Рішення № 33005826, 23.07.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 739/300/13-ц Провадження № 22-ц/795/1329/2013 Головуючий у I інстанції - Наполов М. І. Доповідач - Висоцька Н. В.Категорія - цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів: Євстафіїва О.К., Смаглюк Р.І.

при секретарі - Зіньковець О.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника ТОВ "Мрія" Костюченка В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 квітня 2013 року та на додаткове рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 07 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" про стягнення заборгованості з виплати орендної плати,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ "Мрія" про стягнення заборгованості з виплати орендної плати.

В позові посилається, що між ним та ТОВ "Мрія" 08.01.2008 року строком на 10 років укладено договір оренди земельної ділянки, яка належить позивачу на підставі державного акту на право власності на землю від 17.12.2001 року, виданого на підставі рішення Печенюгівської сільської ради від 14.09.2001 року, площею 6,80 га.

В процесі розгляду справи ОСОБА_1 змінив позовні вимоги та просив стягнути заборгованість по орендній платі за 2012 рік в сумі 2648,73 грн. та 3% річних від простроченої суми.

Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 квітня 2013 року та додатковим рішенням цього ж суду від 07 червня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувані рішення є незаконними, необґрунтованими, винесеними з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не вжито та не з»ясовано всіх передбачених законом заходів, для забезпечення всебічного, повного та об»єктивного дослідження обставин справи.

В скарзі апелянт зазначає, що кошти в сумі 624,10 грн. в рахунок орендної плати за користування у 2012 році земельною ділянкою отримав поштовим переказом лише в першій декаді 2013 року, в зв»язку з чим суд першої інстанції залишив поза увагою право позивача вимагати та отримати за Законом відповідну індексацію та пеню, при цьому посилається на ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Крім того, ОСОБА_1 вказує, що в оскаржуваному рішенні є посилання про те, що позивачу за згодою було видано у натуральній формі сільськогосподарську продукцію на суму 360 грн., але при цьому, як зазначає апелянт, суд не звернув увагу на те, що відповідач подав неналежний доказ - накладну, який за змістом має ознаки службового підроблення.

Апелянт звертає увагу суду на те, що при вирішенні справи місцевий суд повністю проігнорував Указ Президента України від 19.08.2008 року №725/2008 «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», а також судом не прийнято до уваги сторони узгодили, що відповідач запровадить плату за оренду земельної ділянки у розмірі 3 % від вартості земельної частки (паю), на підтвердження чого в матеріалах справи є витяг з наказу № 94 від 20.10.2012 року ТОВ «Мрія».

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відмовляючи з задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що договірні зобов»язання відповідачем за Договором виконуються в повному обсязі, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості з виплати орендної плати, а тому і заявлені вимоги про стягнення 3% річних від простроченої суми з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення оплати згідно ст. 625 ЦК України також не підлягають задоволенню.

З таким висновком районного суду частково не погоджується погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 13 ЗУ «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов»язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов»язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. За змістом ст. 21 вказаного закону, розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному законодавству на час укладення договору оренди.

Судом встановлено, що 08.01.2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мрія» було укладено типовий договір оренди землі (далі Договір) (а.с. 6-9) згідно з яким в оренду передалась земельна ділянка загальною площею 6,80 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 35762,61 грн. Відповідно до п. 9 Договору, орендна плата повинна була вноситись орендарем в розмірі 536,00 грн. в рік - в грошовій формі. Відповідно до п. 11, 12, Договору, орендна плата вноситься в строк з січня по 31 грудня, передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами. Договір зареєстрований у Н.- Сіверському відділі ЧРВ Центру ДЗК 25.01.2008 року.

Відповідно до п. 9, 11 Договору, орендна плата вноситься у строк з січня по 31 грудня відповідного року, у розмірі 536 гривень 00 копійок, що становило 1,5 % від вартості земельної ділянки на час укладення Договору ( відповідно до п. 5 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 35 762,61 грн.).

Як встановлено судом, зміни до договору та додаткові угоди щодо розміру орендної плати сторонами не вносились, належних доказів які б підтверджували зміну орендної плати з 1,5% до 3 % від вартості земельної частки (паю) немає, копія витягу з наказу № 94 від 20.10.2012 року ТОВ «Мрія» (а.с. 11), яка наявна в матеріалах справи, не спростовує правильності висновків суду першої інстанції в цій частині, та є неналежним доказом на підтвердження змін умов договору в частині визначення розміру орендної плати.

За таких обставин слід дійти висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо орендної плати, оскільки з розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що розмір боргу позивачем розраховано з врахуванням положень Указу Президента України від 19.08.2008 року №725/2008 «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», а саме що плата за оренду земельної ділянки повинна нараховуватись у розмірі не менше 3 % від вартості земельної частки (паю).

Відповідачем при обчисленні та нарахуванні орендної плати за спірний період використання земельної ділянки, з урахуванням індексації, було використано нормативну грошову оцінку у розмірі 81 524,25 грн., що не заперечувалось сторонами та вирахувана орендна плата за 2012 рік становить 1222,61 грн.

Відповідно до копії платіжної відомості (а.с. 36 зворотня сторона) позивач отримав 50 грн. в рахунок орендної плати за 2012 рік, за що поставив свій підпис.

Згідно копії накладної № 184 за 10.05.2013 рік (а.с. 39) ОСОБА_1 в рахунок орендної плати за землю за 2012 рік отримав овес вагою 100 кг на суму 360 грн., таким чином спростовуються доводи позивача, що овес, який він отримав, є орендною платою за 2011 рік, також суду було надано дані щодо виплати орендної плати за 2011 рік, яка, як вбачається з наданої довідки та платіжних відомостей, була виплачена в грошовій формі.

Недоплачена орендна плата за 2012 рік нарахована з урахуванням індексу інфляції, відповідно до Постанови КМУ від 31.10.2011 року та була сплачена позивачу почтовим переказом 02.03.2013 року на суму 624,10 грн. (а.с. 19).

Доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обгрунтованності рішення суду першої інстанції в цій частині, тому рішення від 24 квітня 2013 року слід залишити без змін.

Разом з тим суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку в додатковому рішенні від 07 червня 2013 року про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних від простроченої суми з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення оплати згідно ст. 625 ЦК України, оскільки, як вбачається наявне прострочення сплати орендної плати з 01.01.2013 року по 02.03.2013 року, тобто 61 день, за таких обставин додаткове рішення підлягає скасуванню з постановленням рішення про задоволення позову в цій частині на суму 3, 05 грн.(629, 43:100Х3%=18,88:365=0,052грн. Х 61=3,05 грн.).

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до правил п. 5 ст. 88 ЦПК України, оскільки апеляційний суд змінює рішення суду першої інстанції, слід провести розподіл судових витрат, понесених позивачем, а саме: стягнути з ТОВ "Мрія" на користь ОСОБА_1 в повернення судових витрат 323,70 грн. (209,00 за розгляд справи в суді першої інстанції (а.с. 1) та 105,00 грн. +9,70 грн. (а.с. 47,80) в суді апеляційної інстанції). Стягнути з ТОВ "Мрія" недоплачені судові витрати на користь держави в сумі 20,40 копійок до Державного бюджету м. Чернігова ( р/р № 31210206780002 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, отримувач УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030001, код ЄДРПОУ 38054398.)

Керуючись ст. 625 ЦК України, ст. ст. 88, 303, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, 314, 316-317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 квітня 2013 року залишити без змін.

Додаткове рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 07 червня 2013 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 в частині стягнення 3% річних за весь час простроченої оплати задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" на користь ОСОБА_1 3 % річних за весь час простроченої оплати в сумі 3 (три) гривні 05 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 323 гривень 70 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" недоплачені судові витрати на користь держави в сумі 20,40 копійок до Державного бюджету м. Чернігова ( р/р № 31210206780002 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, отримувач УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030001, код ЄДРПОУ 38054398.)

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: