Ухвала суду № 33005827, 29.07.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/4258/13-ц Провадження № 22-ц/795/1729/2013 Головуючий у I інстанції -Мороз К. В. Доповідач - Висоцька Н. В.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів: Шитченко Н.В., Шарапової О.Л.

при секретарі - Зіньковець О.О.,

за участю представників апелянта ОСОБА_1,

ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 червня 2013 року про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розподіл майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частину будинку, визнання права власності на 1/2 частину будівельних матеріалів та конструкцій, визнання прав забудовника,

в с т а н о в и в:

В травні 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про розподіл майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частину будинку, визнання права власності на 1/2 частину будівельних матеріалів та конструкцій, визнання прав забудовника, в якому просить визнати частину будинку АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності подружжя; визнати за нею право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1, що складає 13/25 частин всього будинку - в межах подарованої відповідачу частини в 1999 році; визнати за позивачем право власності на 1/2 частку будівельних матеріалів та обладнання, які були використані в процесі будівництва прибудови до житлового будинку АДРЕСА_1.

31.05.2013 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просить накласти арешт на 13/25 частини житлового будинку з прибудовою АДРЕСА_1, яка на праві приватної власності належала відповідачу ОСОБА_5, та заборонити розпорядження будинком до вирішення спору судом

Заява про забезпечення вказаного вище позову обґрунтовувалась тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідач по справі 19.04.2013 року уклав договір міни на спірний будинок з ОСОБА_3, тобто розпорядився спірним майном без згоди позивача. ОСОБА_4 вказувала, що нова власниця має намір продати спірну частину будинку.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 червня 2013 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову в справі ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розподіл майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частину будинку, визнання права власності на 1/2 частину будівельних матеріалів та конструкцій, визнання прав забудовника задоволено. Заборонено вчиняти дії з відчуження 13/25 частин житлового будинку з прибудовою АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову.

В доводах апеляційної скарги зазначено, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм чинного законодавства і підлягає скасуванню. Апелянт зазначає, що зазначеною ухвалою порушено її право власності, оскільки в заяві позивача, всупереч приписам ст. 60 ЦПК України, не наведені факти та докази того, що ОСОБА_3 має намір в подальшому розпорядитись квартирою АДРЕСА_1. Апелянт вважає, що суд не врахував роз'яснення, викладені у п. 4 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року „Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та послався не на докази, а на припущення сторони щодо подальшого можливого відчуження спірного майна та загрози чи утруднення майбутнього виконання судового рішення. З огляду на наведене, заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України та є необгрунтованою.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що частина будинку, яка є предметом спору, вже відчужена згідно договору міни від 19.04.2013 року і подальше можливе відчуження унеможливить виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_4, тому суд згідно п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України вважав необхідним забезпечити позов шляхом заборони вчиняти дії з відчуження 13/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1, що до 19.04.2013 року належали ОСОБА_5.

Наведені судом обґрунтування необхідності забезпечення позову суперечать нормам матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. 2 вказаної статті у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Способи забезпечення позову визначені ч.ч. 1-2 статті 152 ЦПК України, в тому числі і накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Як вбачається з копій матеріалів цивільної справи, ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про розподіл майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частину будинку, визнання права власності на 1/2 частину будівельних матеріалів та конструкцій, визнання прав забудовника, в якому просить визнати частину будинку АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності подружжя; визнати за позивачем право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1, що складає 13/25 частин всього будинку - в межах подарованої відповідачу частини в 1999 році; визнати за позивачем право власності на 1/2 частку будівельних матеріалів та обладнання, які були використані в процесі будівництва прибудови до житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 1-3).

На час подачі позову право власності на 13/25 частини житлового будинку з прибудовою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 згідно договору міни від 19.04.2013 року (а.с. 15-18). Зазначена обставина також підтверджується і копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 19-20).

Будь-які позовні вимоги до власника майна ОСОБА_3 позивачем не пред»явлені, таким чином вирішуючи питання про забезпечення позову, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи щодо належності спірного майна особі, яка не залучена до участі в справі, не взяв до уваги інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Виходячи з наведеного вбачається, що забезпечення позову в зазначеній справі безпідставно обмежує конституційні права, зокрема, право власності.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд не пересвідчився, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, за відсутності спірного майна у відповідача.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, з постановленням ухвали про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 303, 307, п.2 ч.1 ст. 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 червня 2013 року скасувати.

В задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий:Судді: