Ухвала суду № 33016256, 15.08.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"15" серпня 2013 р.Справа № 5017/3573/2012

Скарга на дії органу державної виконавчої служби - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 11 липня 2013 року за вх.№2-244/13 у справі №5017/3573/2012

за позовом Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" ;

до відповідача Комінтернівської селищної ради Комінтернівського району Одеської області

скарга на дії Державної виконавчої служби

СуддяГуляк Г.І.

Представники:

Від скаржника: Косинська С.П. - за дорученням;

Від боржника : Горбань О.Ю. - за дорученням;

Від ДВС: Щеглова Є.В. - за дорученням;

СУТЬ СПОРУ: Рішенням господарського суду Одеської області від 6 лютого 2013 року позов Дочірнього підприємства „Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" було задоволено частково та стягнуто з Комінтернівської селищної ради Комінтернівського району Одеської області на користь Дочірнього підприємства „Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" 21868/двадцять одна тисяча вісімсот шістдесят вісім/ грн. 00 коп. основного боргу, 1869/одна тисяча вісімсот шістдесят дев'ять/ грн. 71 коп. інфляційних втрат, 1667/одна тисяча шістсот шістдесят сім/ грн. 96 коп. 3% річних, 1608/одна тисяча шістсот вісім/ грн. 81 коп. судового збору.

На виконання вказаного рішення господарський суд Одеської області видав наказ на примусове виконання від 19 лютого 2013 року.

11 липня 2013 року Дочірнє підприємство „Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" звернулося до господарського суду Одеської області зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області. В якій просить суд визнати незаконною та скасувати Постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській областівід 26.06.2013р. ВП №37584257 про повернення виконавчого документа стягувачеві та спонукати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області примусово виконати наказу господарського суду Одеської області від 19 лютого 2013 року за №5017/3573/2012.

Обґрунтовуючи свою скаргу посилається на те, що постановою від 26.06.2013р. ВП №37584257 «про повернення виконавчого документа стягувачеві», наказ господарського суду Одеської області від 19.02.2013р. №5017/3573/2012 було повернуто до ДП «Одеський облавтодор» на підставі п.9 ст.27 ЗУ «Про виконавче провадження». Скаржник не погоджується з прийнятою постановою вважає дії посадової особи відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Одеській області незаконними.

Згідно ч.2 ст.21 ЗУ «Про виконавче провадження», «на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими: 1) боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи; 2) сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті». Пунктом 3.5.3. Наказу Мінюсту від 02.04.2012р. №512/5 «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень», який є обов'язковим для виконання органами ДВС, встановлено, що «підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень ДВС України та регіональних органів ДВС визначається згідно зі статтею 21 Закону». Відповідно до п. 3.15. зазначеної «Інструкції з організації примусового виконання рішень», «повернення виконавчого документа стягувану здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному у статті 47 Закону. При цьому при поверненні виконавчого документа стягувачу необхідно враховувати, що підставою для повернення виконавчого документа згідно з пунктом 9 частини першої статті 47 Закону є встановлення безпосередньо у Законі заборони звертати стягнення на окреме майно чи кошти боржника». Тому посилання державного виконавця в оскаржуваній Постанові від 26.06.2013р. ВП №37584257 не на норми Закону, а на норми Постанови КМУ від 03.08.2011р. №845 «про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників», і відповідно, повернення виконавчого документу на підставі п.9 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження», є незаконним. Згідно п.7 Постанови КМУ від 03.08.2011р. №845, у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження».

Згідно ч.1, ч.4 ст.82 ЗУ «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду». «Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до ч.1 ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Таким чином скаржник вважає дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Одеській області Щеглової Є.В. щодо повернення виконавчого документа стягувачеві незаконними, Постанову від 26.06.2013р. ВП №37584257 винесеною із порушеннями чинного законодавства і незаконною.

Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області 22.07.13 року надав заперечення на скаргу та згідно якої викладені у скарзі обставини не визнає та зазначає наступне, на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області перебувало виконавче провадження з примусового виконання наказу № 5017/3573/2012, виданого 19.02.2013 Господарським судом Одеської області про стягнення з Комінтернівської селищної ради Комінтернівського району Одеської області на користь Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 21868 грн. основного боргу, 1869,71 грн. інфляційних витрат, 1667,96 грн., 3% річних, 1608,81 грн. судового збору. З метою виявлення коштів на рахунках боржника державним виконавцем надіслано запит до Управління державної казначейської служби України в Комінтернівському районі Одеської області. В ході проведення виконавчих дій, з метою повного, своєчасного виконання виконавчого документа державним виконавцем 13.06.2013 винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на всіх рахунках боржника та направлено для виконання УДКСУ в Комінтернівському районі. Відповідно до положень Бюджетного кодексу України державна установа (організація) відповідає своїми зобов'язаннями лише коштами за цільовими призначеннями та в межах бюджетних асигнувань, що є в її розпорядженні. Законом передбачено списання коштів виключно з рахунків боржника, за якими здійснюється, визначені у судовому рішенні, види виплат за відповідними КПКВ та КЕКВ. Списання з інших рахунків вважається нецільовим використанням бюджетних коштів. Згідно з положеннями статті 51 Бюджетного кодексу України розпорядники коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. У відповідності до положень статті 326 Цивільного кодексу України державними органами здійснюється управління майном, що знаходиться у державній власності. Тому державний орган не може відповідати майном, яке знаходиться у державній власності, крім грошових коштів, якщо інше не встановлено законодавством.

Також ДВС звертає увагу суду не те, що, єдиним майном боржника, на яке можливо звернути стягнення можуть бути кошти, що містяться на рахунках боржника. Частиною 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконується органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від ЗО січня 2013 р. № 45) рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до пункту 24 зазначеного Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку. Отже, в ході проведення виконавчих дій по вищевказаному виконавчому провадженню державним виконавцем накладено арешт на всі рахунки боржника та направлено до УДКСУ у Комінтернівському району Одеської області.

Згідно з листом Управління державної казначейської служби України у Комінтернівському районі Одеської області постанову про арешт коштів державного виконавця прийнято до виконання та накладено арешт на кошти на рахунках боржника, проте стягнення коштів державного та місцевого бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань згідно пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 р. зі змінами та доповненнями.

Відповідно до пункту 9 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалось або здійснено частково повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. Виконавче провадження завершено на підставі пункту 9 статті 47 Закону України про виконавче провадження» 26.06.2013, а виконавчий документ повернено стягувачу. Крім того, стягувачу роз'яснено право пред'явлення до виконання органів державної казначейської служби України згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45).

З матеріалів справи вбачається, що скаржник 9 серпня 2013 року звернувся до ДВС із заявою згідно якої просить прийняти до виконання наказ господарського суду Одеської області від 19 лютого 2013 року за №5017/35732/2012 та надано оригінал наказу.

Постановою від 13 серпня 2013 року було відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Одеської області від 19 лютого 2013 року, ВП 39360445.

Таким чином, з огляду на вищевикладені норми законодавства про виконавче провадження, суд дійшов висновку, що Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області діяв в межах свої повноважень, відповідно до норм чинного законодавства. Отже, викладені у скарзі на дії Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо незаконності прийняття постанови є необґрунтованими та безпідставними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги наданої Дочірнім підприємством „Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні скарги Дочірнього підприємства „Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області - відмовити.

Суддя Гуляк Г.І.