Ухвала суду № 33010347, 15.08.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/10/13 Головуючий у І інстанції ОберемкоПровадження № 11/780/741/13 Доповідач у 2 інстанції ЗімінаКатегорія 34 15.08.2013

УХВАЛА

Іменем України

15 серпня 2013 року м. Київ.

Колегія суддів судової палати з розгляду

кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Авраменка М.Г.

суддів Зіміної В.Б., Матюшка М.П.

з участю: прокурора Скрипки І.М.

засудженого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцію засудженого ОСОБА_2 на вирок Макарівського районного суду Київської області від 3 червня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

Вироком Макарівського районного суду Київської області від 3 червня 2013 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, працюючого водієм ПрАТ «Комплекс-П», неодруженого, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засуджено за ч.3 ст. 286 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки;

до строку покарання засудженому ОСОБА_2 зараховано попереднє ув'язнення з 22.10.2011 року по 13.02.2012 рік;

строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахується з часу вступу вироку в законну силу;

запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишили попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання;

вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.

Згідно із вироком, злочин засудженим був вчинений за наступних обставин.

21.10.2011 року близько 15 год. 50 хв. ОСОБА_2, перебуваючи в станні алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки «Lanos D4LM500», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись на 40км + 400м автодороги Київ-Чоп, що на території Макарівського району Київської області, під час здійснення маневру повороту ліворуч зі смуги для руху в напрямку м. Чоп на другорядну дорогу в напрямку с. Северинівка через смугу для руху в напрямку м. Київ, діючи необережно в порушення вимог п.п. 2.9 «а», 10.1, 16.13 ПДР, невірно оцінив дорожню обстановку, проявив неуважність та злочинну безпечність, не надав переваги зустрічному транспортному засобу, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки «TATRA», реєстраційний номер 20-972 КА, під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався в правій смузі для руху в напрямку м. Києва.

Внаслідок ДТП пасажири автомобіля марки «Lanos D4LM500», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень загинули на місці пригоди, ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень загинув в ЦРЛ Макарівського району, а ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 10/103 від 18.11.2011 року при судово-медичній експертизі трупа, смерть ОСОБА_5 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми у вигляді множинних відкритих переломів кісток склепіння і основи черепа з масивними крововиливами під оболонки і в шлуночки головного мозку. Пошкодження завданні тупими предметами і могли виникнути при дорожньо-транспортній пригоді, внаслідок дії частин і деталей салону легкового автомобіля. Давність виникнення пошкоджень може відповідати терміну пригоди. Тілесні ушкодження у ОСОБА_5, знаходяться в причинному зв'язку з настанням її смерті.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 11/104 від 18.11.2011 року при судово-медичній експертизі трупа, смерть ОСОБА_4 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми у вигляді множинних відкритих переломів кісток склепіння і основи черепа з масивними крововиливами під оболонки і в шлуночки головного мозку. Пошкодження завданні тупими предметами і могли виникнути при дорожньо-транспортній пригоді, внаслідок дії частин і деталей салону автомобіля. Давність виникнення пошкоджень може відповідати терміну пригоди. Тілесні ушкодження у ОСОБА_4 знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням її смерті.

Згідно висновку судово-медичної експертизи№12/111 від 12.11.2011 року при судово-медичній експертизі трупа, смерть ОСОБА_6 настала внаслідок закритої травми грудної клітки у вигляді 4 множинних двобічних переломів ребер, в кількості 24, з явищами забою і набряку легень, на фоні напрямку головного мозку, нерівномірного кровонаповнення внутрішніх органів. Пошкодження завданні тупими предметами і могли виникнути при дорожньо-транспортній пригоді від дії деталей частин салону легкового автомобіля. Смерть ОСОБА_6 настала в Макарівській ЦРЛ ІНФОРМАЦІЯ_5 року. Давність виникнення пошкоджень може відповідати терміну пригоди.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 216/Е від 22.11.2011 року відповідно до представленої документації у ОСОБА_7 мали місце тілесні ушкодження, які утворились від дії тупого(их) предмету(ів) та можуть відповідати строку та обставинам вказаним у постанові і відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б» і «д», 2.9 «а», 101, 16.13 ПДР України. які знаходяться в прямому причинному зв'язку з даною ДТП та призвели до настання вище вказаних тяжких наслідків.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 зазначає, що з вироком суду першої інстанції частково не погоджується, оскільки вважає, що призначене покарання за своїм розміром не відповідає особі засудженого, тому є несправедливим внаслідок суворості. Суд правильно встановив фактичні обставини злочину й обґрунтовано визнав його винним у інкримінованому йому злочинні, але призначаючи покарання допустив помилки і призначив занадто суворий вид покарання.

На думку апелянта, судом не було надано оцінки обставинам, які пом'якшують покарання та даним про особу засудженого, а саме його позитивній поведінці, як до вчинення злочину, так і в період перебування на волі, те, що він працює, думку трудового колективу, які як і потерпілі просили суд не позбавляти його волі, часткове відшкодування потерпілим шкоди, завданої злочином, а тому при обранні міри покарання зазначенні обставини належним чином не враховано, внаслідок чого суд прийшов до безпідставного висновку про необхідність призначення покарання у вигляді позбавлення волі без застосування ст. ст. 69, 75 КК України.

В зв'язку з цим, засуджений просить вирок Макарівського районного суду Киїівської області від 03.06.2013 року щодо нього змінити та пом'якшити призначене йому покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:

засудженого, який свою апеляцію підтримав, підтвердив її доводи та просив задовольнити;

прокурора, яка заперечувала проти апеляції засудженого та просила залишити її без задоволення;

перевіривши матеріали справи, вислухавши учасників судового розгляду в дебатах та засудженого з останнім словом, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 323 КПК України (в редакції 1960р.) суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вирок суду першої інстанції в частині фактичних обставин справи, доведеності вини ОСОБА_2 та кваліфікація його дій, учасниками судового розгляду не оспорюється.

Суд, розглянувши справу, прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини та правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч.3 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть трьох осіб, а одній особі - тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Належним чином дослідивши зібрані у справі докази, давши їм належну оцінку та врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, пом'якшуючі покарання обставини, а саме, щире каяття, сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні малолітньої дитини, обставину, що обтяжує відповідальність - вчинення злочину засудженим в стані алкогольного сп'яніння та приймаючи до уваги те, що злочин вчинений з необережності, засуджений на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, думку потерпілих, які просили не позбавляти волі засудженого, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування до засудженого ОСОБА_2 покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки, що відповідає мінімальній санкції ч.3 ст. 286 КК України і буде відповідати визначеній у ст. 50 КК України меті покарання.

На думку колегії суддів указаний строк призначеного ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, а вирок в цій частині належним чином мотивований.

Доводи апеляції засудженого про необхідність зменшення строку відбування покарання не ґрунтуються на матеріалах справи та не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляції, оскільки засуджений ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинив тяжкий злочин, внаслідок якого загинуло троє осіб, одній особі завданні тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, а призначене покарання відповідає мінімальній санкції ч.3 ст. 286 КК України.

Вирок Макарівського районного суду Київської області від 3 червня 2013 року щодо ОСОБА_2 відповідає вимогам закону, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, у зв'язку із чим, залишає цей вирок без змін, а апеляцію засудженого - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України (1960 року) колегія суддів;-

у х в а л и л а :

Апеляцію засудженого - залишити без задоволення.

Вирок Макарівського районного суду Київської області від 3 червня 2013 року щодо ОСОБА_2 - залишити без змін.

СУДДІ

Авраменко М.Г. Зіміна В.Б. Матюшко М.П.