Рішення № 33016123, 15.08.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2013 р.Справа № 922/2795/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Невзгляд Н.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків про стягнення 27824,75 грн. за участю представників:

позивача - Пасмурова І.О., за довіреністю № 6396 від 04.12.2009р.;

відповідача - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - ФОП ОСОБА_1, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 27824,75 грн. заборгованості, з яких 9996,00 грн. - сума заборгованості за кредитом, 15147,87 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2680,88 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, що утворилася на підставі неналежного виконання кредитного договору від 20.02.2008р. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 15.08.2013 року позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання не з`явився, уповноваженого представника до суду не направив. Про причини своєї неявки та неявки уповноваженого представника суд не повідомив. Вимоги ухвали суду від 08.07.2013г. не виконав. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвала суду від 08.07.2013р., направлена на адресу відповідача, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулась на адресу суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Приймаючи до уваги принцип змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонами створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд установив наступне.

06.01.2012р. між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (позивач по справі) та ФОП ОСОБА_1 (відповідач по справі) було укладено договір банківського обслуговування рахунку №HA2VNQ, згідно якого позивач відкрив відповідачу поточний рахунок у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов цього Договору.

20 лютого 2008 року до договору №HA2VNQ від 28.11.2007р. було укладено додаток № 7 (Кредитний договір), згідно з яким відповідач отримав кредитний ліміт у розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, дебіторської заборгованості, сплати відсотків та винагороди в обговорені цим додатком до Договору терміни.

Згідно з п. 1.4. Кредитного договору овердрафтове кредитування Клієнта здійснюється Банком у межах ліміту і терміну, установлених згідно з п. 1.3. цього додатка до Договору, з періодом безперервного користування кредитом не більше 30 днів.

У відповідності до п. 1.5. Кредитного договору Клієнт сплачує відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п.п. 3.1., 3.2., 3.3. цього додатку до Договору.

Клієнт здійснює погашення кредиту, отриманого в межах установленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, установленого п. 1.4. цього додатку до Договору (п. 1.6.).

Так, у відповідності до п. 3.1. Кредитного договору за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на картковому рахунку Клієнта після закриття банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений у розділі 4 цього додатка до Договору.

Відповідно до п. 3.2. згідно з положеннями ст. 212 Цивільного кодексу України у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань з погашення кредиту, передбаченого цим додатком до Договору, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу "16-30 днів" від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно з п. 3.3. сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з п.п. 3.1., 3.2. цього додатку до Договору, здійснюється в порядку, визначеному п. 1.11., 2.3. цього додатку до Договору. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими.

У відповідності до п. 5.1. Кредитного договору сторони встановили, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань: зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 1.5., 1.9., 1.12.1., 3.1., 3.2., 3.3. цього додатку до Договору, термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених п.п. 1.3., 1.4., 1.5., 1.7., 1.8., 1.9., 1.12.2., 1.12.4. цього додатку до Договору, винагороди, передбаченої п.п. 1.10., 3.4., 3.5., 3.6. Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.

Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 10000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прострочив виконання своїх зобов'язань за даним договором, у зв'язку із чим у нього перед позивачем виникла заборгованість.

04 березня 2013р. позивач звертався до відповідача з претензією за вих. № 80214НАЕ5Щ271, в якій повідомив про наявність заборгованості перед позивачем.

За розрахунком позивача загальна заборгованість відповідача за Кредитним договором (додаток № 7 від 20.02.2008р.) станом на 25.03.2013 року складає 27824,75 грн., у тому числі: сума кредиту - 9996,00 грн.; сума процентів - 15147,87 грн.; сума пені - 2680,88 грн.

Виписка, що підтверджує відповідний рух коштів по рахунку відповідача та розрахунок заборгованості надані позивачем - т. І, а.с. 36-38.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Частина 1 ст. 1054 Цивільного Кодексу України зазначає, що за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 1 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штраф, пеня).

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Всупереч вимог ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) відповідач доказів на спростування викладених у позові обставин не надав. У зв'язку з цим суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720,50 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549-552, 610, 611, 625, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України , ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61162, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" ( 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; поштова адреса: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, код 14360570) суму заборгованості за договором від 20.02.2008р в розмірі 27824,75 грн . (9996,00 грн. - заборгованість за кредитом; 15147,87 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2680,88 грн. - пеня) та 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.08.2013 р.

Суддя Бринцев О.В.

/Справа №922/2795/13/