Рішення № 33002902, 14.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11560/13 14.08.13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Гедеон Ріхтер УА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертекологія" простягнення 39 247,78 грн. Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін :

від позивача Реведчук О. А. - представник за довіреністю № 80 від 12.06.133; від відповідача Малаш О.А. - керівник

В судовому засіданні 14.08.13, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Гедеон Ріхтер УА" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертекологія" заборгованості у розмірі 39 247,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.07.2012 між ПАТ "Гедеон Ріхтер УА" (орендодавець) та ТОВ "Експертекологія" (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна № 191/12, відповідно до якого відповідач зобов'язаний здійснювати попередню оплату за оренду приміщення. Додатковою угодою № 1 від 03.08.2012 до Договору оренди відповідачу було додатково передано 98 кв. м. основних складських приміщень. З лютого 2013р. відповідач не належно виконував свої обов'язки в частині оплати орендної плати, у зв'язку з чим в останнього утворилась заборгованість у розмірі 39 247,78 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2013 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/11560/13 та призначено розгляд справи на 24.07.2013.

23.07.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва представником позивача подано документи на виконання вимог ухвали суду від 18.06.2013 та заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд зменшити позовні вимоги, оскільки після підписання акту звіряння взаємних розрахунків 17.07.2013 на суму боргу в розмірі 34927,78 грн, відповідачем було сплачено додатково 2 160,00 грн. В результаті борг відповідача перед позивачем станом на 23.07.2013 становить 32 767,78 грн., крім того позивач просить стягнути з відповідача 1720,50 грн. судового збору та 61,20 грн. витрат, пов'язаних з отриманням витягу про внесення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

23.07.2013 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла телеграма, в якій останній просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з перебуванням представника відповідача у відрядженні.

У судове засідання 24.07.2013 представник позивача з'явився, надав додаткові документи на виконання вимог ухвали суду, заяву про зменшення розміру позовних вимог підтримав. Заява про зменшення позовних вимог відповідає вимогам ч. 6 ст. 22 ГПК України та прийнята судом до розгляду.

Відповідно до п.17 Листа Вищого господарського суду від 20.10.2006 № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Керуючись ст. 77, 86 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 07.08.13 у зв'язку з першою неявкою представника відповідача в судове засідання та враховуючи заявлене ним клопотання.

У судове засідання 07.08.13 представник відповідача не з'явився, 06.08.13 через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відпусткою представника відповідача.

Суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача, при цьому суд виходив з того, що відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

У судовому засіданні було оголошено перерву до 14.08.13 у зв'язку з необхідністю надання позивачем додаткових доказів по справі.

У судове засідання, призначене на 14.08.13 з'явилися представники сторін. Представник позивача заявив клопотання про долучення документів до справи, а саме платіжне доручення про часткове погашення відповідачем боргу у розмірі 4 320,00 грн та оригінал акта звірки взаєморозрахунків станом за період 01.01.2013-13.08.2013 р., підписаного уповноваженими особами сторін та скріплені штампами. Клопотання судом задоволено та залучено вказані документи до матеріалів справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача борг у сумі 24 127,78 грн визнав.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

27 липня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Гедеон Ріхтер УА" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертекологія" (орендар) було укладено договір № 191/12 надання послуг з оренди майна (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежилі приміщення (основні складські та офісні приміщення), що знаходиться за адресою: м. Вишневе, вул. В. Чорновола, 2а.

Відповідно до п. 3.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.07.13.

Згідно з п. 2.1 договору приймання-передача майна, що передаються в оренду згідно з п.1.1 цього договору, здійснюється двосторонньою комісією, що складається з представників сторін.

Пунктом 4.1 сторони погодили розмір орендної плати за місяць за всю орендовану площу в розмірі 11239,20 грн. з ПДВ, виходячи з розрахунку основні складські приміщення - 28,00 грн. за 1 кв.м., офісні приміщення - 70,00 грн. за 1 кв.м.

Орендна плата сплачується попередньою оплатою щомісячно до 15 числа поточного місяця (п.4.4 договору).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв основні складські приміщення площею 216,00 кв.м., офісні приміщення площею 47,4 кв.м., що підтверджується актом прийому-передачі нежилих приміщень від 01.08.12 р. (копія якого знаходиться у матеріалах справи).

Згідно з п.1 Додаткової угоди № 1 від 03.08.12 до договору сторони дійшли згоди, що у випадку необхідності орендарю можуть надаватись у короткострокове користування додатково складські приміщення. Документом, підтверджуючим приймання-передачу приміщень у користування вважається двосторонньо оформлений акт. Оплата за користування додаткового наданими приміщеннями здійснюється за ціною, що склалася на момент їх передачі відповідно до вимог п.п. 4.1, 4.2 договору з урахуванням часу їх фактичного використання.

Відповідно до акту прийому-передачі 06.08.12 позивач додатково передав, а відповідач прийняв у короткострокове використання на правах оренди основні складські приміщення площею 98,00 кв.м.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів.

Укладений між сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи (акти звірки взаєморозрахунків, підписані представниками сторін та скріплені їх печатками, станом на 30.04.13 та станом на 17.07.13) підтверджується факт існування за відповідачем заборгованості, яка 17.07.13 становила 34 927,78 грн. Крім того, позивачем надано докази часткової оплати заборгованості відповідачем в розмірі 2 160,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки з рахунку позивача від 19.07.13, у зв'язку з чим було зменшено розмір позовних вимог позивачем до 32 767,78 грн.

Крім цього, судом встановлено, що після порушення провадження у справі та слухання по суті відповідачем було частково погашався борг та на момент вирішення спору по суті становить 24 127,78 грн, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаного представниками сторін та скріплені їх печатками, за період: 01.01.2013р. - 13.08.2013 р.

Відповідач у судовому засіданні визнав заборгованість у розмірі 24 127,78 грн.

Як уже було зазначено, після звернення позивача до суду відповідач частково сплачено заборгованість в сумі 15 120,00 грн.

Згідно п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, де мала місце нова ціна позову 34 927,78 грн., суд припиняє провадження у справі в частині суми основної заборгованості з орендної плати в розмірі 10 800,00 грн у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, з урахуванням часткового погашення заборгованості, станом на момент вирішення спору вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 24 127,78 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 24 127,78 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно вимог статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 61,20 грн. витрат на отримання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, що сплачені відповідно до платіжного доручення № 641 віл 19.07.13, та 1720,50 грн. судового збору підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертекологія» (04119 м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 29, ідентифікаційний код 37025900) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Гедеон Ріхтер УА» (08133 Київська обл, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. В.Чорновола, буд. 2А, ідентифікаційний код 01977731) суму основного боргу з орендної плати в розмірі 24 127 (двадцять чотири тисячі сто двадцять сім) грн. 78 коп., витрати на отримання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців в сумі 61 (шістдесят одну) грн. 20 коп., та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В іншій частині вимог припинити провадження.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.08.2013 р.

Суддя Пукшин Л.Г.