Ухвала суду № 33001767, 12.08.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2013 р.Справа № 820/4417/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Старостіна В.В. , Філатова Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2013р. по справі № 820/4417/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла"

до Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 01 березня 2013 року № 0000941530 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ на 29070,00 грн., в т.ч. 19380,00 грн. за основним платежем, 9690,00 грн. за штрафними санкціями.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 27.06.2013 року позовні вимоги задовольнив.

Індустріальна міжрайонна Державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла", за результатами якої складений акт від 07.02.2013 року за №618/15.3-19/14085922 (а.с.9-12).

Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення ПрАТ "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла", а саме завищення податкового кредиту листопада 2012 року на суму ПДВ - 19380,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за листопад 2012 року у сумі 19380,00 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, ПрАТ "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" подано заперечення до акту перевірки до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (а.с.13-14). Відповідно до відповіді на заперечення до акту перевірки від 07.02.2013 року №618/15.3-19/14085922 Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби висновки викладені у акті є правомірними (а.с.15-17).

На підставі акту перевірки від 17.02.2013 року за №618/15.3-19/14085922 Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення - рішення № 0000941530 від 01.03.2013 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 29070,00 грн., з яких 19380,00 грн. за основним платежем та 9690,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями за порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Позивач скористався своїм правом та оскаржив податкове повідомлення-рішення від 01.03.2013 року №0000941530 в адміністративному порядку (а.с.20-21), однак рішенням ДПС у Харківській області від 22.04.2013 року № 2192/10/10.2-17 оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000941530 залишене без змін, а скарга ПрАТ "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" - без задоволення (а.с.23-25).

24.04.2013 року позивач звернувся зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 01.03.2013 року №0000941530 до Міністерства доходів і зборів України (а.с.26-28), однак рішенням Міністерства доходів і зборів України від 20.05.2013 року № 2924/10/99-99-10-01-15 оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000941530 залишене без змін, а скарга ПрАТ "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" - без задоволення, у зв'язку з чим товариство звернулось до суду за захистом своїх прав про оскарження даного податкового повідомлення-рішення.

З дослідженого акту перевірки від 17.02.2013 року за №618/15.3-19/14085922 судовим розглядом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України і винесення спірного податкового повідомлення-рішення є викладений в акті висновок про те, що ПрАТ "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" до складу податкового кредиту за листопад 2012 року включено суму ПДВ у розмірі 19481,40 грн. за придбані товари (роботи, послуги) по податковій накладній, виписаній у жовтні 2012 року підприємством АТ "Співдружність-Т", яка на момент включення платником до складу податкового кредиту не була зареєстрована в ЄРПН.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що вказаний податковий кредит сформований позивачем на підставі господарських операцій по взаємовідносинам з АТ "Співдружність-Т".

Між ПрАТ "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" та АТ "Співдружність-Т" укладено договір поставки від 13.09.2012 року № 904.

На виконання умов договору АТ "Співдружність-Т" видано позивачеві податкову накладну № 1 від 03.10.2012р. на загальну суму 116888,40 грн., в тому числі ПДВ - 19481,40 грн.(а.с.31).

Відповідно до реєстру виданих та отриманих податкових накладних вказана податкова накладна № 1 від 03.102013 року була отримана ПрАТ "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" 01.11.2012 року (а.с.32-34).

Згідно п. 1 Наказу ДПАУ № 1002 від 24.12.2010р. "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення" реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних.

20.11.2012 року позивачем сформовано запит №20090206 щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних по податковій накладній №1 від 03.10.2012 року АТ "Співдружність-Т" (а.с. 41).

Приватним акціонерним товариством "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" 20.11.2012 року отримано Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних №20090206 від 20.11.2012р., відповідно до якої податкова накладна №1 від 03.10.2012 року не зареєстрована в даному реєстрі (а.с. 42).

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість регламентовані п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, яким передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно з п. 198.2 ПКУ датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені подат ковими накладними або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПКУ.

Виняток із цього загального правила встановлено абз. 11 п. 201.10 ст.201 ПКУ, згідно з яким у разі порушення постачальником порядку заповнення податкової накладної та/або порядку реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних покупець таких то варів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум по датку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або ін ших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до п. 2 розділу III Порядку № 1492 податкова декларація з ПДВ подається до органу ДПС, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Подання податкової звітності засобами електронного зв'язку в електронній формі здійснюється відповідно до порядку підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (п. 10 розділу III Порядку № 1492). У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

У разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декла рації додаються заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з Д8 (додаток 8) - для декларації, ДС5 (додаток 5) - для декларації (скороченої); ДСп5 (додаток 5) - для декларації (спеціальної); ДП4 (додаток 4) - для декларації (переробного підприємства) та відповідні документи, передбачені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу (п. 23 розділу III Порядку № 1492).

Судовим розглядом встановлено, що позивачем 20.12.2012 року до податкового органу подано податкову декларацію з ПДВ за листопад 2012 року, в якій відображено податкові зобов'язання в розмірі 1156607 грн. та податковий кредит в розмірі 1156708 грн. (а.с.43-45), до розміру якого входить в тому числі сума ПДВ по придбаним товарам у АТ "Співдружність-Т" у жовтні 2012р. на загальну суму 97407 грн., в тому числі ПДВ 19481,40 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с.43-46).

Разом із податковою декларацією позивачем подано до податкового органу заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), у якій зазначено, що податкова накладна № 1 від 03.10.2012 року, виписана ТОВ "Співдружність-Т" на загальну суму 97407 грн., в тому числі ПДВ 19481,40 грн. не зареєстрована в ЄДРПН (а.с. 47-48). Також разом із заявою позивачем до податкового органу супровідним листом № 135 від 20.12.2012 року було направлено копію податкової накладної №1 від 03.10.2012 року та копію платіжного доручення № 884 від 03.10.2012 року, що засвідчує факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів (а.с. 49).

Вказаний лист прийнято Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, що підтверджується вхідним штампом від 20.12.2012 року (а.с.49).

Отже, позивачем на виконання вимог абз.11 п.201.10 ст.201 ПКУ вчинені всі необхідні дії для правомірного включення суми ПДВ по податковій накладній від 03.10.2012р. №1 у декларації з ПДВ за листопад 2012р., у зв"язку з чим позивач не може бути позбавлений права на включення даної суми до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит у листопаді 2012 в сумі 19481,40 грн. за податковою накладною виданою АТ "Співдружність-Т".

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем рішення №0000941530 від 01.03.2013 року прийнято в порушення ч. 3 ст. 2 КАС України та без врахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а саме не було враховано, що позивачем разом з декларацією з ПДВ за листопад 2012 року на виконання вимог п.201.10 ст.201 ПКУ було подано до податкового органу заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), у якій зазначено, що податкова накладна № 1 від 03.10.2012 року, виписана ТОВ "Співдружність-Т" на загальну суму 97407 грн., в тому числі ПДВ 19481,40 грн. не зареєстрована в ЄДРПН та супровідний лист разом з копією податкової накладної № 1 від 03.10.2012 року та платіжним доручення, на підтвердження факту сплати за вказаною накладною. Вказані документи були у відповідача на час здійснення камеральної перевірки, однак безпідставно не враховані відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення.

Колегія суддів зазначає, що згідно п.75.1. ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право про водити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПКУ, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Як вбачається із матеріалів справи камеральна перевірка була проведена податковим органом 07.02.2013 року, під час її проведення було використано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2012 року, яка отримана відповідачем 20.12.2012 р. №9080455730. Тобто відповідач провів камеральну перевірку даних податкової декларації з ПДВ позивача за листопад 2012 року поза межами встановленого 30-денного строку, що є порушенням відповідачем п.200.10ст.200 ПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2013р. по справі № 820/4417/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бартош Н.С.Судді Старостін В.В. Філатов Ю.М.