Постанова № 33009707, 08.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 року Справа № 910/4474/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЗаріцької А.О.,суддівБілошкап О.В., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби у м. Києвіна ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 21 червня 2013 рокуу справі господарського суду№ 910/4474/13 міста Києваза заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "МІД ПРОПЕРТІЗ"провизнання банкрутомліквідаторБабіч О.І., за участю представників:

ТОВ "МІД ПРОПЕРТІЗ" Масюк О.В.,

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду міста Києва від 8 квітня 2013 року (суддя: Мандичев Д.В.) ТОВ "МІД ПРОПЕРТІЗ" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора боржника та зобов'язано його вчинити певні дії.

18 червня 2013 року ДПІ у Подільському районі м. Києва звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, одночасно надавши клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови господарського суду міста Києва від 8 квітня 2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21 червня 2013 року (колегія суддів: Разіна Т.І. - головуючий, Гарник Л.Л., Сотніков С.В.) відмовлено у задоволенні клопотання ДПІ у Подільському районі м. Києва про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови господарського суду міста Києва від 8 квітня 2013 року, апеляційну скаргу повернуто заявникові на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

ДПІ у Подільському районі м. Києва звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21 червня 2013 року скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, ст. ст. 33, 34 53 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

За приписами ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульовано статтею 53 ГПК України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Таким, чином, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити обґрунтований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

ДПІ в обґрунтування клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на постанову господарського суду міста Києва від 8 квітня 2013 року посилаласяч, зокрема, на те, що нею не було отримано копії оскаржуваної постанови, а лише 18 квітня 2013 року їй стало відомо про визнання боржника ТОВ "МІД ПРОПЕРТІЗ" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи ДПІ в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, послався на п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України зазначивши, що у заявника не існувало жодних об'єктивно непереборних обставин, що не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення такої процесуальної дії, як звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки ДПІ взагалі не зазначено таких підстав, не надано доказів існування поважних причин неподання у встановлені процесуальні строки апеляційної скарги, не наведено жодної з поважних причин неможливості подання апеляційної скарги в передбачені законом строки.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку та правомірно відхилив клопотання ДПІ про поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки заявником не наведено поважних причин, які перешкоджали своєчасному оскарженню постанови місцевого господарського суду у розумінні ст. 53 ГПК України.

Посилання заявника касаційної скарги на порушення норм процесуального права при винесенні ухвали Київського апеляційного господарського суду від 21 червня 2013 року не знайшли свого підтвердження, тому підстав для скасування зазначеного судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21 червня 2013 року у справі № 910/4474/13 залишити без змін.

Головуючий А. Заріцька

Судді О. Білошкап

В. Поліщук