ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2013 р. Справа № 37941/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача Богаченка С.І.,
суддів Качмара В.Я., Курильця А.Р.
при секретарі судового засідання - Король Х.Р.
за участю представника відповідача - Дорош А.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року по справі за позовом Приватного підприємства «Інформаційно-консультаційний центр «Облік» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання незаконними висновків акта перевірки, -
В С Т А Н О В И Л А:
Приватне підприємство «Інформаційно-консультаційний центр «Облік» звернулось в Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2010 року за №0001912321/0, а також визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова, які полягають у викладенні в акті перевірки від 16 серпня 2010 року за №2035/23-209/31215953 недостовірних та незаконних висновків (відомостей) про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між Приватним підприємством «Інформаційно-консультаційний центр «Облік» та контрагентами - постачальниками та покупцями.
Свої позовні вимоги мотивувало тим, що на підставі направлення від 29 липня 2010 року №540 та наказу від 28 липня 2010 року №350 виданого Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м.Львова, проведена позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства «Інформаційно-консультаційний центр «Облік», з питань правильності декларування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень та травень 2010 року. За результатами перевірки складено акт від 16 серпня 2010 року №2035/23-209/31215953 та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2010 року за №0001912321/0. Позивач, з висновками акту перевірки і податковим повідомленням-рішенням не погодився, так як вважав, що усі документи, які були в розпорядженні відповідача, відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому не могло ставитись питання про нікчемність чи безтоварність господарських операцій.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано, прийняте Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м.Львова, податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2010 року за №0001912321/0. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова, які полягають у викладенні в акті перевірки від 16 серпня 2010 року за №2035/23-209/31215953 недостовірних та незаконних висновків (відомостей) про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між Приватним підприємством «Інформаційно-консультаційний центр «Облік» та контрагентами - постачальниками та покупцями.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Сихівському районі м.Львова подала апеляційну скаргу на неї, в якій просила постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт по справі зазначає, що постанова Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року прийнята із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Також, апелянт по справі зазначав, що при перевірці матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших наявних документів в податковій справі позивача, встановлено, що господарські операції між ПП «Інформаційно-консультаційний центр «Облік» та контрагентами - постачальниками та покупцями, не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Позивачем були відображені, в податковій звітності, правові взаємовідносини з суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування і несплати податків.
Заслухавши суддю доповідача, проаналізувавши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що за результатами позапланової виїзної перевірки ПП «ІКЦ «Облік» з питань правильності декларування податкового зобов`язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень та травень 2010 року органом державної податкової служби складено акт від 16 серпня 2010 року за №2035/23-209/31215953 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2010 року за №0001912321/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 108334,00грн. в тому числі основний платіж - 83334,00грн. та штрафні (фінансові) санкції - 25000,00грн.
В акті перевірки, представники відповідача, посилались на лист Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 08 липня 2010 року за №51264/7/15-2, згідно якого ТзОВ «Компанія «Луфорсталь» подало декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року, яка не було визнано. Таким чином, орган державної податкової служби прийшов до висновку про відсутність поставок товарів (робіт, послуг), отриманих від ТзОВ «Компанія «Луфорсталь» за період квітень-травень 2010 року, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.
Однак, у відповідності до договору про надання послуг від 31 березня 2010 року за №31/03-05, укладеного між ТзОВ «Компанія «Луфорсталь» (продавець) та ПП «ІКЦ «Облік» (покупець), згідно якого продавець зобов'язується провести: юридичні, інформаційно-пошукові, маркетингові, інші види робіт, а замовник зобов'язується провести оплату за виконані роботи згідно Акту виконаних робіт. На виконання даного договору сторонами були складені та підписані акти виконаних робіт за №300409 від 30 квітня 2010 року про надання послуг з маркетингових досліджень ринку, за №280417 від 28 квітня 2010 року про надання послуг з комплексного обслуговування програмного забезпечення, за №310505 від 31 травня 2010 року про надання послуг з виконання робіт по монтажу металевих контейнерів для збору побутових відходів, за №310527 від 31 травня 2010 року з надання бухгалтерських послуг, а також виписані відповідні податкові накладні.
Відповідно до договору за №31/03-04 від 31 березня 2010 року, одна сторона продавець (ТзОВ «Компанія «Луфорсталь») зобов'язується передати товар у власність другій стороні - (покупцеві - ПП «ІКЦ «Облік»), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Для зберігання товару, який становить предмет даного договору, між сторонами був укладений договір схову за №31/03-06 від 31 березня 2010 року. Виконання договору поставки підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими та податковими накладними.
Згідно із п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 згаданого Закону, датою виникнення права платника податку на прибутковий кредит вважається дата здійснення першої дії:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)
Згідно із п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа яка імпортує товари на митну територію України.
Згідно із статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку повністю задовольняючи адміністративний позов, так як відповідачем не було доведено недійсність видаткових та податкових накладних і актів здачі-прийняття робіт, які свідчать про використання позивачем у своїй господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей, які були отримані від ТзОВ «Компанія «Луфорсталь», а також несплата податку продавцем (ТзОВ «Компанія «Луфорсталь»), при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця (позивача) та суму бюджетного відшкодування.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що в судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі ухвали господарського суду львівської області від 31 травня 2012 року, якою ліквідовано Приватне підприємство «Інформаційно-консультаційний центр «Облік», через банкрутство. (Ухвала додана до матеріалів справи).
Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.
Керуючись ст.160, ст.ст. 195, ст. 196, ч.1 п.1 ст. 199, ч.2 ст. 203, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова - залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року у справі № 2а-7611/10/1370 - нечинною, а провадження в адміністративній справі - закрити.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя С.І. Богаченко
Суддя В.Я. Качмар
Суддя Р.А. Курилець
Повний текст ухвали виготовлено 12.08.2013 року
Судове рішення № 33001234, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 08.08.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-7611/10/1370. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: