Ухвала суду № 32990920, 15.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9544/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

15 серпня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області про скасування наказів та виплату матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИЛА :

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області, в якому просив:

- скасувати наказ Голови служби безпеки України від 16.06.2009 №812-ос про звільнення ОСОБА_2 з органів Служби безпеки України на підставі підпункту "а" пункту 61 та підпункту "а" пункту 63 "Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України", затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року №1262/2007;

- скасувати наказ начальника Головного управління Служби безпеки України в місті Києві та Київській області від 16.06.2009 №199-ос про виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу регіонального органу;

- зобов'язати Службу безпеки України вчинити дії, спрямовані на поновлення ОСОБА_2 на службі та на виплату матеріального і грошового забезпечення у зв'язку з вимушеним прогулом з 16.06.2009.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2013 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі на підставі п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Голови Служби безпеки України від 16.06.2009 року №812-ос «По особовому складу» відповідно до підпункту «а» пункту 61 та підпункту «а» пункту 63 (за власним бажанням) «Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України» звільнено з військової служби в запас Служби безпеки України капітана ОСОБА_2, співробітника Головного управління Служби безпеки України в місті Києві та Київській області.

Наказом Головного управління Служби безпеки України в місті Києві та Київській області від 16.06.2009 №199-ОС «По особовому складу» капітана ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу.

Вважаючи зазначені накази відповідача протиправними, 18.06.2013 року позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Суд першої інстанції залишив адміністративний позов без розгляду на підставі п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України у зв'язку з відсутністю поважних причин пропуску строку на звернення з даним позовом до суду.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави, пов'язану зі створенням правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, регулює Закон України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу". Згідно зі статтями 9, 30 цього Закону правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією України, спеціальними законами та Кодексом законів про працю України.

Строки звернення до адміністративного суду встановлено ст. 99 КАС України.

Згідно з ч. 3 вказаної статті, яка є спеціальною для застосування в справах вказаної категорії, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначено ст. 100 КАС України.

Відповідно до ч. 1 цієї статті адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Частиною 2 ст. 100 КАС України передбачено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Згідно з положеннями п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо: позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження в даній справі є накази про звільнення з публічної служби від 16.06.2009 №812-ос та від 16.06.2009 №199-ос.

З даним позовом позивач звернувся до суду 18.06.2013 року.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на звернення до суду з даним позовом, ОСОБА_2 зазначив, що вказані накази йому стало відомо з листа Головного управління Служби безпеки України в місті Києві та Київській області від 11.03.2013 №52/17/К-2/Пі/26, який ним отримано орієнтовно 17-18.03.2013 після його звільнення з-під варти. Копію наказу від 16.06.2009 №812-ос надіслано разом з листом Головного управління Служби безпеки України в місті Києві та Київській області від 25.03.2013 №52/17/К-4/Пі/26, який ним отримано в кінці березня на початку квітня 2013 року.

Після отримання зазначених листів позивач 30.04.2013 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області про визнання протиправними та скасування наказів від 16.06.2009 №812-ос та від 16.06.2009 №199-ОС, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, на підтвердження чого надав копію заяви з відміткою про реєстрацію судом 08.05.2013 та фіскальний чек від 30.04.2013 №8101 про надання послуг поштового зв'язку з надіслання рекомендованого поштового відправлення адресату - Броварський районний суд, 07400, м. Бровари.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 травня в справі №361/4047/13-а позовну заяву повернуто позивачу, яку ним отримано 12.06.2013, що підтверджується розпискою про отримання.

Позивач пояснив, що до цього часу він не міг звернутись до суду, позаяк з 16.06.2009 згідно з довідкою про випадок тимчасової непрацездатності військовослужбовця №459 був звільнений від військової служби, а з 19.06.2009 був затриманий за підозрою у скоєнні злочинів, передбачених частиною другої статті 205, частиною третьою статті 209, частиною другою статті 358 Кримінального кодексу України та утримувався в слідчих ізоляторах, що підтверджується довідкою Київського слідчого ізолятора від 16.04.2013 №К-65.

Відповідно до постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2013 року в справі 1/361/7/2013 підсудному ОСОБА_2 змінено запобіжний захист з тримання під вартою на підписку про не виїзд та звільнено з під варти.

Як пояснив позивач, наступного дня після звільнення з-під варти, 30.01.2013, він прибув до місця служби, де його в приміщення підрозділу не допустили в зв'язку з тим, що він там не працює.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи сторін, колегія суддів зазначає, що про копії оскаржуваних наказів позивачем було отримано в березні-квітні 2013 року. При цьому дізнатися про існування таких наказів ОСОБА_2 повинен був після недопущення його до служби 30.01.2013 року та в період перебування під вартою.

До Броварського міськрайонного суду Київської області без урахування встановлених правил підсудності з аналогічним позовом ОСОБА_2 звернувся в квітні 2013 року.

До Окружного адміністративного суду м. Києва даний позов було подано лише 18.06.2013 року, тобто з пропуском встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України місячного строку на звернення до суду з позовом вказаної категорії.

Відповідно до ст. 6 КАС України, право на судовий захист гарантується кожному. Особа, право, свобода чи інтерес якої порушуються, не визнаються чи оспорюються, має право на звернення до суду за їх захистом чи поновленням.

Виходячи з аналізу встановлених фактичних обставин справи на підставі наведених норм законодавства, колегія суддів зазначає, що право на звернення до суду у позивача виникло після отримання копій оскаржуваних наказів з листом відповідача від 25.03.2013 №52/17/К-4/Пі/26.

Колегія суддів зазначає, що в Україні законодавчо закріплені й діють інститут надання правової допомоги (у тому числі безоплатної), та інститут процесуального представництва інтересів особи, а тому звернення в квітні 2013 року до Броварського районного суду Київської області з аналогічним позовом, який було повернуто позивачу у зв'язку з непідсудністю даному суду не може бути визнано поважною причиною пропуску строку до Окружного адміністративного суду м. Києва з даним позовом.

Виходячи з цього, колегія суддів приходить до висновку, що в суду відсутні правові підстави для поновлення позивачу строку на звернення до суду.

Таким чином, застосування п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України до спірних правовідносин є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються так, як є помилковими.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 56, 60, 99, 197, 196, 199, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.