Постанова № 33009472, 13.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року Справа № 5017/3280/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівВасищака І.М., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області, подану в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Одеській областіна постанову від 27.06.2013 року Одеського апеляційного господарського суду у справі№5017/3280/2012 господарського суду Одеської областіза позовомБіляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі: Державної інспекції сільського господарства в Одеській областідоБіляївської районної державної адміністрації; ТОВ "Провінція"провизнання недійсним розпоряджень, договору оренди земельної ділянки та зобов'язання звільнити земельну ділянкуза участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача 1: не з'явився;

відповідача 2: не з'явився;

Генеральної прокуратури України: про-ра відділу Томчук М.О., посв. №000606, дійсне до 01.08.2017;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.04.2013 (судді Т. Д'яченко, І. Меденцев, О. Цісельський) позов задоволено, визнано недійсним розпорядження Біляївської районної державної адміністрації від 24.10.2006р. №1623/2006; визнано недійсним розпорядження Біляївської районної державної адміністрації від 04.06.2007 №717/2007; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 27.06.2007р., укладений між Біляївською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Провінція"; зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Провінція" звільнити земельну ділянку, що була передана на підставі договору оренди земельної ділянки від 27.06.2007р.; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Провінція" в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 2294 /дві тисячі двісті дев'яносто чотири/ грн.; стягнуто з Біляївської районної державної адміністрації в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 2294 /дві тисячі двісті дев'яносто чотири/ грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.06.2013 (судді Т. Величко, Л. Бойко, С. Таран) рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2013 скасовано, прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державної інспекції сільського господарства в Одеській області на користь ТОВ "Провінція" - 1200 грн. - судового збору за апеляційне провадження.

Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою, заступник прокурора Одеської області звернувся із касаційною скаргою в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.06.2013, а рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2013 залишити без змін. Вважає, що апеляційним судом порушено приписи ч. 2 ст. 124 Конституції України, ст.ст.5,6 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ч. 2 ст. 1 ГПК України. Зауважує, що оскаржувана постанова винесена без врахування роз'яснень, викладених у п.п.1,4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення".

До Вищого господарського суду України надійшов відзив ТОВ "Провінція", - відповідача 2, в якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Апеляційним судом встановлено наступне.

24.10.2006р. за №1623/2006 Біляївською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження, яким затверджено акт вибору земельної ділянки площею 5,5 га ріллі ТОВ "Провінція" для розробки Біляївського родовища пісків та пісчано-галечних порід (південна частина блоку №7) на території Біляївської міської ради та надано дозвіл на розробку проекту відведення вищевказаної земельної ділянки ТОВ "Провінція".

Розпорядженням за №717/2007 від 04.06.2007р. Біляївської РДА затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 8 років ТОВ "Провінція" для розробки Біляївського родовища пісків та піщано-галечних порід (південна частина блоку №7) на території Біляївської міської ради, розроблений Одеською філією інституту "Укрдіпросад", передано в довгострокову оренду терміном на 8 років ТОВ "Провінція" для розробки Біляївського родовища пісків та піщано-галечних порід земельну ділянку площею 5,500 га ріллі із земель запасу сільськогосподарського призначення Біляївської міської ради (за межами населених пунктів).

ТОВ "Провінція" має спеціальний дозвіл на користування надрами реєстраційний №3480 від 28.10.2004р. Об'єкт надрокористування - Біляївське родовище (південна частина блоку №7), пісок, піщано-галечних порід. Термін дії спеціального дозволу - 10 років.

27.06.2007 р. між Біляївською РДА (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Провінція" (Орендар) було укладено Договір оренди землі, за яким в строкове платне користування було передано земельну ділянку сільськогосподарського призначення - землі запасу сільськогосподарського призначення Біляївської міської ради, яка знаходиться за адресою: Біляївська міська рада (за межами населеного пункту), на схилах балки Курудурової, на відстані 6,0 км на північний захід від околиці м. Біляївка на підставі розпорядження Біляївської районної державної адміністрації від 04.06.2007р. №717/2007.

Земельна ділянка передана в оренду для розробки Біляївського родовища пісків та піщано-галечних порід (південна частина блоку №7).

Строк дії договору - на 8 років.

Звертаючись з позовними вимогами про визнання недійсними розпоряджень Біляївської РДА та договору оренди землі Біляївський міжрайонний прокурор послався на те, що передача земельної ділянки в оренду була проведена у порушення вимог земельного законодавства (ст. ст. 122,123 ЗК України) та не відноситься до компетенції Біляївської РДА, оскільки розпорядження цією земельної ділянкою для розробки Біляївського родовища пісків та піщано-галечних порід віднесено виключно до компетенції обласної державної адміністрації.

При цьому, прокурор з посиланнями на ст. ст. 5, 6 ЗУ „Про державний контроль за використанням та охороною земель", п. 3,6 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, визнав останню органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах і обов'язок представництва якого встановлено прокурором при зверненні з даним позовом.

Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 459/2011 визначені повноваження та завдання Держінспекції сільського господарства та передбачено, що основними завданнями Держсільгоспінспекції України, відповідно до п. 3 даного Положення, є: реалізація державної політики у сферах здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі та внесення на розгляд Міністра пропозицій щодо формування державної політики у зазначених сферах.

Держсільгоспінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи - державні інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах (пункт 6 Положення).

Відповідно до Положення про Державну інспекцію сільського господарства в Одеській області (із змінами), основними завданнями Держсількоспінспекції є реалізація повноважень Державної інспекції сільського господарства України в межах Одеської області.

Права Держсільгоспінспекції та її посадових осіб викладені у пункті 6 Положення та повністю кореспондуються з пунктом 5 Положення про Держсільгоспінспекцію України, зокрема, щодо прав: отримувати в установленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності документи, матеріали та іншу інформацію, необхідну для виконання покладених на Держсільгоспінспекцію України завдань; звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився, передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину.

Застосовуючи до спірних правовідносин норми ст.ст. 1,2 ГПК України та Положення про Державну інспекцію сільського господарства в Одеській області, апеляційний суд дійшов висновку про те, що у Державної інспекції сільського господарства в Одеській області відсутні повноваження для звернення до суду з позовом про визнання недійсним та скасування розпорядження органу державної виконавчої влади та укладеної відповідно до цього розпорядження угоди з мотивів порушення земельного законодавства. Судом зауважено, що прокурором невірно визначено орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Державна інспекція сільського господарства в Одеській області, оскільки правовим обґрунтуванням позовних вимог є порушення ст. 122 ЗК України - розпорядження земельними ділянками для розробки Біляївського родовища пісків та піщано-галечних порід віднесено до виключної компетенції обласної державної адміністрації.

З огляду на встановлені апеляційним судом обставини справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Приписами ст. 152 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. При цьому, частиною другою цієї норми встановлено, що, у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно зі ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, державних чи інших органів які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.

Тобто, право на звернення до господарського суду повинно бути прямо передбачено законодавчими актами України.

Апеляційним судом встановлено, що в даному випадку у Державної інспекції сільського господарства в Одеській області відсутні повноваження для звернення до суду з позовом про визнання недійсним та скасування розпорядження органу державної виконавчої влади та укладеної відповідно до цього розпорядження угоди з мотивів порушення земельного законодавства.

Статтею 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом або в інтересах якої звернувся відповідний орган (у т.ч. орган прокуратури), відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).

Крім того, листом ВГС України від 11.06.2012р. №01-06/805/2012 "Про деякі питання практики розгляду справ зі спорів, пов'язаних із здійсненням державного контролю за використанням і охороною земель", роз'яснено, що з огляду на приписи ст. 1 ГПК України, у разі звернення такого державного органу з відповідним позовом, необхідно з'ясувати наявність у нього передбаченого законодавчим актом, тобто законом, повноваження на подання позову до суду. Якщо позов подано державним органом за відсутності передбачених законом повноважень, господарський суд повинен з цієї підстави відмовити державному органу в позові.

Місцевий господарський суд визнав порушеним право держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Одеській області із посиланням на п.п. 3,5 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, які не містять повноважень вказаної інспекції на звернення до господарського суду з позовом про визнання недійсними розпоряджень органу державної виконавчої влади та укладеної відповідно до такого розпорядження угоди з мотивів порушення земельного законодавства.

Апеляційний суд, спростовуючи вищевикладений висновок місцевого суду, встановив, що права позивача не порушені, а законом Державній інспекції сільського господарства в Одеській області не надано право для звернення до суду з позовом про визнання недійсними актів місцевих органів та договорів господарюючих суб'єктів. Відтак, апеляційний суд обґрунтовано скасував рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2013 та прийняв нове, яким в задоволенні позову відмовлено.

Доводи прокурора про те, що апеляційним судом порушено приписи ч. 2 ст. 1 ГПК України колегія суддів відхиляє з мотивів викладених вище.

Безпідставними є доводи прокурора про порушення апеляційним судом ч. 2 ст. 124 Конституції України, якою визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, оскільки реалізація цього принципу ґрунтується на дотриманні судами вимог процесуального законодавства щодо складу осіб, що можуть звернутися до суду за захистом своїх прав.

Колегія суддів залишає поза увагою доводи скаржника про порушення апеляційним судом ст.ст.5,6 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель", оскільки цими статтями визначено повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. При цьому, вказані статті не наділяють цей орган правом звертатися до суду із позовом про захист прав землевласників та землекористувачів. Отже, оскаржувана постанова прийнята з врахуванням положень ст.ст.5,6 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Додатково, колегія суддів зазначає, що розділом ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 №5245-VI розмежовано землі державної та комунальної власності та визначено компетенцію органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження цими землями. Таким чином, прокурор не позбавлений права звернутися до суду в інтересах органу, наділеного повноваженнями розпоряджатися землями державної власності, за умови, що Біляївська РДА перевищила повноваження, приймаючи оскаржуване розпорядження.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що справа розглянута відповідно встановленим обставинам справи з правильним застосуванням до них норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115 , 1117 , 1119 , 11111 ГПК України ,? Вищий господарський суд України, ?

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області, подану в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Одеській області ? залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.06.2013 у справі №5017/3280/2012 - залишити без змін.

Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:І. Васищак В. Цвігун