абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

В ході розгляду справи судом встановлено, що зазначений строк (365 календарних днів) позивачем не порушено та позивач має право на податковий кредит.

Податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту або податкових зобов'язань з ПДВ, не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

Оскільки в порушення вимог Податкового кодексу України контрагенти позивача не зареєстрували, виписані ними на користь позивача податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем разом з декларацією з податку на додану вартість за лютий 2013 року було подано додаток № 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Д8)" з відповідними документами та платіжними дорученнями.

Посилання відповідача на невірне заповнення платником податків реєстру отриманих податкових накладних за лютий 2013 року суд не бере до уваги, оскільки платник податків виконав всі вимоги статті 201.10 Податкового кодексу України, а саме: подав заяву з додатками, що є достатньою підставою для оформлення податкового кредиту згідно з вказаною нормою закону.

Таким чином, висновки камеральної перевірки про завищення позивачем податкового кредиту за лютий 2013 року на 53064 грн. не ґрунтуються на вимогах законодавства України.

З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 10, 11 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є необґрунтованим, тобто винесене без врахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції (Комсомольське відділення) від 29 квітня 2013 року № 0000331500/51.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код 00191282) витрати зі сплати судового збору в розмірі 530 грн. 64 коп. (п'ятсот тридцять гривень шістдесят чотири копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 16 серпня 2013 року.

Суддя С.С. Сич