Вирок № 33006690, 16.08.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 1/760/300/13

Справа № 2609/17329/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2013 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Агафонова С.А.,

при секретарі судового засідання Паламарчук І.О.

за участі:

прокурорів: Петрової І.В., Денисюка М.П. захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого:

05.09.2000 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст. 142 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців;

22.12.2008 року Хмельницьким міським судом за ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, ст. 309 ч. 1, ст. 70 ч. 1, ст. 70 ч. 4 КК України до позбавлення волі на строк 5 років; 18.04.2011 року звільнений умовно-достроково за постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської обл. від 08.04.2011 року на підставі ст. 81 КК України з невідбутим строком покарання - 1 рік 6 місяців 19 днів,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що він, будучи раніше судимим, вчинив ряд епізодів таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у приміщення, а також вчинив розбій, будучи особою, що раніше вчинила розбій.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 13.08.13 р. кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, по епізодам: таємного викрадення майна ЗАТ "Промінвестресурс", таємного викрадення майна гр. ОСОБА_3, таємного викрадення майна ТД "Укрсировина" поєднаного з проникненням у приміщення за адресою: м. Київ, бульв. Івана Лепсе, 10, таємного викрадення майна ОСОБА_4, таємного викрадення майна ОСОБА_5, таємного викрадення майна ОСОБА_6, таємного викрадення майна ОСОБА_7 було повернуто прокурору Солом'янського району м. Києва на додаткове розслідування.

За результатами розгляду кримінальної справи в частині епізоду розбійного нападу на ОСОБА_8, суд встановив наступне.

21 квітня 2011 р. у денний час доби ОСОБА_2 знаходячись на Центральному залізничному вокзалі в м. Києві домовився з гр. ОСОБА_8 про оренду у останньої кімнати. Цього ж дня, приблизно о 18 год. 30 хв. ОСОБА_2 разом з потерпілою ОСОБА_8 прослідував по місцю її мешкання, а саме в приміщення квартири АДРЕСА_1. В цей же час, у ОСОБА_2, який знаходився у приміщенні вищевказаної квартири, виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном потерпілої ОСОБА_8, шляхом здійснення на неї нападу.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 несподівано для потерпілої ОСОБА_8 дістав з кишені свого одягу розкладний туристичний ніж та тримаючи його у руці, почав їй погрожувати застосуванням насильства, небезпечного для її життя та здоров'я, з метою залякування потерпілої та припинення можливого опору з її боку.

Продовжуючи реалізацію своїх злочинних намірів, ОСОБА_2, почав вимагати від останньої передачі йому наявних у потерпілої грошових коштів. На дану вимогу потерпіла ОСОБА_8 ОСОБА_2 відмовила, тоді він підійшовши до гр. ОСОБА_8 обхопив своєю рукою її за горло, здавлюючи при цьому дихання.

Однак, ОСОБА_8 почала чинити опір. В свою чергу, ОСОБА_2 продовжуючи свої злочинні дії та маючи на меті припинити опір ОСОБА_8 з метою подальшого отримання грошових коштів від гр. ОСОБА_8 ножем, який продовжував тримати в своїй році, наніс тілесні ушкодження останній, а саме: в область пальця руки та живота, завдавши їй сильний фізичний біль.

Переконавшись в тому, що потерпіла налякана та не чинитиме опір його незаконним діям, ОСОБА_2 з корисливих спонукань, з метою власного збагачення, заволодів речами ОСОБА_8 із жіночої сумочки, що знаходилася в квартирі, а саме: грошовими коштами в сумі 120 гривень та ключем від квартири, завдавши матеріальну шкоду на загальну суму 120 грн. Після цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2, з метою не допущення залишення потерпілою місця злочину та повідомлення про його незаконні дії до правоохоронних органів, залишив квартиру та закрив потерпілу ОСОБА_8 в середині квартири. Вчинивши розбійний напад на потерпілу ОСОБА_8, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, але невдовзі був затриманий, а знаряддя злочину - ніж розкладний туристичний було у нього вилучено.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, суду показав, що із потерпілою він познайомився на залізничному вокзалі з метою орендувати у неї кімнату. Із залізничного вокзалу вони поїхали на маршрутному таксі до квартири потерпілої. У квартирі вона попросила, щоб ОСОБА_2 показав свої документи. Оскільки у підсудного не було більше ніяких документів, він показав їй довідку про звільнення із місць позбавлення волі.

Внаслідок цього, у квартирі між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 виник словесний конфлікт, ініціатором якого була потерпіла, оскільки вона казала, що: «Не любить уголовників», пояснюючи це тим, що раніше вони у неї проживали та обікрали її.

Після того, ОСОБА_8 зім'яла довідку про звільнення та не віддавала її ОСОБА_2 Останній намагався її відібрати, але не зміг, оскільки потерпіла була дуже сильною.

Намагаючись забрати довідку, ОСОБА_2 вихопив ніж, що раніше ним був куплений в м. Коростені для власних потреб, і почав ним погрожувати, однак ОСОБА_8 не злякалася та продовжувала не віддавати довідку.

Оскільки довідка про звільнення мала для підсудного дуже велике значення, він застосував насильство до потерпілої, а саме: наніс декілька ударів ножем. Як саме, і куди він наносив удари потерпілій, не пам'ятає.

Після того, забрав у потерпілої довідку. ОСОБА_8 почала кричати, щоб ОСОБА_2 йшов геть. Він взяв ключ від квартири, що лежав поруч із жіночою сумкою і вийшов, закривши двері на ключ з метою недопущення повідомлення правоохоронних органів потерпілою, оскільки злякався з того, що накоїв. Вийшовши з під'їзду, викинув ключ біля під'їзду будинку.

Підсудний також в судовому засіданні зазначив, що явку з повинною написав під тиском працівників правоохоронних органів.

Однак такі його покази суперечать показам потерпілої, які вона давала на досудовому слідстві. Оскільки на момент розгляду справи в суді потерпіла вже померла, суд оголосив дані покази в судовому засіданні.

Відповідно до протоколів допитів потерпілої, вона 21 квітня 2011 р. перебувала на залізничному вокзалі із сторони центрального вокзалу, оскільки маючи тяжке матеріальне становище, здавала в оренду частину свого житла. Приблизно о 18.00 год. до неї підійшов незнайомий чоловік, що цікавився житлом. Поспілкувавшись з нею, чоловік також поспілкувався з іншими особами, що здавали житло, а потім знову підійшов до неї і вони домовилися про оренду кімнати за 100 грн. на добу. Чоловік представився ОСОБА_9.

Після розмови потерпіла разом з ОСОБА_9 поїхала до її квартири. Зайшовши до квартири, чоловік погодився залишитися і попросив, щоб потерпіла дала йому ключ. Потерпіла відмовилася і вказала, що ключ вона не дає.

Тоді чоловік дістав із кишені ніж і погрожуючи ним ОСОБА_8 почав вимагати у неї гроші. Потерпіла сказала, що грошей у неї немає. Тоді чоловік почав давити ОСОБА_8 за горло, а вона намагалася вирватись. Після того, чоловік порізав ножем їй пальці і попав ножем їй в область живота. ОСОБА_8 викрикнула, що викличе міліцію, тоді чоловік підійшов до її сумки та почав там щось шукати, після чого забрав ключ та вийшов з квартири, зачинивши двері зовні. Після чого, потерпіла виявила відсутність в сумці грошей в сумі 120 гривень купюрами 100 та 20 гривень.

Цивільний позов потерпілою не заявлявся.

Окрім показів потерпілої, вина ОСОБА_2 підтверджується також дослідженими в судовому засіданні доказами:

- протоколом усної заяви (повідомлення) про злочин від 21.04.2011 р., в якій ОСОБА_8 зазначає, що невідомий чоловік за адресою: АДРЕСА_1 наніс їй тілесні ушкодження та заволодів грошима у сумі 150 грн. (Т.2, а.с.128);

- поясненнями потерпілої ОСОБА_8 від 21 квітня 2011 р., згідно яких невідомий чоловік віком 32-35 років слов'янської зовнішності, зростом 165-170 см. щільної побудови, що розмовляв російською мовою, одягнений в чорну куртку вчинив напад на неї в її квартирі, схопив її за шию, а потім порізав її ножем, заподіявши тілесних ушкоджень та заволодів її грошовими коштами (Т.2 а.с.131);

- протоколом огляду місця події від 21 квітня 2011 р., в якому зафіксовані виявлені на підлозі в АДРЕСА_1 плями бурого кольору (Т.2, а.с.132-139);

- висновком експерта № 238 від 9 червня 2011 р., згідно з яким на чорній куртці, вилученої у обвинуваченого виявлена кров (Т.2, а.с. 167-169);

- висновком експерта від 09 червня 2011 р., відповідно до якого на наданому на дослідження марлевому тампоні виявлена кров. Тампон містить змив плями бурого кольору з підлоги ванної кімнати АДРЕСА_1 (Т.2, а.с. 175-177);

- явкою з повинною, згідно якої підсудний визнав, що вчинив розбійний напад на ОСОБА_8 (Т.2, а.с.196);

- поясненнями ОСОБА_2 від 21.04.2011 р., даними ним на досудовому слідстві, згідно яких він також визнає факт розбійного нападу на ОСОБА_8 (Т.2, а.с.197-198);

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 22 квітня 2011 р., протоколами допиту обвинуваченого від 28.04.2011 р. та 15.07.2011 р. виходячи із змісту яких, останній зазначав, що погрожуючи ножем, вимагав у потерпілої гроші (Т.2, а.с.206-208, 216-219, 246-249);

Виходячи із здобутих та досліджених у судовому засіданні доказів, суд, розглядаючи справу в межах пред'явленого обвинувачення, вважає доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні злочину, а його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.187 КК України, оскільки ОСОБА_2 будучи особою, що раніше вчинила розбій, вчинив напад з метою заволодіння чужим майном із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу та із подальшим застосуванням такого насильства (розбій).

При цьому суд критично оцінює твердження ОСОБА_2 про свою невинуватість у вчиненні розбійного нападу, оскільки його вина в розбійному нападі на ОСОБА_8 частково підтверджується його власними показаннями про те, що дійсно 21 квітня 2011 р., ОСОБА_2 перебуваючи у квартирі потерпілої за адресою: АДРЕСА_1, ножем, який він приніс із собою та вийняв із кишені, наніс тілесні ушкодження потерпілій у вигляді порізів пальців руки та живота.

Суд критично оцінює покази підсудного ОСОБА_2 про те, що він не мав не меті та не вчинював розбійного нападу, а тілесні ушкодження наніс з метою відібрання у потерпілої свого документу (довідки про звільнення), який та зім'яла та не хотіла віддавати.

Так, підсудний стверджує, що без застосування ножа не міг відібрати у потерпілої свою довідку. Суд скептично ставиться до даного твердження оскільки підсудний достатньо молодого віку (1973 р.н.) та має щільну тілобудову, а потерпіла - особа похилого віку (1936 р.н.), а тому не могла чинити належний опір підсудному.

Крім того, суд вважає нелогічними твердження підсудного про те, що ОСОБА_8, яка не любила осіб із кримінальним минулим та не бажала, щоб такі особи проживали у її квартирі, не хотіла віддавати підсудному довідку. Логічним було б те, якби потерпіла віддала довідку та попрохала підсудного піти. За словами підсудного потерпіла так і зробила, але вже після того, як підсудний наніс їй тілесні ушкодження ножем, що на думку суду також є нелогічним.

Крім того, що пояснення підсудного є нелогічними, вони не узгоджуються з поясненнями самої потерпілої, які та давала на досудовому слідстві. Так, потерпіла стверджувала, що вони з підсудним домовилися про найм квартири, а душити її за горло, погрожувати ножем, в подальшому застосувавши його, підсудний почав після того, як ОСОБА_8 відмовилася віддати ключ ОСОБА_2

Таким чином, суд не приймає пояснень ОСОБА_2 стосовно того, що мотивом вчинення злочину були раптом виниклі неприязні відносини, а метою - завдання потерпілій легких тілесних ушкоджень задля подолання її опору та отримання назад свого документу.

Потерпіла в своїх поясненнях жодним чином не зазначала про наявність конфлікту між нею та підсудним із-за довідки чи з будь-якої іншої причини, а навпаки стверджувала, що підсудний поводив себе спокійно і вони домовилися про ціну.

Виходячи з цього, суд вважає за необхідне покласти в основу вироку показання потерпілої, що є логічними, послідовними та повністю узгоджуються з зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Твердження підсудного про те, що ОСОБА_8 спочатку вказувала, що ОСОБА_2 заволодів її грошами в сумі 150,00 грн., а потім - 120,00 грн. на кваліфікацію злочину не впливають.

За вказаних обставин суд розцінює твердження підсудного ОСОБА_2 про невинуватість у вчиненні розбою як спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності за скоєне та не може покласти їх у основу вироку. З огляду на викладене, вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, знайшла своє підтвердження об'єктивними, належними та допустимими доказами по справі і не викликає сумнівів у суду.

При призначенні підсудному ОСОБА_2 покарання суд згідно з вимогами ст.65 Кримінального кодексу України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин з корисних мотивів, умисний та закінчений. Матеріальну та моральну шкоду потерпілій не відшкодував.

Відповідно до характеристики з Коростенської виправної колонії Житомирської області № 71 від 02 лютого 2011 р. за місцем відбування покарання характеризується позитивно.

Однак, ОСОБА_2 двічі судимий за скоєння корисливих злочинів, в т.ч. і тяжких, на шлях виправлення не став - через три дні після умовно-дострокового звільнення вчинив новий тяжкий корисливий злочин із застосуванням насильства. Свою вину у вчиненні злочину не визнав.

Обставин, що пом'якшують відповідальність судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжують покарання, відповідно до п.6 ч.1 ст. 67 Кримінального кодексу України, є вчинення злочину щодо особи похилого віку, якою була ОСОБА_8, 1936 р.н.

Така обставина, що обтяжує відповідальність, як вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння матеріалами справи не підтверджується, підсудний її категорично заперечує, а тому суд не вважає можливим застосувати її при призначенні покарання.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 був постановою Коростенського міжрайонного суду Житомирської області умовно-достроково звільнений від відбування покарання та протягом невідбутої частини покарання вчинив новий злочин, суд відповідно до ч. 4 ст. 81 Кримінального кодексу України, застосовує правила, передбачені ст. ст. 71,72 Кримінального кодексу України та до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України, суд вважає за необхідне покласти на підсудного судові витрати пов'язані із проведенням техніко-криміналістичної експертизи ножа, яким підсудний заподіяв тілесних ушкоджень потерпілій (Т.2, а.с. 145-148) в сумі 607,82 грн. та дактилоскопічної експертизи слідів папілярних узорів, вилучених при огляді місця події в сумі 607,82 грн. (Т.2, а.с. 155-159), всього: 1215,64 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 93, 324 Кримінального процесуального кодексу України, ст.ст. 71, 72, 81 та ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років та шість місяців з конфіскацією майна.

На підставі ч. 4 ст.81 Кримінального кодексу України призначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду від 22.12.2008 р., у виді дев'яти років та шести місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 22 квітня 2011 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою.

Речові докази у справі:

1. ніж розкладний, вилучений у ОСОБА_2 - конфіскувати;

2. куртку чорного кольору, вилучену у ОСОБА_2 - повернути ОСОБА_2;

3. марлевий тампон з речовиною бурого кольору - залишити в матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві вартість експертиз в сумі 1215 грн. 64 коп. (р/р 31253272210699 в ГУДКУ в Київській обл., МФО 821018, СДРНОУ 25575285, призначення платежу: послуги експерта).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя: С.А. Агафонов