Рішення № 33016120, 15.08.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2013 р.Справа № 922/2232/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Металіст-Будметалконструкція", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Крим", смт.Октябрьське , Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція", м.Харків про стягнення 167577,00 гривень за участю представників:

позивача - Іваненка Є.В. (дов. б/н від 12 липня 2012 року),

відповідача-1 - не з"явився

відповідача-2 - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Металіст-Будметалконструкція", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваніка" (Відповідача-1) суми збитків у розмірі 167577,00 гривень. Заявлену вимогу обґрунтував неналежним виконанням Відповідачем-1 умов договору генерального підряду №615/02, укладеного між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акваніка" 04 грудня 2006 року. Також просив суд стягнути вищевказану суму збитків солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція" (Відповідача-2), оскільки між ним та Відповідачем-2 було укладено договір поруки від 02 січня 2013 року. Крім того, Позивач просив суд розподілити судові витрати, відповідно до норм чинного законодавства.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 червня 2013 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23 липня 2013 року.

23 липня 2013 року представник Позивача надав через канцелярію суду уточнення до позовної заяви (вх.№26856), в яких просив суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Крим" та Відповідача-2 грошові кошти в сумі 167577,00 гривень в якості відшкодування збитків. Судом було прийнято вказані уточнення до розгляду та продовжено подальший розгляд справи, з урахуванням прийнятих уточнень.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 липня 2013 року було продовжено строк розгляду спору по 15 серпня 2013 року включно, та відкладено розгляд справи на 12 серпня 2013 року.

08 серпня 2013 року від Відповідача-1 до канцелярії суду надійшов відзив (заперечення) за вх.№29124/13, в якому останній проти позову заперечував повністю, зазначав, що спірний акт був підписаний між ТОВ "Металіст-Будметалконструкція" та ТОВ "Аква Крим", а не з позивачем. Також, зазначив, що в нього відсутнє на балансовому рахунку спірне майно, оскільки немає договору про відповідальне зберігання, та належним чином оформленого акту приймання майна на відповідальне зберігання.

12 серпня 2013 року Позивач надав до суду за клопотанням (вх.№29414) документи, для долучення до справи, на підтвердження своєї правової позиції по справі.

12 серпня 2013 року Відповідач-1 надав до суду за заявою (вх.№29413) документи, для долучення до справи, на підтвердження своєї позиції по справі.

Усі надані сторонами документи судом було досліджено та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 серпня 2013 року розгляд справи було відкладено на 15 серпня 2013 року.

14 серпня 2013 року від Відповідача-1 до суду надійшла телеграма про те, що додаткові заперечення на позов направлені до суду факсом та поштою.

14 серпня 2013 року від Відповідача-1 до суду факсом надійшли додаткові заперечення, в яких він зазначає, що Позивач не надав доказів правонаступництва від ТОВ «Металіст-будметалконструкція» до ПрАТ «Металіст-будметалконструкція», 05 травня 2013 року частина матеріалів, перелічена у спірному акті була передана Позивачу, вказує, що більша частина матеріалів була куплена раніше у Позивача по актам виконаних робіт, згідно договору генерального підряду №615/02, укладеного між Позивачем та Відповідачем-1, вказує, що Позивач не здійснив необхідних дій для вивезення спірних матеріалів, заперечує проти договору поруки, укладеного між Позивачем та Відповідачем-2.

15 серпня 2013 року Позивач надав письмові пояснення, з доданими до нього документами щодо заперечень Відповідача-1.

Представник Позивача у відкритому судовому засіданні 15 серпня 2013 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач-1 у відкрите судове засідання свого представника не направив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач-2 у відкрите судове засідання свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, у порядку передбаченому ст.75 ГПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Між Позивачем та Відповідачем-1 21 жовтня 2008 року підписаний акт (без зазначення номеру) приймання-передачі майна на відповідальне зберігання, скріплений підписами керівників та печатками АТ «Металіст-будметалконструкція» та ТОВ «Акваніка».

Згідно зі ст.11 ЦК, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші юридичні факти.

Отже, у відповідності до ст.937 ЦК України, підписання вказаного акту свідчить про укладення між сторонами договору зберігання, відповідно до якого одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. При цьому строк зберігання сторонами визначений не був, а строк виконання зобов'язання з повернення прийнятих на зберігання речей наступає з моменту пред'явлення відповідної вимоги.

05 травня 2010 року за актом приймання-передачі майна з відповідального зберігання, підписаного між Позивачем та Відповідачем-1, останній здійснив повернення частини майна, переданого на зберігання. 27 липня 2010 року за актом повернення сандвіч-панелей, які знаходяться на відповідальному зберіганні ТОВ «Акваніка», згідно з актом приймання-передачі майна на відповідальне зберігання від 21 жовтня 2008 року, Відповідач-1 здійснив повернення ще однієї частини переданого на зберігання майна.

Відповідачем-1 не надано суду доказів повернення речей, зазначених в позовній заяві, а саме гідроізоляційних сумішей CERESIT CR 65 (123 мішки), клейових сумішей CERESIT CM 11 (67 мішків), шпаклівки фасадної фінішної SCANMIX S WHITE (32 мішки), ґрунтовки CERESIT CT 17 (5 повних каністр), плитки облицювальної «Атем» 20х30 (272,4 м. кв.), муфт трубопроводу каналізаційного 315 мм. (4 шт.), каналізаційних відводів 45% (2 шт.), трубопроводу каналізаційного (6 м.), відбійників для воріт завантаження-розвантаження (12 комплектів), світлових (газовипускних) ліхтарів (2 шт.), пультів керування світловими (газовипускними) ліхтарями (10 шт.), труб управління відкриття-закриття світлових ліхтарів (2 бухти).

Судом встановлено, що в тексті акту приймання-передачі майна на відповідальне зберігання неправильно зазначене найменування Позивача, а саме замість «АО «Металлист-стройметаллконструкция» зазначено «ООО «Металлист».

Однак, доводи Відповідача-1 про те, що останній не приймав на зберігання речі від Позивача АТ «Металіст-БМК», спростовуються сукупністю наявних в матеріалах справи доказів, а саме актом від 27 липня 2011 року, відповідно до якого Відповідач-1 здійснив повернення Позивачеві частини речей, раніше переданих на зберігання за спірним актом приймання передачі від 21 жовтня 2008 року, даними звітності позивача за формою № 1дф за четвертий квартал 2008 року, відповідно до якої особи, які здійснили підписання акту приймання-передачі від 21 жовтня 2008 року, є працівниками Позивача. Крім того, між Позивачем та Відповідачем-1 існує договір генерального підряду на будівництво №615/02 від 04 грудня 2006 року, з якого вбачається, що Позивач є генпідрядником, а Відповідач-1 - замовником. Зі спірного акту приймання-передачі від 21 жовтня 2008 року «ООО «Металлист» вбачається, що майно приймається на зберігання від генпідрядника, у зв'язку із здаванням об'єкту будівництва та перепідпорядкування охорони.

Вищевикладене в сукупності дає суду підстави вважати, що спірний акт приймання-передачі майна на відповідальне зберігання від 21 жовтня 2008 року був укладений саме між Позивачем та Відповідачем-1.

На час звернення до суду, найменування Позивача змінене з АТ «Металіст-будметалконструкція» на ПрАТ «Металіст-будметалконструкція», що підтверджується копією статуту ПрАТ «Металіст-будметалкострукція», наданого до матеріалів справи. Також змінилося і найменування ТОВ «Акваніка» на ТОВ «Аква Крим», що знайшло своє підтвердження в поясненнях представника Відповідача-1 в судовому засіданні та відображене у витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14 серпня 2013 року (запис № 1271050013000615 від 16 грудня 2011 року), копія якого міститься в матеріалах справи.

У відповідності до ч.2 ст.530 Цивільного Кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

02 листопада 2012 року Позивач пред'явив до Відповідача-1 вимогу про повернення із зберігання речей, згідно з актом приймання передачі від 21 жовтня 2008 року. Вказана вимога вручена Відповідачеві-1 12 листопада 2012 року.

Сторонами не подано суду доказів надання Позивачеві відповіді ані щодо задоволення вказаної вимоги, ані щодо її відхилення, а так само доказів повернення речей із зберігання.

18 грудня 2012 року Позивачем пред'явлено Відповідачеві-1 вимогу про відшкодування збитків, завданих втратою речей, переданих на зберігання, у сумі 167577,00 гривень. Вказана вимога вручена Відповідачеві-1 26 грудня 2012 року. Докази надання відповіді на вказану вимогу, а так само і докази сплати на користь Позивача суми, зазначеної у вимозі, в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до положень ст.ст.950, 951 Цивільного Кодексу України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

В судовому засіданні представник Відповідача-1 надав пояснення, що вказані у акті приймання-передачі від 21 жовтня 2008 року речі, у Відповідача-1 відсутні. Крім того, представник Відповідача-1 зазначив, що вказані речі використані в ході будівництва, згідно з договором генерального підряду №615/02 від 04 грудня 2006 року. Суд критично ставиться до доводів Відповідача-1 про фактичне використання зазначених в акті речей в ході будівництва за вищезазначеним договором, оскільки з наданих Відповідачем-1 довідок форми КБ-3 до акту приймання-передачі будівельних робіт, актів приймання - передачі будівельних робіт форми КБ-2в вбачаться, що будівельні роботи мали місце в вересні 2007 року та серпні 2008 року, в той час як спірний акт приймання-передачі був підписаний лише 21 жовтня 2008 року, - тобто після здавання-приймання будівельних робіт, що виключає можливість використання переданого на зберігання майна в ході будівельних робіт.

Отже, з комплексного аналізу усіх зібраних доказів та пояснень представників сторін суд доходить до висновку, що Відповідач-1 не має в наявності переданих на зберігання речей.

У відповідності до ст.173 ГК України, - "Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку".

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, "суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться".

Статтею 179 ГК України встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених законодавством України.

Крім цього, відповідно до ч.3 ст.147 ГК України, - збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.224 ГК України, передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Аналогічна норма міститься у ст.623 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.224 ГК України, під збитками розуміються витрати зроблені управленою стороною.

Згідно зі ст.225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Частина 1 статті 22 ЦК України передбачає, - що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.2 цієї статті збитками є:

1) Витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 3 зазначеної статті передбачено - збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Стаття 611 ЦК України закріплює, що при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до статей 949, 951 ЦК України, на зберігача покладається обов'язок зберегти та повернути річ, яка передавалась на зберігання, а в разі неможливості - сплатити її вартість.

Вартість переданого на зберігання майна визначається як прямі збитки - витрати, понесені Позивачем на придбання зазначених речей, та підтверджується видатковими накладними, виписками з банківського рахунку Позивача, вантажною митною декларацією, інвойсами, наданими до матеріалів справи. Перевіривши розрахунки Позивача, судом встановлено, що вартість переданих на зберігання речей і не повернутих Позивачеві, становить 154 322,40 гривень, та підтверджується матеріалами справи. При цьому, вартість речей іноземного походження у гривневому еквіваленті визначена, виходячи з курсу євро до гривні, ставок митного збору та податку на додану вартість, зазначених у вантажній митній декларації №446813 та відповідних інвойсах, - тобто витрат, які були безпосередньо понесені Позивачем на придбання вказаних речей.

Згідно зі ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: (а) протиправної поведінки, (б) збитків, (в) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Як було зазначено вище, за ст.22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що до Відповідача-1 застосовується така міра відповідальності, як стягнення збитків, оскільки в наявності є усі елементи складу цивільного правопорушення: є протиправна поведінка - порушення вимог цивільного законодавства, неналежне виконання своїх обов"язків, тобто втрата переданого на зберігання майна, є вина - необережне поводження з чужим майном, яке призвело до його втрати, оскільки він ніс тягар зберігання, а спірне майно, за його ж поясненнями, навіть не було поставлено на баланс підприємства, є причинний зв'язок - втрата переданого на зберігання майна завдала матеріальної шкоди позивачу.

Посилання Відповідача-1 на те, що спірний акт було укладено не з Позивачем, а з Відповідачем-2 є безпідставним, оскільки Відповідача-2 не існувало на момент складання цього ату.

Таким чином, у зв'язку з протиправною поведінкою Відповідача-1 Позивач поніс збитки в розмірі 154 322, 40 гривень, що підтверджується матеріалами справи.

Суд відмовляє в задоволенні частини позову в сумі 13254,60 гривень, оскільки вказане не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Також, не підлягають задоволенню і вимоги Позивача про солідарне стягнення 167577,00 гривень з Відповідача-2 - ТОВ «Металіст-будметалконструкція», який у відповідності до п.1.1, п.1.2 договору поруки від 02 січня 2013 року поручився перед Позивачем за належне виконання ТОВ «Аква Крим» усіх умов договору Генерального підряду на будівництво №615/02 від 04 грудня 2006 року та зобов'язань, які виникли з Акту приймання-передачі майна на відповідальне зберігання від 21 жовтня 2008 року, в тому числі і з відшкодування збитків, оскільки Відповідач-2 поручився лише за 5000,00 гривень.

Так, у відповідності до ст.553-554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі ст.543 ЦК України, в разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників), кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Суд встановив, що Відповідач-1 не виконав свої зобов'язання перед Позивачем, завдавши своєю протиправною поведінкою Позивачу збитків на суму 154322,40 гривень.

Таким чином, суд визнав позовні вимоги Позивача в частині солідарного стягнення 5000,00 гривень з Відповідача-2 ТОВ «Металіст-БМК» та з Відповідача-1 обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача-1 та Позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, суд, керуючись ст.ст.22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

В позові Приватного акціонерного товариства "Металіст-Будметалконструкція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Крим" відмовити частково.

В позові Приватного акціонерного товариства "Металіст-Будметалконструкція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція" відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Крим" (34739824, адреса: 97060, АРК, Красногвардійський р-н, смт. Октябрське, вул.Маяковського, 34, п/р26009060686000 АКИБ "Укрсиббанк" м.Харків) на користь Приватного акціонерного товариства "Металіст-Будметалконструкція" (код 30653953, адреса: 61007, м.Харків, вул.Свистуна,11, р/р №2600800077515 ПАТ "Укрсоцбанк" м.Харків МОФ 300023) 149322,40 гривень збитків, 1455,41 гривень судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Крим" (34739824, адреса: 97060, АРК, Красногвардійський р-н, смт. Октябрське, вул.Маяковського, 34, п/р26009060686000 АКИБ "Укрсиббанк" м.Харків ) на користь держбюджету 1631,04 гривень судового збору.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Крим" (34739824, адреса: 97060, АРК, Красногвардійський р-н, смт.Октябрське, вул.Маяковського, 34, п/р26009060686000 АКИБ "Укрсиббанк" м.Харків) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція" (код 37191082, адреса: 61007, м.Харків, вул.Свистуна,11, р/р№26008034401980 Філія Слобожанське ПАТ "Банк фінанси та кредит" МФО 350697) на користь Приватного акціонерного товариства "Металіст-Будметалконструкція" (код 30653953, адреса: 61007, м.Харків, вул.Свистуна,11, р/р №2600101300563 ХФ "Укрпомбанк" м.Харків) 5000,00 гривень збитків.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.08.2013 р.

Суддя Аріт К.В.

справа №922/2232/13