Ухвала суду № 32993112, 15.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8021/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

15 серпня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Фомінов А.В.,

від відповідача: Огнарьов Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Передплатна агенція «Самміт» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі мю Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000622270 від 23.01.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що співробітниками Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2011 року товариства з обмеженою відповідальністю «Передплатна агенція «Самміт» (код ЄДРПОУ 23522899).

Результати перевірки відображено в акті від 20.12.2012 №2263/15-225, в якому контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за жовтень 2011 року на суму 61 520, 00 грн.

На підставі акта перевірки від 20.12.2012 №2263/15-225 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.01.2013р. №0000622270, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 17 688,00 грн., з яких в сумі 14150,00 грн. - за основним платежем та в сумі 3538,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено відповідності вимогам закону оскаржуваного рішення.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, розглядаючи справи щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, виходячи з позиції контролюючого органу, заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування за період, що перевірявся, не підлягають відшкодуванню оскільки господарські операції ТОВ «Передплатна агенція «Самміт» з його контрагентом ТОВ «Едветайзинг-Експерт» не мали реального характеру у зв'язку з відсутністю факту реального здійснення господарської діяльності цим контрагентом.

Як встановлено судом першої інстанції, TOB «Передплатна агенція «САММІТ» задекларувало податковий кредит по взаємовідносинах з TOB «Едветайзинг-Експерт» на суму ПДВ 61520,00 грн.

На зазначену суму були встановлені розбіжності між задекларованим податковим кредитом TOB ««Передплатна агенція «САММІТ» та відображеними податковими зобов'язаннями TOB «Едветайзинг-Експерт» за жовтень 2011 року.

До такого висновку податковий орган прийшов на підставі акта перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 31.05.12 №1630/22-8/35195412 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Едветайзинг-Експерт», в якому встановлено, відсутність товариства за податковою адресою, вказаною в установчих документах. Також, працівниками ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС було отримано пояснення засновника, директора та бухгалтера TOB «Едветайзинг-Експерт» ОСОБА_4, згідно з яким було встановлено, що гр. ОСОБА_4 до статутного фонду даного товариства грошових коштів не вносила, печаткою підприємства не користувалась, час від часу документи підписувала.

Згідно з базами даних АІС ОР, ЦБД юридичних осіб ДПА України та «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено, що основним постачальником TOB «Едветайзинг-Експерт» за період з 01.04.11 по 30.11.2011 було TOB «Вестлайн-Груп».

Постановою від 02.12.11 СВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального Кодексу України, за фактом створення невстановленими слідством особами TOB «Вестлайн-Груп» з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненого повторно.

Також в акті перевірки вчинено запис, що фінансово-господарські взаємовідносини між TOB «Едветайзинг-Експерт» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Враховуючи вищевикладене, відповідач дійшов висновку, що TOB «ПА «САММІТ» завищено податковий кредит на загальну суму 61 520 грн., в т.ч. за жовтень 2011р., що був сформований на підставі нікчемних договорів.

Позивач, обґрунтовуючи протиправний характер оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, посилається на ту обставину, що в період, за який проводилась перевірка, між ТОВ «Передплатна агенція «Самміт» та TOB «Едветайзинг-Експерт» було укладено договори № 9 від 01.07.2011 року та № 12 від 01.08.2011 року, за наслідками виконання яких позивачем було віднесено суми до податкового кредиту.

Колегія суддів звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, первинну документацію по вказаних договорах по взаємовідносинах з TOB «Едветайзинг-Експерт» (договори, платіжні доручення, видаткові та податкові накладні, акт звірки взаєморозрахунків, оборотно-сальдова відомість) було вилучено у ТОВ «ПА «Самміт» протоколом виїмки та огляду від 12.01.2012 року (а.с 28-30).

З метою всебічного з'ясування обставин у справі судом апеляційної інстанції згідно запиту від 25.07.2013 року № 02.3.04/4524 було зобов'язано Головний відділ податкової міліції ДПІ у Солом'янському районі м. Києва зобов'язано надати копії первинних бухгалтерських документів, вилучених у ТОВ «Передплатна агенція «Самміт» (код ЄДРПОУ 23522899), що знаходиться за адресою: 03127, м. Київ, вул. Васильківська, 55, к.4 на підставі протоколу виїмки та огляду від 12.01.2012 року, до 01 серпня 2013 року.

Витребовувані документи на час розгляду справи суду не надано.

Однак позивачем на підтвердження реальності господарських операцій надано суду апеляційної інстанції оригінали маршрутних листів, з яких вбачається здійснення замовникам поставок друкованої продукції у період, що перевірявся.

Судом першої інстанції встановлено, що під час проведення відповідачем саме камеральної перевірки жодні первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинах з TOB «Едветайзинг-Експерт» відповідачем не досліджувались.

При цьому, обґрунтовуючи відсутність реального здійснення господарських операцій з TOB «Едветайзинг-Експерт», відповідач керувався головним чином актом про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача.

Колегія суддів критично оцінює посилання на такий акт, оскільки визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість є фактична оплата ним сум такого податку контрагенту у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що не заперечується відповідачем.

Крім цього, необхідно зазначити, що і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Суд апеляційної інстанції також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відхилення доводів податкового органу про нікчемність укладених договорів між позивачем та його контрагентами з підстав того, що в силу положень ч. 3 ст. 228 ЦК України недійсність господарських зобов'язань органи державної податкової служби зобов'язані доводити в судовому порядку, що відповідачем не вчинено.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на пояснення посадових осіб ТОВ «Едветайзинг-Експерт» щодо здійснення фіктивного підприємництва з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, пояснення посадових осіб ТОВ «Едветайзинг-Експерт», на які посилається відповідач при вирішенні справи, не є допустимими та належними у справі доказами у розумінні вимог ст. ст. 70 та 72 КАС України, оскільки на момент ухвалення судом першої інстанції оскаржуваної постанови, відсутній вирок, який би встановлював вину певних осіб у вчиненні злочину та відповідні фактичні дані, які б мали значення для справи.

За таких обставин пояснення не є належним доказом нікчемності договору та відсутності належного документального підтвердження правомірності віднесення позивачем відповідних сум до податкового кредиту з ПДВ.

Посилання контролюючого органу на неможливість фактичного здійснення господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, розбіжності між сумами задекларованого податкового кредиту та податкових зобов'язань контрагента та порушення контрагентом позивача податкового законодавства як на підставу неправомірного формування ТОВ «Едветайзинг-Експерт», податкового кредиту за господарськими операціями з цим суб'єктом господарювання не приймаються судом до уваги у зв'язку з тим, що чинним законодавством не передбачено обов'язку платника податку нести відповідальність за несплату податків продавцями, або за можливу недостовірність відомостей про них. Бюджетне відшкодування можливе за наявності належних документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку, та встановлення реальності здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що доводи органу державної податкової служби не свідчать про наявність підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення вимог адміністративного позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення (ч.5 ст.254 КАС України)та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 19.08.2013 року

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.