Рішення № 33006675, 15.08.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-3087/13

(760/8645/13-ц)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2013 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Кізюн Л.І.

при секретарі Слепусі О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру за АДРЕСА_1, загальною площею 46,80 кв. м. та житловою площею 29,70 кв. м., яка належить на праві власності відповідачу, шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стадії оцінки майна.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що 28.03.2008 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2614/0308/88-002, відповідно до умов якого банк зобов'язувався надати позичальникові кредит у сумі 112000,00 доларів США, а відповідач ОСОБА_1, який є позичальником, зобов'язувався повернути наданий кредит та сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором, 28.03.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір, відповідно до якого останній передав банку в іпотеку наступне майно, а саме квартиру за АДРЕСА_1, загальною площею 46,80 кв. м. та житловою площею 29,70 кв. м., що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири.

Відповідно до п. 11 іпотечного договору від 28.03.2008 року іпотекодкржатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання іпотекодавцем основного зобов'язання повністю або частково, у тому числі якщо іпотекодавець не поверне іпотекодержателю суму кредиту, проценти за користування кредитом, пеню, іншу заборгованість, не сплатить платежі та штрафи, що передбачені та/або випливають з основного зобов'язання, а також в інших випадках, передбачених основним зобов'язанням та цим договором, у тому числі у випадку одноразового прострочення основного зобов'язання (як основного боргу, так і процентів за ним).

Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує взятих на себе зобов'язань за договором кредиту, чим порушує умови укладеного договору, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитним договором яка станом на 01.03.2013 року становить 2 093 246,64 гривень., а саме: заборгованість за кредитом - 857928,65 грн.; заборгованість по відсотках - 474511,38 грн.; пеня - 760806,61 грн.

Виходячи з того, що добровільно сплатити дану суму відповідач відмовляється, позивач в рахунок погашення заборгованості просить звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру за АДРЕСА_1.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив розглядати справу за його відсутності та задовольнити позов у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи, заперечень на позов до суду не надійшло. Тому суд, відповідно до ст. 224 ЦПК України вважає за можливе проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 28.03.2008 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2614/0308/88-002, відповідно до умов якого банк зобов'язувався надати позичальникові кредит у сумі 112000,00 доларів США, а позичальник зобов'язувався повернути наданий кредит та сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Також, судом встановлено, що 28.11.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», який є правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого банк відступає Фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить банку на підставі документації. З моменту відступлення банком Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.

28.11.2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого клієнт (ТОВ «ФК «Вектор Плюс») відступає Фактору (ТОВ «Кредитні ініціативи») свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації. З моменту відступлення клієнтом Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.

Внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувана за договором від 28.03.2008 року № 2614/0308/88-002 позичальником згідно якого є ОСОБА_1.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у сумі 112000,00 доларів США.

Відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання, чим грубо порушує істотні умови кредитного договору, в результаті чого станом на 01.03.2013 року має прострочену заборгованість:

- за кредитом - 107335,00 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 857928,65 грн.,

- по відсотках - 59365,87 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 474511,38 грн.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України та умов кредитного договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов'язання в частин повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору відповідач зобов'язаний сплатити кредитору неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передаті кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням абі неналежним виконанням зобов'язання.

Оскільки, боржник систематично порушував взяті на себе обов'язки за договором зі сплати кредиту, йому була нарахована неустойка, а саме пеня - 95 184,11 дол. США, що по курсу НБУ на дату розрахунку складає 760 806,61 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, загальна сума заборгованості за кредитним договором станом на 01.03.2013 року становить 2 093 246,64 гривень., яка включає в себе: заборгованість за кредитом - 857928,65 грн.; заборгованість по відсотках - 474511,38 грн.; пеня - 760806,61 грн.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором, 28.03.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір, відповідно до якого останній передав банку в іпотеку наступне майно, а саме квартиру за АДРЕСА_1, загальною площею 46,80 кв. м. та житловою площею 29,70 кв. м., що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири.

Відповідно до п. 11 іпотечного договору від 28.03.2008 року іпотекодкржатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання іпотекодавцем основного зобов'язання повністю або частково, у тому числі якщо іпотекодавець не поверне іпотекодержателю суму кредиту, проценти за користування кредитом, пеню, іншу заборгованість, не сплатить платежі та штрафи, що передбачені та/або випливають з основного зобов'язання, а також в інших випадках, передбачених основним зобов'язанням та цим договором, у тому числі у випадку одноразового прострочення основного зобов'язання (як основного боргу, так і процентів за ним).

У разі порушення боржником основного кредитного договору та/або порушення іпотекодавцем умов іпотечного договору, Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та/або боржнику письмову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання за Кредитним договором та/або зобов'язань, передбачених іпотечним договором, у тридцяти денний строк, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов іпотечного договору.

На виконання умов кредитного договору та іпотечного договору, відповідачу (боржнику) було направлено вимогу про усунення порушень та було попереджено про звернення стягнення на предмет іпотеки, яка залишилася не виконана.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Виходячи з того, що відповідач ОСОБА_1 не виконує умови кредитного договору, вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ч.1 ст. 575 цього кодексу іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтями 589, 590 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з п. 5 іпотечного договору за згодою сторін предмет іпотеки оцінено в 757 000 (сімсот п'ятдесят сім тисяч) грн. 00 коп.

Відповідно до п. 12 іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено іпотекодержателем на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, шляхом позасудового врегулювання, яким вважатиметься застереження, що міститься у п.п. 12.3, 12.3.1 та 12.3.2 іпотечного договору або на підставі окремого договору, який може бути укладений між іпотекодавцем та іпотекодержателем з урахуванням вимог чинного законодавства України.

За умовами п. 2 Іпотечного договору предметом іпотеки є квартира за АДРЕСА_1, загальною площею 46,80 кв. м. та житловою площею 29,70 кв. м., що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 18 серпня 2008 року ОСОБА_2, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 3159, та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 23 серпня 2006 року в реєстровій книзі № д.1575-204 за реєстрованим № 2369.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що позов в частині звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості є обґрунтованим, а тому слід звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме двокімнатну квартиру за АДРЕСА_1, загальною площею 46,80 кв. м. та житловою площею 29,70 кв. м. та визначити початкову ціну реалізації 757 000,00 грн.

Відповідно до статті 88 ЦПК України судовий збір у розмірі 3441,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 553-554, 572, 589, 590, 591, 625, 1050 Цивільного кодексу України, Законом України «Про іпотеку», статями 10, 27, 31, 60, 88, 208, 209, 212, 214, 215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №2614/0308/88-002 від 28.03.2008 року, яка станом на 01.03.2013 року складає 2 093 246, 64 грн., з яких заборгованість по кредиту - 857928,65 грн., за відсотками - 474511,38 грн., пеня в сумі 760806,61 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 28.03.2008 року - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 46,80 кв.м., житловою площею 29,70 кв.м. та належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 18 серпня 2008 року ОСОБА_2, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 3159, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 18 серпня 2006 року за № 1513402, та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 23 серпня 2006 року в реєстровій книзі № д.1575-204 за реєстрованим № 2369, шляхом проведення прилюдних торгів у межах Закону України "Про виконавче провадження", з початковою ціною реалізації 757 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" судовий збір в сумі 3441 (три тисячі чотириста сорок одну) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.І.Кізюн